Іслам закликає до певних чеснот та норм етикету, які покликані покращити та позитивно вплинути на мусульманське суспільство. Нижче ми коротко згадаємо ці норми, які закладені в основних джерелах ісламу — Корані й Сунні.
Правдивість
Іслам зобов’язує своїх послідовників бути правдивими у своїх словах, і забороняє їм брехню, застерігаючи і відвертаючи від неї найвиразнішими словами та найточнішими описами. Всевишній сказав:
«Гей ви, які увірували! Бійтесь Аллага й будьте разом із правдивими!»
(Каяття: 119)
А Посланник Аллага, мир йому та благословення Аллага, сказав:
«Дотримуйтесь правдивості. Воістину, правдивість веде до благочестя, і, воістину, благочестя веде до Раю. І людина буде говорити правду, доки не буде записана у Аллага як правдива. Й остерігайтеся брехливості, воістину, брехня веде до гріхів, і, воістину, гріхи ведуть до Вогню. І людина буде брехати доти, доки не буде записаною перед Аллагом як запеклий брехун».
(Аль-Бухарі 6094. Муслім 2607)
Брехня не належить до якостей віруючих, а є ознакою лицемірів. Посланник Аллага, мир йому і благословення Аллага, сказав:
«Лицеміра вирізняє три ознаки: коли він розповідає, то бреше; коли обіцяє, то порушує свою обіцянку; а коли йому довіряють, він зраджує».
(Аль-Бухарі 1/15)
Тому благородні сподвижники настільки міцно тримались за правдивість, що один із них навіть сказав:
«За часів Посланця Аллага, мир йому та благословення Аллага, ми не знали брехні».
Повернення довіреного, виконання договорів і зобов’язань та справедливість між людьми
Всевишній Аллаг сказав:
«Воістину, Аллаг наказує вам повертати довірене майно його власникам. І коли ви судите між людьми, то судіть справедливо!»
(Жінки: 58)
Всевишній також сказав:
«Не витрачайте майна сироти, хіба що заради його блага, а чекайте на його повноліття. Виконуйте обіцянки, бо вас запитають про обіцяне! Наповнюйте міру, коли відміряєте, і зважуйте на правильній вазі! Це — найкраще й найліпше за наслідками».
(Нічна подорож: 34–35)
І Всевишній похвалив віруючих, сказавши про них:
«…які виконують обіцянку перед Аллагом і не порушують заповіту».
(Грім:20)
Скромність та відсутність зарозумілості
Посланець, мир йому та благословення Аллага, був найскромнішим з-поміж людей. Він сидів серед своїх сподвижників, як один із них, і не любив, щоб люди вставали, коли він заходить. І кожен, хто мав до нього справу, міг узяти його за руку, і він ішов із ним туди, куди той бажав, і не уникав його, доки не вирішував його справу. І він наказав мусульманам бути скромними:
«Воістину, Аллаг вселив мені, що вам слід проявляти скромність; щоб жоден із вас не хизувався перед іншим і щоб жоден із вас не звеличувався над іншим».
(Муслім 17/200)
Великодушність, щедрість та витрачання коштів на добрі справи
Всевишній Аллаг сказав:
«А те добро, яке ви жертвуєте — це ж для вас самих. Жертвуєте ви це, лише прагнучи до лику Аллага. А за те, що витрачаєте ви, відплатять вам сповна й не вчинять із вами несправедливо!»
(Корова: 272)
Всевишній похвалив віруючих, сказавши:
«Вони дають їжу нужденному, сироті та полоненому, хоча й самі хочуть її».
(Людина: 8)
Великодушність і щедрість були властиві Посланцю Аллага, мир йому та благословення Аллага, і віруючим, які брали з нього приклад. У нього не було грошей, бо він витрачав їх на добрі справи. Джабір, нехай буде задоволений ним Аллаг, один із його сподвижників, сказав:
«Коли Посланника Аллага, мир йому і благословення Аллага, просили про щось, він ніколи не говорив: «Ні», – і він спонукав до готинності, говорячи: «Нехай той, хто вірує в Аллага і в Останній день, шанує свого гостя. Нехай той, хто вірить в Аллага та в Останній день, підтримує родинні зв’язки. Нехай той, хто вірує в Аллага і в Останній день, каже добрі слова або мовчить».
