Аллаг створив цей світ і явив людям багато знамень. Він вказав, що в створенні небес і землі, дня й ночі, знамення для нас. Всевишній Аллаг в Корані часто закликає людей до того, щоб вони читали його й розмірковували над його аятами. Ці слова Всевишнього Аллага зможе зрозуміти належним чином тільки людина, яка розмірковує. Адже той, хто не розмірковує над словами Аллага, про Його творіння і знамення, нічого з цього не зрозуміє, для нього це будуть просто слова без особливого сенсу.
Всевишній Аллаг створив цей світ тернистим і важким. Людина в цьому світі проходить через різні життєві етапи: радість і смуток, молодість і старість, щастя й печаль - це Сунна Аллага в цьому світі. Часом на людину обрушуються різні труднощі й випробування, настільки, що вона починає думати, що це ніколи не скінчиться, що Аллаг забув про неї. Аллаг створив світ мінливим, як погода за вікном, в якому світлий час змінюється темними часами. І людина, яка часто розмірковує над знаменнями Аллага, завжди побачить те, що інша навіть не помітить.
У цій статті ми нагадаємо про одну коротку суру, яка стала відповіддю тим, хто ображав Пророка (мир йому й благословення Аллага), яка стала його надією та натхненням. Ця сура стала уроком Пророку (мир йому й благословення Аллага) та всім віруючим: як треба чинити, якщо тебе спіткає якесь лихо, і якщо тобі погано, як ти повинен ставитися до тих, кому теж нелегко. Ця дивовижна сура називається «Ад-Духа». Кожен з нас напевно читав або навіть знає цю суру на пам'ять. Але крім читання ми потребуємо міркуванні над такими маленькими сурами. Адже в них відповіді на кожну печаль і труднощі, які трапляються з нами щодня: труднощі на роботі, у навчанні, труднощі виховання дітей, труднощі взаємин подружжя, дітей з батьками, між сусідами, між родичами.
Один поет сказав, що людина в цьому світі повинна прожити 8 періодів, і вони обов'язково повинні статися з нею. Це радість і печаль, об'єднання й розставання, труднощі й полегшення, хвороба й зцілення. І тільки серце віруючого, наповнене Іманом, може бути спокійне.
Всевишній Аллаг заради того, щоб донести до пророка Мухаммада (мир йому й благословення Аллага) те, чого він бажає від нього, послав цю суру. Це меккська сура. Це період, коли посланцю Аллага (мир йому й благословення Аллага) тільки прийшло одкровення. Це найскладніший період його пророцтва, коли він заявив про Іслам всьому світу, і першочергово своєму народові. І, як ми знаємо, вони сприйняли його вороже. Пророк (мир йому й благословення Аллага) кожен день відчував приниження, образи, звинувачення тощо. І кожен день він потребував підтримки, посилання аятів. Адже ми теж, коли відчуваємо печаль і тривогу, шукаємо якоїсь підтримки у близьких, друзів, родичів, а також у Аллага. І саме в цей період, коли Пророк (мир йому й благословення Аллага) потребував підтримки, Аллаг на якийсь час припиняє посилати одкровення. Страх і переживання охоплюють посланця Аллага (мир йому й благословення Аллага), і це очевидно. Але крім цього багатобожники дізналися, що аяти Корану припинили посилатися пророку Мухаммаду (мир йому й благословення Аллага). І вони одразу цим скористалися, прийшли до Пророка (мир йому й благословення Аллага) і сказали: «О Мухаммаде, твій Господь полишив тебе, Він розгнівався на тебе і покинув». І ці слова засмучували посланця Аллага (мир йому й благословення Аллага), адже він не знав, чому Аллаг перестав посилати одкровення. Але в цьому була мудрість Аллага. Він готував пророка й виховував його. І кожен етап його життя - це урок для нас. Не знаєте, де черпати сили - почитайте життєпис Пророка (мир йому й благословення Аллага). Якщо ви втомилися й втратили надію - почитайте аяти з Корану та тафсір.
Всевишній Аллаг одразу після звинувачень і глузувань багатобожників послав наступні аяти:
وَالضُّحَى
وَاللَّيْلِ إِذَا سَجَى
مَا وَدَّعَكَ رَبُّكَ وَمَا قَلَى
وَلَلْآخِرَةُ خَيْرٌ لَّكَ مِنَ الْأُولَى
وَلَسَوْفَ يُعْطِيكَ رَبُّكَ فَتَرْضَى
أَلَمْ يَجِدْكَ يَتِيمًا فَآوَى
وَوَجَدَكَ ضَالًّا فَهَدَى
وَوَجَدَكَ عَائِلًا فَأَغْنَى
فَأَمَّا الْيَتِيمَ فَلَا تَقْهَرْ
وَأَمَّا السَّائِلَ فَلَا تَنْهَرْ
وَأَمَّا بِنِعْمَةِ رَبِّكَ فَحَدِّثْ
«1. Клянуся ранком,
2. клянуся ніччю, коли густішає вона,
3. що не залишив тебе Господь твій і не зненавидів тебе.
