О ті, які увірували, Аллах в Корані говорить:
أَلَمْ نَجْعَل لَّهُ عَيْنَيْنِ
«Хіба не створили Ми її володарем двох очей» (сура 90, аят 8).
Для чого Аллаг нагадує віруючому про це? Він нагадує йому для того, щоб той постійно спостерігав за собою і за своїми діяннями. Людина створена, і за своєю природою Аллаг створив її забудькуватою. Тому людина часто забуває навіть ту істину, в яку вірить, забуває про найважливіше. І Аллаг нагадує віруючому в Корані, особливо в останньому джузі, в останній частині Корану, про діяння людини і про Судний День, а саме про те, що буде відбуватися з людиною, коли вона на власні очі побачить Судний День, коли вона постане перед Аллагом і Аллаг буде розраховувати її.
Айша сказала, що, коли були послані останні частини Корану, вона виявила сивину на голові Посланця Аллага (мир йому й благословення Аллага). А все тому, що останні частини Корану лякали Посланця Аллага (мир йому й благословення Аллага) новинами про Судний День. Сьогодні ми трохи поміркуємо про суру, яка називається «Аз-Зальзаль» («Землетрус»). Багато хто з нас, напевно, знає цю суру і читає її практично щодня. Якщо поміркуємо над сенсом цих аятів, то зрозуміємо: люди забудькуваті, часто відволікаються на яскраве й велике і не помічають важливе мале, нехай навіть непоказне, але поруч.
Аллаг говорить в Корані:
إِذَا زُلْزِلَتِ الْأَرْضُ زِلْزَالَهَا
وَأَخْرَجَتِ الْأَرْضُ أَثْقَالَهَا
وَقَالَ الْإِنسَانُ مَا لَهَا
يَوْمَئِذٍ تُحَدِّثُ أَخْبَارَهَا
بِأَنَّ رَبَّكَ أَوْحَى لَهَا
يَوْمَئِذٍ يَصْدُرُ النَّاسُ أَشْتَاتًا لِّيُرَوْا أَعْمَالَهُمْ
فَمَن يَعْمَلْ مِثْقَالَ ذَرَّةٍ خَيْرًا يَرَهُ
وَمَن يَعْمَلْ مِثْقَالَ ذَرَّةٍ شَرًّا يَرَهُ
Один з тлумачів Корану сказав, що ця сура була послана стосовно двох людей. Одна з них, прочитавши аят з Корану, де Аллаг говорить:
وَيُطْعِمُونَ الطَّعَامَ عَلَى حُبِّهِ مِسْكِينًا وَيَتِيمًا وَأَسِيرًا
«Вони дають їжу нужденному, сироті та полоненому, хоча й самі хочуть її» (сура 76, аят 8) - вирішила, що людина має право витрачати і годувати тільки з того, чим дорожить. І коли до неї приходив хтось і просив щось поїсти, то вона нехтувала дати йому один фінік або шматочок хліба. Вона вважала: оскільки для мене цей фінік нічого не означає - і для інших він теж буде незначним. Вона вважала, що Аллаг винагороджує тільки за те, що тобі любо й дорого, тому відмовляла в малому.
Інша ж людина постійно нехтувала малими гріхами: обманом, забороненим поглядом, обговоренням та іншим. Вона говорила: «Аллаг приготував вогонь для невіруючих, бо їхнє невір’я величезне, їхні гріхи великі. А за малий гріх Аллаг пробачить, адже Він - Прощаючий». І тоді Аллаг послав цю суру.
«Коли струснеться земля, здригаючись ...» Відбудеться страшний землетрус.
«і виштовхне з себе те, що в ній є...» Всі люди, які були поховані, вийдуть із землі, а ті, хто був на землі, залишаться на ній. Ніщо не сховається всередині землі. Земля все виверне з себе для того, щоб заговорити.
«то спитає людина: “Що сталося з нею?”» Сьогодні нам страшно від вигляду цунамі, від вигляду земного провалля, але коли ми озирнемося і побачимо, що вся земля вивертається і здригається - ужахнеться кожен.
«У той День земля розповість усе, що відомо їй, бо ж Господь твій відкрив їй те! ...» Всевишній Аллаг накаже землі говорити, тій, яка мовчала стільки років, яка бачила багато: злочини й наймерзенніші вчинки. І Аллаг змусить її заговорити для того, щоб вона розповіла всі таємниці, всі новини.