(Аль-Бухарі 6138. Муслім 47)
Терпіння та подолання прикрощів
Всевишній сказав:
«…та сприймай із терпінням те, що вразило тебе. Воістину, саме такою є рішучість у вчинках»
(Лукман: 17)
Також Всевишній сказав:
«Гей ви, які увірували! Шукайте допомоги в терпінні та молитві. Воістину, Аллаг — разом із терплячими!»
(Корова: 153)
І сказав:
«Ми неодмінно винагородимо тих, які були терплячими, за найкраще з того, що вони робили!»
(Бджоли: 96)
Пророк, мир йому і благословення Аллага, був найтерплячішим і найвитриманішим з-поміж людей. Він терпляче витримував образи й не відповідав злом на зло. Його одноплемінники завдавали йому болю, коли він закликав їх до ісламу, — вони били його до крові, а він витирав кров з обличчя зі словами:
«Аллаге, вибач моєму народові, воістину, вони не знають, що роблять!»
(Аль-Бухарі 5, 9/20)
Скромність
Мусульманин має бути доброчесним і скромним. Скромність – це одна з відгалужень віри, і вона спонукає мусульманина бути доброзичливим та правдивим. Вона утримує людину від лихослів’я та непристойності як у словах, так і у вчинках. Пророк, мир йому та благословення Аллага, сказав:
«Скромність не приносить нічого, крім блага».
(Аль-Бухарі 53/8)
Повага до батьків
Повага до батьків, а також гарне ставлення до них, що виражається у прояві терпіння, витримки та смирення, є одним з основних обов’язків мусульманина. І що старші батьки, то більше вони потребують турботи, то важливішим стає цей обов’язок. Всевишній Аллаг у Своїй Книзі велів нам поважати батьків і підтвердив їхнє право на це:
«Наказав вам Господь твій не поклонятися нікому, крім Нього, а також ставитися якнайкраще до батьків. І коли хтось із них — чи вони обоє — досягне старості, то не говори їм: «Фе!» – не гримай на них і говори їм тільки гідні слова. Схили перед ними крило смирення з милосердя свого й говори: «Господи мій! Змилуйся над ними, бо вони ростили мене малого»».
(Нічна подорож: 23–24)
Також Всевишній сказав:
«Ми заповідали людині ставитися якнайкраще до своїх батьків. Матері дуже важко носити дитину, але вона віднімає її лише у два роки. Дякуй Мені та своїм батькам, бо до Мене повернення!»
(Лукман: 14)
Якось один чоловік запитав Пророка, мир йому і благословення Аллага:
«Хто з-поміж людей заслуговує найшанобливішого ставлення?» Він відповів: «Твоя мати». Далі він запитав: «А потім хто?» Він відповів: «Твоя мати». Він знову запитав: «А потім хто?» Він сказав: «Твоя мати». Він ще раз запитав: «А потім хто?» Тоді Пророк сказав: «Твій батько».
(Аль-Бухари 8/2)
Таким чином, іслам наказує мусульманину підкорятися своїм батькам і робити все, що вони наказують — якщо тільки не йдеться про непослух Аллагу. Не можна підкорятися творінню, чинячи неслух Творцю. Всевишній Аллаг сказав:
«А якщо батьки силуватимуть тебе до поклоніння іншим богам, про яких тобі нічого не відомо, не корися їм, але будь із ними в цьому світі добрим…»
(Лукман:15)
Також, мусульманин зобов’язаний поважати й шанувати своїх батьків, поводитися з ними виховано й чемно, розмовляти з ними належним чином і робити їм добро, на яке він здатен – годувати їх, одягати, лікувати, якщо вони захворіли, захищати їх, звертатися до Аллага з благаннями за них і просити в Нього прощення для них, а також виконувати обіцянки та поважати їхніх друзів.
Добре ставлення до всіх людей
Посланець, мир йому і благословення Аллага, сказав:
«Той, у кого найдосконаліша віра з-поміж віруючих, має найкращу вдачу».
