Релігії Іслам і християнство мають багато спільного: обидві визнають існування Єдиного Творця, говорять про моральність, милосердя та майбутнє життя. Але водночас між ними є принципові відмінності, які визначають цілісну картину віри, поклоніння та спасіння.
Віра в Єдиного Бога
Іслам проголошує суворий монотеїзм (таухід/єдинобіжжя) — віру в Єдиного Бога, без будь-яких посередників, партнерів чи втілень:
«Скажи: Він — Аллаг, Єдиний!»
[Сура аль-Іхляс (Щирість): 1]
У християнстві Бог розуміється як Трійця — Отець, Син і Святий Дух. Ця концепція не має прямого аналогу в Ісламі й вважається мусульманами відступом від єдинобожжя.
Ставлення до Ісуса (Іси, мир йому)
Іса (Ісус), мир йому — в ісламі один із великих пророків Аллага. Він народився чудесним чином, говорив ще немовлям, творив дива з дозволу Аллага, але не є ні Богом, ні сином Бога:
«Воістину, Іса перед Аллагом схожий на Адама — Він створив його з праху, а потім сказав йому: “Будь!” — і він став»
[Сура Аль-Імран (Родина Імрана): 59]
Християнство вчить, що Ісус — Син Божий, друга Іпостась Трійці, Боголюдина, яка взяла на себе гріхи людства через розп’яття.
Розп’яття і смерть Ісуса
Коран чітко спростовує факт розп’яття Ісуса:
«…Але вони не вбили його й не розіп’яли — це лише здалося їм…»
[Сура ан-Ніса (Жінки): 157]
Мусульмани вірять, що Аллаг врятував Ісу, піднісши його живим на небо, і що він повернеться наприкінці часів. Християнство ж учить, що Ісус помер на хресті і воскрес.
Пророк Мухаммад (нехай благословить його Аллаг і вітає)
Мухаммад, нехай благословить його Аллаг і вітає, — останній пророк ісламу, Посланець Аллага до всього людства:
«Мухаммад — не батько жодного з ваших чоловіків, а Посланець Аллага і печатка пророків»
[Сура аль-Ахзаб (Союзники): 40]
Християнство не визнає Мухаммада, нехай благословить його Аллаг і вітає, пророком. Його місія взагалі не згадується у Біблії офіційно, і християни не визнають його пророчого статусу.
Джерела віри
Іслам ґрунтується на Корані (Слово Аллага) і Сунні Пророка Мухаммада, нехай благословить його Аллаг і вітає. Тексти збереглись достеменно.
У християнстві головним джерелом є Біблія. Святе Письмо — Біблія, яка включає Старий і Новий Завіт. Однак, історія її формування складна, а тексти переписувалися, редагувалися і різняться між християнськими конфесіями.
Гріх і спасіння
Іслам вчить, що кожна людина народжується невинною. Немає первородного гріха. Кожен несе відповідальність тільки за себе:
«І ніхто не понесе тягаря іншого»
[Сура аль-Ан‘ам (Худоба): 164]
У християнстві вважається, що через гріх Адама всі люди стали грішними. Спасіння можливе лише через віру в Ісуса Христа як Спасителя, який прийняв на себе гріхи людей.
Ставлення до ідолопоклонства
В ісламі будь-яке зображення Бога, поклони іконам, статуям — категорично заборонене. Тільки Аллаг заслуговує поклоніння, і тільки безпосередньо.
Християнство в багатьох течіях приймає шанування ікон, хрестів, образів святих.
Поняття Бога
В ісламі Аллаг — Єдиний, Вічний, Не народжував і не був народжений, Не має подібного:
«Немає нічого подібного до Нього»
[Сура аш-Шура (Рада): 11]
У християнстві Бог — Трійця. Віра в Бога-Трійцю: Отець, Син, Святий Дух. У християнстві Ісус часто зображається в людському образі.
Поклоніння
Іслам передбачає п’ять щоденних молитов, піст у Рамадан, закят, хадж — обов’язкові акти поклоніння.
У християнстві форма поклоніння різниться. Існують таїнства, літургії, але не завжди є чітка система обов’язкових актів.
Статус жінки
Іслам визнає жінку духовно рівною чоловіку. Вона має права на майно, спадок, освіту. Чоловік відповідає за забезпечення.
У християнстві є тексти, що ставлять жінку у підпорядковане становище, наприклад:
«Жінка нехай мовчить у церкві…»
(1 Коринтянам 14:34)
Іслам — завершене і чисте єдинобожжя
Пророк Мухаммад, нехай благословить його Аллаг і вітає, прийшов, щоб відновити первісне послання всіх пророків: поклоніння лише Аллагу, без партнерів, святих чи посередників.
Іслам не відкидає Ісу, мир йому, а навпаки — шанує його як одного з найбільших пророків. Але лише як рабa і посланця Аллага, а не божество.
«Він лише посланець Аллага…»
[Сура ан-Ніса (Жінки): 171]
автор абу Хакім Наріман