Хвала Аллагу, Господу світів, Милостивому, Милосердному, Царю Судного дня. Воістину, кого Аллаг (Святий він і Великий) поведе прямим шляхом, того ніхто не зможе збити з прямого шляху. Кого ж Аллаг (Святий Він і Великий) введе в оману, то не знайдете йому наставника. Мир і благословення кращому з людей, останньому пророку та посланцю, Мухаммаду (мир йому і благословення Аллага), і всім тим, хто пішов за ним до Судного Дня.


О ті, які увірували, бійтеся Аллага (Святий Він і Великий) належним чином, і залишайте цей світ не інакше як будучи мусульманами. Бійтеся Аллага та кажіть правдиве слово. Аллаг виправить ваше становище і пробачить вам ваші гріхи.


Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага), описуючи цей світ, сказав: «Весь цей світ проклятий, і все, що в ньому, прокляте, за винятком того, що пов'язано з поминанням Аллага (Святий Він і Великий)». Коли читаєш подібні хадіси посланця Аллага (мир йому і благословення Аллага), то стає зрозуміло, що він говорив це задля того, щоб віруючий завжди прагнув Наступного Життя (Ахіра) і не прив'язувався до цього тлінного світу. Аллаг (Святий Він і Великий) також багато згадував про цей світ, щоб людина не чіплялася за нього.


Але в одному з аятів Аллаг (Святий Він і Великий) говорить:


الْمَالُ وَالْبَنُونَ زِينَةُ الْحَيَاةِ الدُّنْيَا


«Багатство й сини — прикраси земного життя» (сура 18 «Печера», аят 46).


Всевишній Аллаг (Святий Він і Великий) указав, чому людина може радіти в цьому світі. Але це є для неї прикрасою тільки в тому випадку, коли приносить користь. Якщо людина отримує майно дозволеним чином, уникаючи і оминаючи харам, витрачає це майно на шляху Всевишнього Аллага: будує мечеті, відкриває школи, ісламські садки, друкує літературу, утримує бідних, нужденних, сиріт (способів витрачання на шляху Аллага багато) - то воно принесе їй користь.
Аллаг (Святий Він і Великий) говорить:


يَا أَيُّهَا الَّذِينَ آمَنُوا أَنفِقُوا مِمَّا رَزَقْنَاكُم مِّن قَبْلِ أَن يَأْتِيَ يَوْمٌ لَّا بَيْعٌ فِيهِ وَلَا خُلَّةٌ وَلَا شَفَاعَةٌ


«О ви, які увірували! Жертвуйте з того, чим Ми наділили вас [виплачуйте обов’язкову милостиню – закят та давайте додаткові милостині], поки не прийде День, коли не буде ні торгівлі [щоб отримати прибуток або відкупитися від покарання Аллага], ні дружби [для порятунку], ні заступництва» (сура 2 «Корова», аят 254).


Майну і багатству людина може радіти тоді, коли вона витрачає їх належним чином. Таке майно в цьому світі схвальне. А також це стосується і дітей. Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) спонукав віруючих, щоб вони одружувалися на тих, хто багато народжує. Навіщо? Тому що він хоче пишатися перед усіма пророками і всіма громадами, які були до нього, що його умма найбільша і найвеличніша.
Та чи є сенсом Ісламу просто народити багато дітей? Чи цю мету переслідує Іслам? Звичайно ж ні! Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) спонукав до того, щоб чоловік, вибираючи собі дружину, обирав праведну жінку. З якою метою? Щоб вона дала йому праведне потомство. І це потомство, виховане належним чином, в подальшому (в Ахіра) принесло б йому користь так само, як майно.


Побудована мечеть, прокладена дорога, викопана криниця - це садака аль-Джарія. Після смерті людина отримує від неї користь. Людина давно в могилі, її вже, можливо, забули, але Аллаг не губить нічого з винагород своїх рабів. Тому Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) своїм власним прикладом показував, яку увагу він приділяє молодому поколінню, саме дітям, як він їх виховує, до чого спонукає.


Зараз в світі існує безліч теорій виховання дітей. Але найбільш перевірене віками - це ісламське виховання. І тому є безліч прикладів в історії Ісламу: що зробило те покоління дітей, яке виховав Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага), яку користь вони принесли цьому світу. А саме, основоположниками медицини стали мусульмани, вони зробили суттєвий вклад у розвиток астрономії, алгебри, геометрії, фізики. Вони заклали основи цих наук, а також шаріатських наук. Таку науку, як існад, світ не знав. Представники покоління, яке виховав Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) зробили найбільші відкриття в світських і шаріатських науках. Це і є результат правильного виховання. У чому ж полягає це правильне виховання?