(Абу Давуд 5/6. Ат-Тірмізі 3/457)
Також він сказав:
«Найулюбленішими для мене й найближчими до мене в Судний день будуть ті, хто має найкращий норов».
(Аль-Бухарі 4/230)
Також Всевишній, описуючи Свого Посланця, мир йому і благословення Аллага, сказав:
«І, воістину, ти — доброго звичаю!»
(Тростина для письма: 4)
Посланець, мир і благословення Аллага, сказав:
«Я був посланий для того, щоб удосконалити норов».
(Ахмад 17/80)
Тому мусульманин повинен бути шанобливим до батьків, як ми вже зазначали, і добре ставитися до своїх дітей, даючи їм гарне виховання, навчаючи їх нормам ісламу й оберігаючи їх від усього, що може зашкодити їм у цьому і вічному світах. Він має витрачати на них свої кошти, забезпечуючи їх усім необхідним, доки вони не подорослішають і не стануть самостійними. Крім того, мусульманин повинен добре ставитися до своєї дружини, братів, сестер та інших родичів і сусідів, а також до людей взагалі. Він повинен бажати своїм братам того самого, що бажає самому собі, підтримувати родинні зв’язки, а також добрі стосунки із сусідами. Він має поважати старших і бути милосердним до молодших, а також відвідувати хворих та втішати тих, у кого сталося горе. Адже Всевишній Аллаг сказав:
«Якнайкраще ставтеся до батьків, родичів, сиріт і бідних; а також до сусідів, які є вашими родичами, і до тих, які не є вашими родичами; до побратима, до подорожнього…»
(Жінки: 36)
А Пророк, мир йому і благословення Аллага, сказав:
«Хто вірує в Аллага і в Останній день, нехай не завдає шкоди своєму сусідові».
(Аль-Бухарі 8/13)
Боротьба на шляху Аллага задля допомоги утисненому, виконання прав та встановлення справедливості
Всевишній Аллаг сказав:
«І боріться на шляху Аллага проти тих, хто бореться проти вас. Але не виявляйте ворожості при цьому, бо ж, воістину, Аллаг не любить тих, хто виявляє ворожість!»
(Корова: 190)
А також Він сказав:
«І чому б вам не боротися на шляху Аллага заради слабких чоловіків, жінок і дітей, які говорять: «Господи наш! Виведи нас із цього міста, жителі якого є несправедливими. Даруй нам від Себе покровителя, даруй нам від Себе помічника!»».
(Жінки:75)
Таким чином, мета ісламської боротьби полягає у виконанні прав, поширенні справедливості з-поміж людей, боротьбі з тими, хто пригнічує рабів Аллага, переслідує їх, заважає їм поклонятися Аллагу і приймати іслам. Водночас, іслам засуджує примус людини до прийняття ісламу. Всевишній сказав:
«Немає примусу до релігії».
(Корова:256)
Під час бойових дій мусульманам не дозволяється вбивати жінок, дітей та старих — боротися треба лише з кривдниками, які беруть участь у битві.
Той, кого було вбито на шляху Аллага, стає шагідом (свідком). Він займає почесне місце у Всевишнього й отримує в Нього гідну нагороду. Всевишній Аллаг сказав:
«Не вважайте мертвими тих, які загинули на шляху Аллага. Ні, вони живі та отримують наділ у Господа свого, радіючи тому, що дарував їм Аллаг зі Своєї ласки; звеселяючись від того, що тим, які залишилися позаду них, немає чого боятись, і що не будуть засмучені вони!»
(Роднина Імрана: 169–170)
Мольба, поминання та читання Корану
Що міцнішою є віра мусульманина, то міцнішим є його зв’язок із Всевишнім Аллагом. Він частіше звертається до Нього з мольбами, просячи дарувати йому щось у цьому світі, пробачити йому його гріхи та погані справи й підняти його ступінь у наступному житті. Аллаг — Великодушний і Щедрий, і Він любить, коли Його просять. Всевишній сказав:
«І коли раби Мої запитують тебе про Мене, то Я — близький, і Я відповідаю на мольби того, хто молить Мене»
(Корова: 186)
Аллаг відповідає на благання Свого раба, якщо в цьому є благо для нього, і винагороджує його за це благання.
