(Сліпота, глухота, інвалідність — у світлі віри)

Неоднаковість — це частина Божого задуму

Коли людина стикається з хворобою, інвалідністю чи бачить, як хтось народився без зору, слуху чи з іншими обмеженнями, в її серці може з’явитися запитання: «Чому Аллаг допустив це?» Але це запитання не обов’язково є сумнівом — воно може бути проявом пошуку глибшого сенсу.

Аллаг сказав:

«Він — Той, Хто надає вам форму в утробі, як забажає. Немає божества, крім Нього — Могутнього, Мудрого»

[Сура Аль-Імран (Рід Імрана): 6]

Це означає: кожна людина створена з мудрістю, навіть якщо її тіло чи здібності відрізняються від інших.

Це не покарання, а випробування

У Корані чітко сказано, що випробування бувають різними: багатством, бідністю, здоров’ям, хворобою.

«Ми випробовуємо вас злом і добром — як спокусою»

[Сура аль-Анбія (Пророки): 35]

Інвалідність, вроджена вада, обмеженість — це не ознака гніву Аллага. Це шанс для людини проявити терпіння, віру, силу духу, а для суспільства — співчуття, милосердя і підтримку.

Усі люди — рівні в цінності, але різні у випробуваннях

Аллаг створив людей різними не тому, що когось любить більше, а когось менше. А щоб кожен мав свою унікальну місію і зміг проявити свою віру у своїх умовах.

«Ми створили вас народами і племенами, щоб ви пізнавали одне одного. Найшляхетніший з вас перед Аллагом — найбогобоязливіший»

[Сура аль-Худжурат (Кімнати): 13]

Той, хто не бачить очима, може бачити серцем краще, ніж той, у кого зір ідеальний. А той, хто не чує вухами, може бути уважнішим до Слова Аллага за багатьох інших.

Пророк (мир йому і благословення Аллага) показав приклад поваги до людей з обмеженнями

Існує достовірний хадіс про Ібн Умма Мактум — сліпого сподвижника. Одного разу він підійшов до Пророка (мир йому і благословення Аллага), коли той був зайнятий розмовою з вельможами, і Пророк не одразу звернув на нього увагу. Аллаг одразу ж нагадав йому:

«Він насупився і відвернувся, бо до нього підійшов сліпий…»

[Сура Абаса (Він насупився): 1–2]

Це було знаменням, що людина з обмеженням не менш цінна, а навпаки — може бути ближчою до Істини.

Страждання — не приниження, а шлях до Раю

Пророк Мухаммад (мир йому і благословення Аллага) сказав:

«Немає нічого, що спіткає мусульманина — навіть укол терну — без того, щоб Аллаг не стер цим частину його гріхів»

(аль-Бухарі, Муслім)

А тим, хто народився із вродженими обмеженнями, Аллаг обіцяє особливу нагороду, якщо вони терплячі та вдячні.

Ми не вибираємо тіло — ми вибираємо шлях

Ніхто не обирає, яким народитися. Але кожен обирає, як жити: зі скаргами чи з терпінням, із заздрістю чи вдячністю, з гнівом чи прийняттям.

Той, хто живе з обмеженнями, але з вірою, може бути вище перед Аллагом, ніж той, хто мав усе, але не дякував.

Чого навчає нас різноманітність?

  • Співчуття — ми вчимося піклуватися про інших.
  • Смирення — ми згадуємо, що все — від Аллага.
  • Вдячність — ми більше цінуємо те, що маємо.
  • Справедливість — ми не судимо за формою, а дивимось на суть.

Не питай, чому ти такий — питай, для чого ти тут

Найважливіше — не запитання «Чому я не такий, як інші?», а «Що я зроблю з тим, що Аллаг мені дав?». Бо саме в цьому — сенс життя.

Аллаг не створює нічого без мудрості. Кожен — частина Його плану.

автор абу Хакім Наріман