Всевишній Аллах (Святий Він і Великий) говорить:


وَمِنْ آيَاتِهِ أَنْ خَلَقَ لَكُم مِّنْ أَنفُسِكُمْ أَزْوَاجًا لِّتَسْكُنُوا إِلَيْهَا وَجَعَلَ بَيْنَكُم مَّوَدَّةً وَرَحْمَةً إِنَّ فِي ذَلِكَ لَآيَاتٍ لِّقَوْمٍ يَتَفَكَّرُونَ


«Серед Його знамень — те, що Він створив вам дружин із вас самих, щоб ви знаходили в них спокій, і встановив між вами любов і милосердя. Воістину, в цьому — знамення для людей, які думають!» (сура 30 «Ромеї», аят 21).


Сенс цих слів у тому, що чоловік не просто повинен жити разом з жінкою, а знаходити душевний спокій в ній. Деякі з муфассирів сказали, що між чоловіком і дружиною Всевишній Аллаг (Святий Він і Великий) встановив любов, а також наділив їх милістю - дітьми. Після того, як Аллаг наділив людину цієї милістю, він поклав на неї зобов'язання. Зобов'язання лягають на плечі пастуха, який несе відповідальність за свою паству перед Аллагом.


Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) в хадісі, який передає Абдуллаг ібн Умар, сказав: «Кожен з вас є пастухом і відповідає за свою паству і в цьому світі, і в майбутньому світі». Амір (правитель мусульман) є їхнім пастухом і відповідає за людей, якими він править, чоловік є пастухом своєї сім'ї і відповідає за свою паству, жінка є пастухом в домі свого чоловіка і відповідає за дітей і ті обов’язки, які на неї покладені.


Цей хадіс вказує на те, що коли чоловік знаходить собі пару, вони укладають договір (нікях) і беруть на себе зобов'язання. Коли Аллаг дарує їм дитину, то вони обоє беруть зобов'язання перед Аллагом за цю дитину. Що в ці зобов'язання входить і чиї це зобов'язання? Тата чи мами? Або когось одного з них? Іслам це пояснив. Діти є відповідальністю обох батьків. Відповідальність полягає в матеріальному утриманні дитини, в догляді за дитиною, а також у вихованні дитини: фізичному, розумовому і духовному. Тому, якщо хтось думає, що батькові, як голові родини, досить принести одяг і їжу, а вихованням повинна займатися мати, то це не так. Якщо дитина невихована, то винна не мати, а в першу чергу, винен батько, так як допустив до виховання тільки мати. Всевишній Аллаг поклав виховання дитини на обох батьків.


В іншому хадісі Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав:


«Якщо людина помре, поклавши на себе зобов'язання за кого-небудь і не виконавши їх належним чином, то її місцем перебування буде Вогонь». В іншій версії хадіса говориться: «Для неї заборонений Рай». Тобто, якщо людина взяла на себе відповідальність за що-небудь і полишила це, не виконавши належним чином, то вона буде позбавлена Раю. Це стосується абсолютно всього: амірства, батьківських зобов'язань, зобов'язань чоловіка, зобов'язань дружини, зобов'язань перед дітьми.


З чого ж починається виховання? Виховання починається з вибору матері. Виховання починається не з моменту, коли людина приводить свою дитину в мечеть, щоб її там виховували. Багато хто думає, що виховання починається з того моменту, коли дитина почне розуміти те, що їй говорять. Виховання починається з побудови стосунків батька й матері в домі. Тому Всевишній Аллаг (Святий Він і Великий) говорить:


«Серед Його знамень — те, що Він створив вам дружин із вас самих, щоб ви знаходили в них спокій, і встановив між вами любов і милосердя».