Ще однією властивістю віруючого є часте поминання Аллага — вдень і вночі, про себе і вголос. Віруючий постійно звеличує Аллага й поминає Його, кажучи, наприклад: «Пречистий Аллаг, хвала Аллагу, немає бога, крім Аллага, й Аллаг Найвеличніший» — або ж він промовляє інші слова поминання та возвеличення. За це Всевишній встановив своїм рабам велику нагороду. Посланник Аллага, мир йому і благословення Аллага, сказав:
«Аль-муфаррідун випередили». Люди запитали: «А хто такі «аль-муфаррідун», Посланнику Аллага?» Він сказав: «Чоловіки й жінки, які багато поминають Аллага».
(Муслім 17/4)
Всевишній Аллаг сказав:
«Ви, які увірували! Поминайте Аллага часто, славте Його зранку та ввечері!»
(Військові загони: 41–42)
І Всевишній сказав:
«Згадуйте Мене, і Я буду згадувати вас. Дякуйте й не будьте невдячними!»
(Корова:152)
До поминання Аллага належить і читання Корану, Книги Аллага. більше віруючий читає Коран і задумується про укладений у ньому сенс, то вищим є його положення перед Всевишнім.
Читцю Корану в Судний день буде сказано:
«Читай Коран наспівно, як читав ти його в земному житті, і підіймайся. Воістину, твоє місце буде там, де ти прочитаєш останній аят».
(Ахмад 6799. Абу Давуд 1464. Ат-Тірмізі 2914. Ан-Насаі 8056)
Вивчення ісламу, поширення знань та заклик до нього
Посланник, мир йому та благословення Аллага, сказав:
«Хто вирушив у подорож заради пошуку знань, тому Аллаг полегшить за це дорогу до Раю. Навіть ангели схиляють крила свої до шукача знань, висловлюючи задоволеність тим, чим він займається».
(Ат-Тірмізі 4/153. Абу Давуд 4/5857. Ібн Маджа 1/81)
Посланець, мир йому і благословення Аллага, сказав:
«Найкращий з-поміж вас той, хто вивчає Коран й навчає йому інших».
(Аль-Бухарі 6/236)
Також Посланець, мир йому та благословення Аллага, сказав:
«Воістину, ангели благословляють того, хто навчає людей добру».
(Ат-Тірмізі 5/50)
Він, мир йому і благословення Аллага, сказав:
«Хто закликав на правдивий шлях, той отримає таку ж нагороду, як і ті, хто прислухалися до його заклику, і це анітрохи не зменшить їхньої власної нагороди».
(Муслім 227/16)
Всевишній Аллаг сказав:
«Чиї слова прекрасніші за слова того, хто закликає до Аллага, робить добро й говорить: «Воістину, я — один із відданих Йому»?»
(Роз’яснені:33)
Вдоволення рішенням Аллага та Його Посланця
Мусульманин не повинен заперечувати встановлені Всевишнім закони. Адже Аллаг — наймудріший з-поміж суддів і законодавців, наймилостивіший із милостивих. Від Нього нічого не приховано, ані на небесах, ані на землі, на Його рішення не впливають забаганки рабів і бажання поневолювачів. Наслідком Його милості стало те, що Він встановив для Своїх рабів такі закони, які враховують їхню природу і приносять їм благо як у цьому, так і у вічному світах, і Він не поклав на них нічого понад те, що їм не під силу. Й одним із проявів визнання віруючим себе рабом Всевишнього — добровільне звернення з будь-якого життєвого питання до закону Всевишнього Аллага та внутрішнє задоволення Його рішенням.
Всевишній Аллаг сказав:
«Та ж ні! Клянуся Господом твоїм, не увірують вони, поки не візьмуть тебе суддею в тому, що викликає суперечку між ними. Тоді в душах їхніх не знайдеться опору тому, що ти присудив, і вони цілком підкоряться йому».
(Жінки: 65)
Всевишній Аллаг сказав:
«Невже прагнуть вони суду часів невігластва? Хто ж кращий за Аллага в суді для людей твердо [віруючих]?»
(Трапеза: 50)
Уривок з книги «Релігія іслам», яку можна завантажити, або замовити на сайті АМУ
