Ісус, помер на хресті за наші гріхи?

Для мене, як для людини, яка виросла в християнсько-атеїстичному середовищі, питання про смерть Ісуса було відоме. З дитинства, я “знав”, що Ісус, помер на хресті за наші гріхи. Хоча не до кінця розумів що, саме я такого зробив, щоб за мене комусь довелося йти на хрест.

Християнський догмат про смерть Ісуса будується на визнанні первородного гріха. Тобто через те, що Адам з Євою (мир їм) не послухалися Господа і були вигнані з Раю, всі наступні покоління повинні за це розплачуватись аж до того часу, поки Ісус не був розп'ятий на хресті. Знову ж таки, за наші гріхи. Точніше - за гріх Адама та Єви, а також і за наші... І подібне стосується кожної дитини, яка щойно народилася і нічого не зробила. Але при цьому вона вже "грішна"...

З одного боку, у Новому Заповіті сказано:

“Бо й Христос один раз постраждав був за наші гріхи, щоб привести нас до Бога, Праведний за неправедних, хоч умертвлений тілом, але Духом оживлений.”

(1 Петра 3:18)

Але в цьому вірші є явна суперечність із самою ж Біблією, а саме – зі Старим Заповітом, де сказано:

"... Син не понесе кари за батькову провину, а батько не понесе за провину синову, справедливість справедливого буде на ньому, а несправедливість несправедливого на тому буде."

(Єзекіїль 18:20)

З цього вірша ясно видно, що якщо людина праведна, то вона буде винагороджена за свої справи та вчинки, навіть якщо її батько був грішником. Людина не нестиме відповідальності за те, що робили його предки, або будуть чинити його нащадки. І це твердження підтверджується Кораном, де сказано:

وَلَا تَكْسِبُ كُلُّ نَفْسٍ إِلَّا عَلَيْهَا وَلَا تَزِرُ وَازِرَةٌ وِزْرَ أُخْرَى ثُمَّ إِلَى رَبِّكُم مَّرْجِعُكُمْ فَيُنَبِّئُكُم بِمَا كُنتُمْ فِيهِ تَخْتَلِفُونَ

“Що б не вчинила кожна душа, відповідати за це їй самій. Ніхто не понесе тягар іншого! Потім повернетеся ви до Господа вашого, і Він сповістить вас про те, про що ви сперечалися!”

(Коран 6:164)

Не вбили і не розіп'яли

Отже, усе вищевикладене пояснює неспроможність догмату про "первородний" гріх, отже, і необхідність такої великої жертви, а саме - розп'яття Ісуса на хресті. Але як же Ісус помер? У Корані ми знаходимо відповідь на це запитання:

وَقَوْلِهِمْ إِنَّا قَتَلْنَا الْمَسِيحَ عِيسَى ابْنَ مَرْيَمَ رَسُولَ اللَّهِ وَمَا قَتَلُوهُ وَمَا صَلَبُوهُ وَلَكِن شُبِّهَ لَهُمْ وَإِنَّ الَّذِينَ اخْتَلَفُوا فِيهِ لَفِي شَكٍّ مِّنْهُ مَا لَهُم بِهِ مِنْ عِلْمٍ إِلَّا اتِّبَاعَ الظَّنِّ وَمَا قَتَلُوهُ يَقِينًا

“І сказали (Юдеї):«Воістину, ми вбили Ісу, сина Мар’ям!». Але ж вони не вбили його та не розіп’яли, а це лише так здалося їм. Воістину, ті, які сперечаються про нього, перебувають у сумніві, і немає у них знання, а лише йдуть вони за здогадками. Справді, вони не вбивали його.”

(Коран 4:157)

Не вбили і не розіп'яли, але тоді як же помер Ісус (мир йому)? У наступному вірші сказано:

بَل رَّفَعَهُ اللَّهُ إِلَيْهِ وَكَانَ اللَّهُ عَزِيزًا حَكِيمًا

"Це Аллаг підніс його до Себе, Аллаг — Великий, Мудрий!”.

(Коран 4:158)

В іншому місці Корану, Аллаг Святий Він і Великий, каже:

إِذْ قَالَ اللَّهُ يَا عِيسَى إِنِّي مُتَوَفِّيكَ وَرَافِعُكَ إِلَيَّ وَمُطَهِّرُكَ مِنَ الَّذِينَ كَفَرُوا وَجَاعِلُ الَّذِينَ اتَّبَعُوكَ فَوْقَ الَّذِينَ كَفَرُوا إِلَى يَوْمِ الْقِيَامَةِ ثُمَّ إِلَيَّ مَرْجِعُكُمْ فَأَحْكُمُ بَيْنَكُمْ فِيمَا كُنتُمْ فِيهِ تَخْتَلِفُونَ

“Ось Аллаг сказав: «Ісо! Я упокою тебе і піднесу тебе до Себе, і Я очищу тебе від тих, які не увірували. І Я дам можливість тим, які пішли за тобою, мати перевагу над тими, які не увірували — аж до Дня Воскресіння. А потім до Мене повернетесь ви! І Я розсуджу між вами те, про що ви сперечаєтесь!”

(Коран 3:55)

 

Ми бачимо, що Ісус насправді помер, але не на хресті, а за велінням Божим, який за Своєю Великою Мудрістю упокоїв Ісуса сина Марії (мир їм) і підніс до Себе.

Бог любив свого пророка

Раніше ми згадали, що юдеї не розіп'яли Ісуса: “А це тільки здалося їм”. Що ж означає "здалося їм"? Кого було розіп'ято на хресті?

Сподвижники пророка Мухаммада (мир йому) повідомили, що вночі, коли за Ісусом прийшли стражники, щоб його забрати, Ісус сказав своїм апостолам: “Хто візьме мій вигляд і буде вбитий і увійде до Раю?” Один з апостолів погодився на це, і саме його розіп'яли.

З усього вищесказаного нам стає зрозуміло і очевидно, що Бог любив свого пророка, і не дозволив щоб його вбили, та ще й таким страшним способом як розп'яття на хресті. А всі ці догмати, що нібито всі ми повинні розплачуватися за гріхи тих, хто жив до нас, розсипаються, коли людина починає вдумливо читати Писання і пізнавати Господа, Який не потребує таких жертв.

Ісус, один з найшанованіших пророків Аллага, в якого вірять усі мусульмани, не був розіп'ятий, але був піднесений до свого Господа.

Автор / Сергій Медведєв