Тому Всевишній Аллаг (Святий Він і Великий) дав нам дітей чистими, які не знають нічого поганого і дарують радість своїм батькам. І погані моральні якості, яких набула дитина, або, якщо вона навчилася чогось поганого - це відповідальність батьків. Вони допустили, щоб дитина цього десь навчилася, або самі вклали в неї це, тому що не побудували свої стосунки в сім'ї. Адже стосунки чоловіка і дружини в сім'ї - це перше виховання дітей. І з часом, бачачи ці недогляди, батьки починають копати: де ж дитина цього нахапалася, звідки і чому. А вона нахапалася цього в себе вдома від свого батька й матері. Якщо вони ображають одне одного, якщо вони не поважають одне одного, якщо вони кривдять одне одного - це все позначається на дітях. І тому при виборі пари треба звернути увагу на те, кого ти обираєш, і не поспішати. Коли людина буде розуміти, наскільки важлива сім'я, стосунки вдома, вона побачить відображення цього на своїх дітях. Діти - це не магнітофон, на який потрібно просто записати команди, що «можна», а що «не можна» - ні! Це неправильний підхід. Подібно до того, як діти вивчають цей світ руками, чіпаючи все, куштуючи, так і у вихованні духовній етиці, вони переймають все від свого батька й матері, і від того суспільства, в якому живуть.


Ми часто вдаємося до крайнощів у вихованні дітей. Виховання, на якому акцентував увагу Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) - це духовне, фізичне й розумове. І всьому є свій час і основи, з яких потрібно починати. Що означає ісламська етика? Це поведінка. Як дитина повинна поводитись з матір'ю, з батьком, з рідними братами й сестрами, з братами-мусульманами й сестрами-мусульманками, як потрібно поводитись за столом, як лягати спати, як поводитись в мечеті, в суспільстві, в дитячому садку, в школі, університеті. Всьому цьому дитина повинна навчитися вдома безпосередньо від батька й матері.


Часто ми припускаємося помилки. Якщо ми хочемо, щоб наша дитина стала науковцем або професором, то робимо наголос на її розумовому розвитку і забуваємо про фізичний і духовний бік. Або ж хочемо зробити з неї спортсмена, але неосвічену і аморальну людину. Інколи приділяємо увагу тільки моральності, і дитина залишається безграмотною і фізично слабкою. У всіх цих крайнощів є побічні ефекти. Тому Іслам - це середина, якої людина повинна триматися в вихованні своєї дитини. Ти навчив дитину боротьбі, навчи її також шаріатських та мирських знань. Нехай вона вчить мови, знає математику та історію, нехай вивчить основи ісламу, навчи її духовності й етикету. Завтра, коли ця дитина вийде в суспільство - вона буде твоїм дзеркалом. Будь-яка дитина - це дзеркало сім'ї. Якщо вона порядна, вихована належним чином - це відображення сім'ї. Якщо вона невихована, з вадами - це недогляд сім'ї. Адже сенс не в тому, щоб просто народжувати багато дітей, робити їх «бійцями» або «ботаніками», а в тому, щоб виховувати морального, освіченого, сильного мусульманина. Цьому нас вчив Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага). Якось пророк (мир йому і благословення Аллага), коли їв з хлопчиком за столом, побачив, як той звідусіль хапає їжу і швидко їсть. Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) не сказав: «У нього є батьки, нехай вони ним і займаються». Навпаки, він сказав: «Хлопчику, скажи: «Бісмілляг». Їж правою рукою і їж те, що перед тобою». Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) м'яко, стисло і доступно пояснив це дитині. І той до кінця свого життя виконував його пораду. (Повідомляється, що 'Умар бін Абу Салама, нехай буде задоволений Аллаг ними обома, сказав: «У дитинстві я перебував під опікою Посланця Аллага (мир йому і благословення Аллага). Зазвичай я простягав руку до різних кінців спільної тарелі, але (одного разу) Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав мені: «О, хлопчику, скажи:" З ім'ям Аллага ", їж правою рукою і бери те, що знаходиться поруч з тобою!" - і відтоді я їм тільки так»(Муслім).


В іншому хадісі Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) сказав одному юнакові: «Якщо просиш, то проси у Аллага, і якщо звертаєшся по допомогу, то звертайся до Аллага. І знай, що якщо зберуться люди, щоб принести тобі в чомусь користь, то не допоможуть тобі ні в чому, крім того, що призначив тобі Аллаг. І якщо зберуться, щоб нашкодити тобі, то не зашкодять тобі ні в чому, крім того, що призначив тобі Аллах. Пір'я вже піднято, і висохли сторінки» (Ахмад 1/293, Ат-Тірмізі 2516, достовірність підтвердив шейх Аль-Албані в« Сахіх аль-Джамі ат-Тірмізі »2043).


Якось проходячи між дітьми, які стріляли один в одного з лука, навчаючись стрільби, Пророк (мир йому і благословення Аллага) приєднався до однієї з груп і сказав: «Стріляйте, стріляйте!» Вони сказали: «Посланцю Аллага, як же нам стріляти? Адже ти з ними». На що той відповів: «Я разом з вами». І тут ми бачимо, що Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) підтримував дітей в занятті фізичними вправами. Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) в хадісі сказав: «Навчайте дітей бігу, їзді верхи, плавання, стрільби з лука».


