Коран — це не лише книга законів і настанов. Це також книга історій, прикладів і уроків, у якій Аллаг згадує жінок не як фонових персонажів, а як носіїв віри, сили, терпіння, іноді — помилки, але завжди — важливого значення для розуміння істини. Згадки про жінок у Корані — це не випадковість. Це послання. Для жінок і чоловіків. Для кожної епохи.
Мар’ям — взірець чистоти і віри
Єдина жінка, яку Всевишній Аллаг у Корані згадує на ім’я — це Мар’ям (нехай буде з нею мир), мати пророка Іси (мир йому). Аллаг називає її «обраною понад усіх жінок світу»:
«О Мар’ям! Воістину, Аллаг обрав тебе, очистив тебе і підніс над жінками всіх світів»
[Сура Аль-Імран (Рід Імрана): 42]
Її історія — це історія благочестя, поклоніння і чудесного народження сина без батька. Коран згадує її молитви, сором’язливість, страждання при пологах і віру навіть тоді, коли її звинувачували у злочині.
Вона — символ чистоти, але також і терпіння, коли світ не розуміє тебе.
Дружина Ібрагіма — приклад віри у старості
Аллаг згадує дружину пророка Ібрагіма (мир йому), коли повідомляє їй, що вона народить Ісхака, хоча була старшою жінкою. Вона спочатку здивувалась, але прийняла волю Аллага:
«Вона сказала: “О горе мені! Чи народжу я, коли я стара, а мій чоловік — старий? Воістину, це щось дивне!”»
[Сура Гуд: 72]
Ця історія — нагадування, що Аллаг дає те, що хоче, коли хоче. І немає нічого неможливого, якщо Він захотів.
Дружина Фараона — віра в домі зла
Дружина Фараона — одна з найвеличніших жінок в історії Ісламу. Її ім’я не назване в Корані, але Сунна передає, що її звали Асія. Вона увірувала в Аллага попри те, що жила в домі найбільшого тирана.
«І Аллаг наводить приклад віруючим — дружину Фараона, яка сказала: “Господи! Побудуй для мене дім у Раю, біля Тебе, і спаси мене від Фараона та його вчинків…”»
[Сура ат-Тахрім (Заборона): 11]
Цей приклад — джерело сили для всіх, хто зазнає утиску, особливо — для жінок у складних обставинах.
Дружина Лута — приклад зради істині
Коран згадує дружину пророка Лута (мир йому) як приклад людини, яка була поруч із пророком, але не поділяла його віри. Вона не допомагала у благому, і тому Аллаг прирівняв її до тих, хто був покараний:
«…Вона була серед тих, хто залишився позаду»
[Сура аль-А‘раф (Огороджені стіною): 83]
Це застереження: спорідненість із благочестивими — не гарантія спасіння, якщо немає віри в серці.
Дружина Нуха — згубна близькість до пророка
Подібно до дружини Лута, дружина пророка Нуха (мир йому) згадується як та, що зрадила шляху істини, попри близькість до одного з перших пророків:
«…Вони були під владою двох із Наших праведних рабів, але зрадили їм…»
[Сура ат-Тахрім (Заборона): 10]
Аллаг не каже про подружню зраду в її земному значенні. Йдеться про духовну — про невіру, про відсутність покори.
Мати Муси — впевненість у довірі до Аллага
Мати пророка Муси (мир йому) отримала веління вкласти сина у кошик і кинути в річку. Для матері це — надзвичайне випробування, але вона виконала наказ, покладаючись на Аллага:
«Ми внушили матері Муси: “Годуй його грудьми, а коли злякаєшся за нього — кинь його в річку, і не бійся, і не сумуй. Ми повернемо його до тебе і зробимо одним із посланців”»
[Сура аль-Касас (Оповіді): 7]
Її історія — вічний приклад того, як довіра до Всевишнього перемагає страх.
Чому ці історії важливі?
Коран не згадує жінок для прикраси оповіді. Він згадує їх як моральний орієнтир. У кожної — своя роль, свій шлях, своє випробування. І кожна — або зразок віри, або застереження від зневіри.
І в цьому — глибока мудрість: Іслам не знецінює жінку, не ігнорує її ролі, а навпаки — підносить її приклад до рівня, який увійшов у вічне Слово — Коран.
Нехай Аллаг зробить нас з тих, хто вивчає ці історії не для знання, а для наслідування. Хай благословить наших сестер і доньок, і зміцнить у них віру, гідність і покору Йому — як у Мар’ям, Асії, матері Муси й усіх праведниць, згаданих у Його Книзі.
автор абу Хакім Наріман
