Питання зовнішнього вигляду мусульманки завжди викликає інтерес — як серед самих жінок, так і в оточенні. Одним із поширених уявлень є думка, що шариат вимагає від жінки вдягатися виключно у чорне. Але чи справді Іслам ставить саме таку умову? Чи є обов’язком носити абайю тільки чорного кольору? Чи це — культура, а не закон?

Що вимагає шаріат?

Шариат не обмежує жінку конкретним кольором одягу. Головне — дотримання принципів скромності, зокрема:

  • одяг повинен покривати все тіло, крім обличчя і кистей (або з них — лише те, що дозволено);
  • не бути прозорим чи облягаючим;
  • не бути одягом, що привертає увагу;
  • не бути схожим на одяг чоловіків;
  • не бути схожим на одяг невіруючих або розпусних.

Імам аш-Шаукані (нехай змилується над ним Аллаг) писав:

«Установлене для жінки — прикриватися так, щоб не було зваби, незалежно від кольору, якщо він не є прикрасою сам по собі»

(Найл аль-Аутар, 2/125)

Що про це свідчить Сунна?

У хадісах немає суворої вказівки вдягатися саме в чорне. Передано, що жінки сподвижників носили чорне, але також відомі приклади інших кольорів.

Ібн Абу Шайба передав у «Мусаннаф», що жінки в часи пророка (мир йому і благословення Аллага) виходили в накидках не лише чорного кольору, але й темно-зеленого та інших скромних відтінків. Також відомо, що Айша (нехай буде задоволена нею Аллаг) носила вуаль кольору шафрану, що є природним тоном жовтувато-коричневого.

Отже, чорне не є обов’язковим, хоча й може бути бажаним або традиційним у деяких культурах.

Чому жінки часто обирають чорне?

У багатьох мусульманських суспільствах чорне стало нормою — зокрема в Саудівській Аравії, країнах Перської затоки тощо. Це зумовлено:

  • традицією;
  • асоціацією з скромністю;
  • практичністю (непрозоре, не привертає уваги).

Проте це не робить чорне єдино дозволеним. Те, що стало традицією в одному регіоні, не повинно вважатися нормою для всіх.

Що дозволено?

Допустимо вдягати одяг темно-синього, сірого, коричневого, темно-зеленого кольору — головне, щоби не було яскравості, блиску, візерунків, що привертають увагу. Скромність — не в кольорі, а в суті.

Хафіз ан-Нававі сказав:

«Допустимість кольору одягу визначається не самим кольором, а тим, чи є в ньому зваба або схожість із одягом чоловіків чи нечестивих»

(Шарх Сахіх Муслім, 14/110)

Краса — в покорі, не в тоні тканини

Жінка не зобов’язана вдягатися у все чорне. Це — дозволений, але не єдиний варіант. Шариат вимагає скромності, а не конкретного кольору. Якщо одяг не привертає уваги, не є прикрасою сам по собі і відповідає умовам хіджабу — він дозволений.

Суть — не в зовнішній формі, а в щирому бажанні підкоритися Аллагу. Краса мусульманки — в її покорі, скромності, щирості та гідності.

автор абу Хакім Наріман