Нерівність — не несправедливість, а випробування

Багатьох людей турбує питання: чому одні народились у заможній родині, навчаються за кордоном, не знають болю та голоду — а інші зростають у злиднях, потерпають від хвороб і ледь зводять кінці з кінцями? Це одне з найтонших і найважливіших питань, що стосуються віри, вдоволення і розуміння мудрості Аллага.

Відповідь у тому, що все у цьому світі — це випробування. Аллаг сказав:

«Ми випробовуємо вас злом і добром — як спокусою»

[Сура аль-Анбія (Пророки): 35]

Тобто багатство — не завжди нагорода, а бідність — не завжди покарання. Усе залежить від того, як людина поводиться в тих умовах, у які її поставив Всевишній.

Багатство — випробування вдячності

Коли людині даровано достаток, здоров’я, успіх — їй легше забути про Аллага. У Корані сказано:

«Але ж ні! Порушує людина межі, коли здається їй, що вона не потребує нічого.»

[Сура аль-Аляк (Згусток): 6–7]

Тому багатство — небезпечне випробування. Воно вимагає постійної вдячності, щедрості, скромності та усвідомлення Того, Хто насправді Дарує.

Бідність — шлях до смирення і піднесення

Багато пророків і праведників були бідними. Пророк Мухаммад (мир йому і благословення Аллага) часто лягав спати голодним, ходив пішки по пилу, не мав золота чи маєтків. Він обрав шлях скромного життя і сказав:

«Воістину, я живу як раб. Сиджу, як сидить раб. Їм, як їсть раб»

(Абу Я’ля; достовірний хадіс)

Бідність очищує: від пихи, прив’язаності до матеріального і земного. Вона робить серце чутливішим до мольби, до дуа, до покладання на Аллага. І може стати причиною великої нагороди.

Чому існує нерівність?

Аллаг — Володар наділу. Він дарує, кому забажає, і обмежує, кого побажає — з мудрістю.

«Воістину, Твій Господь надає наділ, кому побажає, і обмежує. Воістину, Він знає і бачить Своїх рабів»

[Сура аль-Ісра (Нічна подорож): 30]

Причини цього — численні:

  • Щоб серця не прив’язувались до світу. Якби всі були багатими — люди забули б про Вічність.
  • Щоб одні служили іншим. Багатий допомагає бідному. Учений — неосвіченому. Сильний — слабкому. Це створює баланс.
  • Щоб кожен виконував свою роль. У суспільстві потрібні всі: фермери й лікарі, водії й міністри. Це не питання цінності людини, а різноманітності положень.

Кожному — своє випробування

Комусь Аллаг дав багатство — але не здоров’я. Комусь розум — але не дітей. Хтось бідний — але має спокій і віру. Ідеального життя у цьому світі не існує.

«Ми розподілили між ними засоби існування у цьому житті, і піднесли одних над іншими ступенями, щоб одні брали інших у підпорядкування»

[Сура аз-Зухруф (Оздоба): 32]

Головне — як ти відповідаєш на те, що тобі дано

Якщо ти бідний — не втрачай надії, не зневажай себе, не думай, що Аллаг тебе покинув. Можливо, саме ти ближчий до Нього, ніж той, хто має палаци.

Якщо ти багатий — не обманюйся. Не забувай про смерть. Дивися на потреби інших, бо за кожне благо буде звіт.

Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав:

«Дивіться на тих, хто нижчий за вас [у майні], а не на тих, хто вищий. Це допоможе вам бути вдячними»

(Муслім)

Багатство чи бідність — не мірило любові Аллага

Якби багатство було ознакою задоволення Аллага, то найулюбленіші пророки були б найбагатшими. Але навпаки — саме вони були серед найбільш терпеливих і скромних.

Справжнє багатство — це віра, вдоволення, добрі справи і покладання на Аллага. А справжній збиток — це коли ти маєш усе, але не маєш зв’язку з Творцем.

автор абу Хакім Наріман