Посланець Аллага (мир йому й благословення Аллага) в хадісі, який передає Абу Гурейра, читаючи цей аят, сказав: «Чи знаєте ви, які новини будуть у землі?» Сподвижники відповіли: «Аллаг і Його Посланець знають краще». Тоді Посланець Аллага (мир йому й благословення Аллага) сказав: «Земля почне розповідати й свідчити за і проти кожного. Вона буде говорити, хто і що зробив, де і як чинив». Перша, хто засвідчить проти людини, - це земля. Вона розкриє всі таємниці, всі діяння, які людина робила й приховував. Чому Аллаг змусить землю говорити? Не тому, що Аллаг не знає істини і правди, - знає. А для того, щоб кожен, хто бачив і був поруч з людиною, коли та чинила злий та гріховний вчинок, засвідчив проти неї або засвідчив за людину, яка зробила благий і добрий вчинок.
«У той День люди вийдуть з могил юрбами, щоб побачити свої вчинки». Люди будуть зібрані натовпами, і вони підуть, щоб отримати свої сувої діянь. Після того як вони отримають сувої своїх діянь, вони підуть юрбою або до Раю, або до Пекла. І поведуть натовпами у Вогонь тих, що не увірували.
وَسِيقَ الَّذِينَ اتَّقَوْا رَبَّهُمْ إِلَى الْجَنَّةِ زُمَرًا
«Тих, які були богобоязливими, поведуть у рай натовпами» (сура 39, аят 73).
Всевишній Аллаг повідомляє про майбутнє, яке ніхто не може поставити під сумнів. І людина побачить це на власні очі. І навіть найбільш затятий атеїст увірує. Але віра не принесе людині тієї миті ніякої користі.
Зверніть увагу на два останніх аяти, в яких Аллаг говорить:
«Хто зробив добра на вагу порошинки — побачить його!». Людина обов'язково побачить плоди того, що вона зробила з благого, навіть якщо це було щось дуже-дуже мале.
«Хто зробив зла на вагу порошинки — побачить його!». Ніщо від Аллага не приховано. Мухаммад ібн Каб сказав щодо цих двох аятів наступне: «Навіть невіруючий, який чинив добро в цьому світі, побачить благо». У чому ж полягає його благо? Коли невіруючі роблять добро в цьому світі, то Аллаг за їхнє добро відшкодовує їм добром в цьому світі: здоров'ям, багатством, дітьми тощо. Невіруючий за чинення доброго вчинку вже в цьому світі отримує винагороду, але коли він прийде до Аллага - його діяння будуть марними.
Але віруючий, який здійснює благі діяння, побачить їх у Судний День, навіть якщо вони були незначні, але для Аллага вони величезні.
Якщо ж віруючий скоює погані вчинки і гріхи в цьому світі, то Аллаг спитає з нього за його гріхи в цьому світі. Біди й випробування стаються через погані діяння, вчинені людиною, і вона розраховується за це в цьому світі, для того щоб в Судний День прийти з книгою, в якій відсутні злодіяння.
Аллаг часто нагадує нам в Корані про Час, про який ми забуваємо. Посланець Аллага (мир йому й благословення Аллага) повідомив, що цей Час настане в п'ятницю. І це може бути будь-яка п'ятниця. Цей Час близький – чи замислювалися ми? На жаль, ми часто про це забуваємо й рідко згадуємо. Читайте часто Книгу Аллага, щоб знати, як підготуватися до майбутніх ситуацій: чого слід уникнути і що треба зробити для того, щоб не вжахнутися в Судний День, коли нам вручать книгу діянь. За кожен наш вчинок, навіть якщо ми приховали його від когось, Аллаг приведе в якості свідків всі свої творіння: дерева, землю, навіть органи людини будуть свідчити за неї чи проти.
Коли Абу Бакр почув цю суру - він заплакав. І тоді Посланець Аллага (мир йому й благословення Аллага) запитав: «О Абу Бакре, що змусило тебе заплакати?» Абу Бакр заплакав через страх того, що ніщо не буде приховано від Аллага, через те, що прийде час розрахунку, до якого людина може бути не готова, і тому що кожна людина грішна. Тоді Посланець Аллага (мир йому й благословення Аллага) заспокоїв його: «Якби ви не грішили, то Аллаг обов'язково створив би творіння, які стали б грішити, а Він прощав би їх».