4. І, воістину, майбутнє для тебе краще за минуле!
5. І, воістину, скоро наділить тебе Господь твій, тож будеш вдоволений ти!
6. Хіба не знайшов Він тебе сиротою, і хіба не прихистив?
7. І хіба не знайшов Він тебе заблуканим, і хіба не повів прямим шляхом?
8. І хіба не знайшов тебе бідним, і хіба не збагатив?
9. Тож не утискай сироту,
10. і не проганяй бідняка!
11. І про блага Господа свого сповіщай!» (сура 93 «Ад-Духа»).
Аллаг на початку цієї сури говорить про ніч і день. Чому? Та тому що в цьому Його знамення, Його сунна. У цьому Всесвіті все змінюється так само, як і в нашій душі. Ранок - це початок нового дня, це нові надії, натхнення, це символ певного щастя й радості. Ніч – це наче печаль і туга. Але водночас вдень людина втомлюється, а вночі відпочиває. І цим Аллаг показує, що якщо сьогодні тобі важко, то обов'язково з’явиться те, що осяє твою душу й надихне. А також тут прихована вказівка на те, що якщо на перший погляд щось здається злом, то це не означає, що в цьому є зло, можливо, в цьому є благо. І в зміні дня та ночі велика мудрість Аллага. І все наше життя побудоване таким чином: труднощі й печалі обов'язково змінюються полегшенням. Але що ж важливо робити під час труднощів? Не втрачати надію на Всевишнього Аллага! Саме тоді, коли тобі важко, коли тебе випробовує Аллаг, коли ти вважаєш, що проблеми, які звалилися на тебе, тобі не до снаги, що твої проблеми з людьми не можуть бути вирішені, найголовніше - не втрачай надію! Вихід завжди є, і він прийде на зміну негараздам, головне - сподівайся на Всевишнього Аллага! Аллаг говорить Пророку (мир йому й благословення Аллага), що Він його не полишив. І це нагадування всім нам. Ми не повинні сумніватися в допомозі Аллага.
Аллаг сказав Мухаммаду (мир йому й благословення Аллага), що майбутнє життя для нього буде краще, ніж це, тому не варто за нього чіплятися. Все, що він отримає в наступному житті, не порівняти з тим, що є зараз. У цих словах надія для всіх віруючих, що ці труднощі не будуть вічними, а також стимул проявляти більше терпіння у важкі часи. Аллаг нагадує своєму Пророку (мир йому й благословення Аллага), і нам також, до чого ми повинні прагнути, що для нас є кінцевою метою, а що засобом. Цей світ - це засіб для того, щоб здобути вічне життя.
Аллаг також говорить, що дарує те, що порадує Пророка (мир йому й благословення Аллага). Після всіх труднощів і бід, які він пережив, Аллаг дарував йому найбільшу нагороду: Він дарував йому заступництво за свою умму, Він дарував йому джерело Кяусар, і Він дарує йому можливість увійти першим до Раю - величезні милості від Аллага в обмін на його терпіння і старанність. Але ж це звернення спрямовано й до нас: Аллаг дарує тобі, якщо ти будеш сподіватися на Нього, не опустиш руки і не будеш думати, що забутий Аллагом. А що може бути краще ахіра (наступного вічного життя) для віруючого? Аллаг дарує людині вічність замість тимчасового світу.
Аллаг говорить:
يَا أَيُّهَا النَّاسُ إِن كُنتُمْ فِي رَيْبٍ مِّنَ الْبَعْثِ فَإِنَّا خَلَقْنَاكُم مِّن تُرَابٍ ثُمَّ مِن نُّطْفَةٍ ثُمَّ مِنْ عَلَقَةٍ ثُمَّ مِن مُّضْغَةٍ مُّخَلَّقَةٍ وَغَيْرِ مُخَلَّقَةٍ لِّنُبَيِّنَ لَكُمْ وَنُقِرُّ فِي الْأَرْحَامِ مَا نَشَاءُ إِلَى أَجَلٍ مُّسَمًّى ثُمَّ نُخْرِجُكُمْ طِفْلًا ثُمَّ لِتَبْلُغُوا أَشُدَّكُمْ وَمِنكُم مَّن يُتَوَفَّى وَمِنكُم مَّن يُرَدُّ إِلَى أَرْذَلِ الْعُمُرِ لِكَيْلَا يَعْلَمَ مِن بَعْدِ عِلْمٍ شَيْئًا
«О люди! Якщо ви перебуваєте в сумнівах щодо воскресіння, то Ми створили вас спочатку з праху, потім — із краплі сімені, потім — із кров’яного згустку, а потім — із частинки плоті, яка має свій образ або ще не має. Так Ми пояснюємо це вам! Ми вкладаємо в лона те, що хочемо, до визначеного строку. Потім Ми виводимо вас звідти дітьми, щоб ви могли досягти зрілості. Деякі з вас помирають, а деякі доживають до жалюгідних часів, забуваючи все, що колись знали» (сура 22, аят 5).