Іслам гармонійно зібрав все, що повинно бути в мусульманині. Якщо батькам вдасться зібрати все це в дитині, то з неї вийде, з волі Аллага, справжній мусульманин, такий, яким виховував Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага).


Крайність завжди призводить до втрати. Кожен мусульманин повинен правильно розставляти пріоритети. Іноді людина витрачає весь свій час на другорядні речі, що не є для неї обов'язковим («фард-айн»). Витрачає час на «бажане» або на «фард-Кіфая», забуваючи, що у нього вдома є те, що є для нього ваджибом. У наш час дуже часто сім'ї припускаються помилок у вихованні дітей. Сьогодні чомусь багато хто прагне у вихованні дітей до того, щоб дитина їх не чіпала: залишила в спокої, не чіпала після роботи, мовчала і не плакала. І як це зробити? Найпростіше дати в руки телефон, планшет, комп'ютер - і дитина цілий день зайнята. І виходить, що твою дитину виховує порочний навколишній світ, а не ти. Дитина поруч, але ти нею не займаєшся. І в результаті діти стають вередливими, неслухняними. Батьки роблять дуа, а результату немає. А проблема в тому, що ми робимо велику дурницю. Ми вирішили, що виховання - це дитину нагодувати, одягнути, взути, спати покласти й дати їй доступ до гаджетів. Це те, що вбиває наших дітей сьогодні - коли з дитинства дітям дають вихід в Інтернет, в соцмережі. Мозок дитини просто не встигає засвоювати таку кількість інформації і «закипає». Якщо навіть дорослий не може впоратися з таким потоком інформації, то що говорити про дитину.


Також на поведінці дитини відображаються стосунки між батьками. Якщо батьки лаються при дітях, ображають одне одного, то діти все це в себе вбирають. Ще одна помилка - перекласти виховання власної дитини на інших. Ми приводимо дітей в школу, садочок або гурток з Корану, і думаємо, що наша дитина стане хафізом з міцним іманом, а ми можемо тим часом далі займатися своїми справами. Прокиньтеся! Це всього лише малий відсоток допомоги вам у вихованні. Але головне виховання залишається в ваших домівках. Який ви дім побудуєте для дитини, такою вона і виросте. Якщо ви побудуєте праведний дім - вона, з волі Аллага, такою і виросте, якщо це дім повний пороків - то і на дитині це позначиться.


Раніше, коли приводили дітей в медресе, казали: «Ось дитина: кістки - мої, м'ясо - ваше», таким чином, повністю покладаючи відповідальність за дитину на вчителя, аж до покарання. І тоді був результат. Учитель міг виправляти огріхи батьків у вихованні. Сьогодні ж батьки не делегують такі повноваження вчителям. А якщо за навчання ще платять гроші, то вважають себе чи не найголовнішими за вчителів. Це все навіяно сучасними тренінгами, нав'язаними немусульманами. Хто сказав, що на дитину не можна підвищити голос? Що дитину не можна ляснути? Посланець Аллага (мир йому і благословення Аллага) застосовував метод «батога і пряника». Він говорив: «Нехай батіг висить у вас, і показуйте дитині цей батіг».


Щоразу, як ми віддаляємося від ісламських цінностей, то переймаємо чужі цінності, а потім хочемо їх об'єднати. І стається безлад. В результаті ми бачимо, як в мечетях діти «сидять на головах» у дорослих, але ніхто їм нічого не може сказати. Коли ми приводимо дітей в мечеть, ми хочемо в них щось вкласти, хочемо, щоб вони були з нами і бачили, як ми читаємо Коран, прагнемо знань, як молимося. Ось для цього треба приводити дітей в мечеть, а не для того, щоб вони бігали там, руйнуючи все на своєму шляху.


Все це говорить про те, що треба займатися вихованням дітей. І починати варто зі стосунків батька й матері. Праведні батьки - приклад для дітей. Ближче до семи років ви будете їх вчити намазу, омовіння і всього іншого, але поки дитина мала, вона потребує морального виховання.
Я прошу Аллага (Святий Він і Великий) зробити наших дітей кращими, виправити нас, наших дітей та наші сім'ї й дати нам можливість виховувати їх належним чином.


П’ятнична проповідь. Сулейман Хайруллаєв.