Аллаг створив людину такою, що вона грішить, а потім кається, і Аллаг її прощає. Це вказує на найбільшу милість Аллага. Це не означає, що людина повинна повністю розслабитися, а це певна мотивація для віруючого частіше звертатися до Аллага з каяттям і покаянням. І не нехтувати малим, навіть якщо це нагодувати всього лише одним фініком. І не нехтувати полишенням поганих діянь, навіть якщо вони здаються незначними. Ми кожен день знаходимо собі виправдання за кожен наш вчинок, за кожне образливе слово щодо інших, вважаючи це несуттєвим. Ми дозволяємо собі обманювати, вважаючи, що один раз можна пробачити. Ми можемо обговорювати людей, не бачачи в цьому нічого страшного. Ми сьогодні дивимося на заборонене і говоримо: «Один раз і більше не буду». Те, що для нас здається сьогодні малим, в Судний День від страху перед розрахунком буде здаватися найбільшим гріхом.
Сьогодні ми вважаємо, що простий хороший вчинок не вартий наших зусиль - адже це мале. У Судний День ми будемо потребувати його, як повітря. Ми часто нехтуємо дати садака, нехай це навіть одна гривня. Людина думає, що така дрібниця користі не принесе тому, хто потребує, вона вважає, що допомагати треба лише суттєвими сумами. Це помилка! Посланець Аллага (мир йому й благословення Аллага) в хадісі каже: «Убережіть себе від вогню навіть (пожертвувавши) борозенкою на кісточці фініка». Пожертвуй на шляху Аллага хоч найменшим, якщо ти хочеш дати садака. Найпростіше з діянь - це посміхнутися при зустрічі мусульманину, привітатися з ним, потиснути руку і вселити в нього цим радість. Але як часто ми це упускаємо. Ми навіть в обличчя часом не дивимося, але ж це сунна Посланця Аллага (мир йому та благословення Аллага) - посміхнутися та потиснути руку. І на вагах Аллага - це велика справа.
Посланець Аллага (мир йому та благословення Аллага) сказав: «Що навіть незначна допомога, як допомогти сісти на верхову тварину або допомогти підняти речі на цю тварину - буде прийнята, як садака».
Ми заходимо на територію мечеті, зашпортуючись об замети, грузнучи в них машинами, але взяти лопату і почистити від снігу дорогу для віруючих, які йдуть на молитву, ми не поспішаємо. У нас в підсвідомості вже відбилося - тут є людина, яка повинна це робити, яка за це відповідає. Так, є, але ж це найпростіше діяння, яке може стати твоїм входом до Раю.
Порадувати дитину, подарувати їй щось, порадувати дружину, батьків - це мізерне, але навіть цим ми нехтуємо. На жаль, ми завжди біжимо за чимось визначним, величезним: якщо садака - пачками треба давати, тоді буде користь; навіщо читати два ракяти сунни - краще тагаджуд всю ніч вистоювати. Ми завжди вдаємося до крайнощів і втрачаємо багато можливостей. Наприклад, на джумуа багато хто приходить, будучи мандрівником, хтось бідний і потребує допомоги... Просто озирніться і подивіться, хто не може дозволити собі купити їжу, хто голодний, і скажіть продавцеві: «Он йому передай і не говори, що це від мене». Ти всього лише нагодуєш подорожнього, а у Аллага це буде великою справою на твоїх вагах. Якщо ти знаєш, що є боржник, який не може сплатити борг, мовчки погаси його борг, або нехай навіть частину боргу. Це вагома справа.
Це ті діяння, які показують справжню суть ісламу. Ми сьогодні вважаємо, що іслам - це одягнути нікаб, відростити бороду, вкоротити штани, використовувати місвак - зовнішній вигляд і все. Але, часом, соромно стає через слова і вчинки таких мусульман. Ми часто не замислюємося, що наші слова настільки сильно можуть зачепити людину, що вона розчарується в ісламі та мусульманах і просто піде. А ми навіть не звернули на це уваги. Часом мале діяння може виявитися смертельним. Бійтеся Аллага в своїх словах і вчинках! Сьогодні улюблена справа багатьох, а жінок особливо, збиратися й обговорювати когось. Остерігайтеся обговорювати чиюсь честь і діяння і згадайте слова Посланця Аллага (мир йому та благословення Аллага): «Аллаг приховає в Судний День гріх того, хто приховав гріх свого брата-мусульманина».
Пам'ятайте слова Аллага: будь-яке благе діяння, навіть на вагу порошинки, людина побачить в Судний День; і зле діяння, навіть на вагу порошинки, людина побачить в Судний День. І навіть якщо ти забув про ці діяння - ангели не забули й записали.
Нехай же наше розуміння ісламу буде правильним, яким воно було в Посланця Аллага (мир йому й благословення Аллага) і сподвижників.