Сунна Аллага в цьому світі така: кожен з нас пройде певний етап, хтось полишить цей світ рано, не досягнувши й старості, хтось юності, когось Аллаг забирає ще в лоні матері, але якщо людина це сприйме, як волю, як рішення Аллага, то Аллаг дасть їй натомість краще. Це милість Аллага, яка дає людині надію щоразу, як вона її втрачає.
Всевишній Аллаг нагадує пророку Мухаммаду (мир йому та благословення Аллага) після того, як дав йому надію, про милість, яку Він йому дарував і не залишив його без підтримки. Мухаммад (мир йому й благословення Аллага) був круглим сиротою з раннього дитинства, і Аллаг нагадує, що не полишив тоді Пророка (мир йому й благословення Аллага). Подивіться на себе! Адже був час, коли хтось із вас не знав, що таке Іслам і Коран, - а Аллаг вивів вас до світла істини; хтось був бідний - і Аллаг дарував йому багатство; хтось був хворий - і Аллаг зцілив його. Це нагадування Аллаг адресує Мухаммаду (мир йому й благословення Аллага) і також нам. Коли ми були маленькими - Аллаг дав нам батьків (або інших людей), які б про нас подбали, коли ми відчували голод - Аллаг годував нас, коли ми були бідні - Аллаг дав нам тих, хто допомагав нам. Аллаг нагадує нам, щоб ми не забували Його милості! Коли людина втрачає надію, то нехай згадає ті ситуації, коли вона не була полишена Аллагом, і зрозуміє, що й сьогодні вона не має право її втрачати.
Та Аллаг не зупинився тільки на цьому. Він каже, що навіть якщо ти потребуєш сьогодні, не забувай, що до тебе можуть прийти такі ж нужденні. І якщо прийде до тебе сирота - не будь зарозумілим, якщо прийде прохач – не жени його. Якщо тобі нема чого дати, то відмов м'яко, не образивши, а якщо даси, то не дорікай йому тим, що ти дав. Ми виховали себе так: якщо ми самі потребуємо, то не можемо допомагати іншим. Ні! Аллаг говорить навпаки: лікуванням вашої потреби буде те, що ви почнете допомагати тим, хто також потребує.
Коли виникають у вас труднощі, випробування, печаль, Аллаг говорить, як треба чинити: по-перше, не втрачати надію і не опускати руки, згадати ті ситуації, коли Аллаг вам допомагав; по-друге, самим допомагати іншим, а якщо не можете допомогти, то не проявляйте зарозумілість щодо людей.
Аллаг мудрий у вихованні свого Пророка (мир йому та благословення Аллага). І це приклад для нас. Аллаг говорить:
وَأَمَّا بِنِعْمَةِ رَبِّكَ فَحَدِّثْ
«І про блага Господа свого сповіщай!» (сура 93, аят 11).
Якщо Аллаг дарував тобі милість - розкажи про це. Якщо ти одружився - зроби валіму, розкажи про цю милість Аллага до тебе. Якщо у тебе народився син - зроби акику, розкажи про це. Ти живеш безбідно, у тебе хороша робота - давай садака. Іноді буває, що людина намагається приховати милості Аллага, постійно скаржачись, коли насправді живе в достатку. Не личить віруючому чинити так. Якщо людина хоче показати, що їй важко, вона повинна сказати: «Аль-Хамду-лі-Лляг аля куллі халь!» (Хвала Аллагу в будь-якому становищі). А коли людина говорить «Аль-хамду-лі-Лляг», отже, у неї все добре.
Аллаг говорить, щоб людина дякувала Йому за милості словами й справами, не приховувала від інших людей ті милості, якими можна поділитися. Якщо людина була сиротою, а Аллаг дарував їй багате життя - нехай вона пам'ятає про це і опікується сиротами, тим самим розповідаючи про милість Аллага до неї. Якщо людина була бідною, а Аллаг дав їй ризк - нехай вона дає садака і допомагає нужденним. Якщо людина була хвора і Аллаг зцілив її - нехай вона піклується про хворих. Не забувайте про милості Аллага, і нехай розповідають про них ваші слова й вчинки!
