Закят

Урок шістнадцятий Хвала Аллагу, Який наділив нас багатствами, Який збільшує та зменшує  наділ, і Який звеличує та принижує. Хай благословить Аллаг нашого пророка, його родину та всіх його сподвижників. Дякуємо Аллагу (Святий Він та Величний) за велику милість, якою Він нас наділив, за те, що Він наставив нас на прямий шлях, облагодіяв Ісламом, і дав нам сьогодні можливість відкрито його сповідувати. В ці благословенні дні ми виконуємо четвертий стовп Ісламу, але поговоримо про інший стовп, який передує четвертому, і який йде за другим стовпом – молитвою. Це третій стовп Ісламу – закят. Дуже часто в Священному Корані Аллаг (Святий Він та Величний) згадує його нарівні з молитвою. Такий зв’язок закяту з молитвою зустрічається в Корані 82 рази. Аллаг Всевишній сказав: «Звершуйте молитву, давайте закят та схиляйте коліна разом із тими, хто вже робить це». (Коран 2:43) Він також сказав: «Та якщо вони покаються, будуть звершувати молитву й давати закят, то стануть вашими братами в релігії». (Коран 9:11) Він також сказав: «А їм не було ніякого наказу, окрім поклоніння Аллагу, щирого служіння Йому, молитви та сплати закяту: ось вірна релігія!» (Коран 98:5 Виправити в рос верс.) Існує також безліч хадісів, які вказують на обов’язковість виплати закяту. Посланець Аллага (хай благословить його Аллаг та вітає) сказав: «Іслам базується на п’яти стовпах:

• свідчення про те, що немає божества, гідного поклоніння, окрім Аллага, і що Мухаммад посланець Аллага,
• звершення молитви,
• виплаті закяту,
• постування у Рамадан,
• здійснення хаджу». [1]

Абу Бакр (хай буде задоволений ним Аллаг) сказав: «… Клянусь Аллагом, я неодмінно буду воювати з тими, хто відділяє молитву від закяту, [2] адже закят з майна братии обов’язково!» [3] Сподвижники Пророка (хай благословить його Аллаг та вітає) були одностайні в тому, що необхідно воювати з тими, хто відмовляється виплачувати закят. І всі мусульмани визнають, що закят обов’язковий в усі часи. Закят – це поклоніння Аллагу за допомогою майна. Ті, хто його виплачують, отримують винагороду Всевишнього, а той, хто відмовляється платити, заслуговує на Його покарання. У виплаті закяту – зміцнення братерських зв’язків та любові між мусульманами, а також очищення душі і позбавлення її від жадібності та скнарості. Аллаг Всевишній сказав: «Приймай пожертву з майна їхнього, щоб очистити їх і піднести цим». (Коран 9:103) Закят приносить (з волі Аллага) благословення, відшкодування та збільшення майна того, хто його виплачує. Аллаг Всевишній сказав в Священному Корані: «Що б ви не пожертвували, Аллаг поверне вам це». (Коран 34:39) Передається від Абу Хурайри (хай буде задоволений ним Аллаг), що посланець Аллага (хай благословить його Аллаг та вітає) сказав: «Аллаг (Святий Він та Величний) сказав: «Витрачай, о сину Адама, і Я буду витрачати на тебе». [4] Наводиться суворе попередження всім тим, хто проявляє скнарість і не хоче виплачувати закят, або виплачує його не належним чином. Аллаг Всевишній сказав: «А щодо тих, які накопичують золото й срібло та не жертвують його на шляху Аллаг, то сповісти їм добру звістку про болісну кару! Того Дня його розтоплять у вогні пекла й затаврують ним їхні чола, боки та спини: «Ось те, що ви накопичували для себе. Тож скуштуйте того, що ви накопичували!» (Коран 9:34-35) Тому, будь-яке майно, з якого не виплачується закят належним чином, є накопиченням, і його власник отримає за це покарання в Судний День. Про це також згадується в одному з достовірних хадісів. Передається, що посланець Аллага (хай благословить його Аллаг та вітає) сказав: «В День Воскресіння для будь-якого власника багатства, чи то золота, чи то срібла, який не віддає з нього закят, з цього обов’язково зроблять вогняні пластини, після чого розпечуть їх у полум’ї Пекла і почнуть припікати ними його бік, лоб та спину, поки не скінчиться Суд над рабами протягом Дня, тривалістю у п’ятдесят тисяч років. Після чого йому буде показана його дорога або до Раю, або до Пекла». [5] Посланець Аллага (хай благословить його Аллаг та вітає) сказав, що якщо власник верблюдів, великої чи малої худоби не буде виплачувати з неї закят, то буде покараний за це в Судний День. В достовірному хадісі повідомляється, що посланець Аллага (хай благословить його Аллаг та вітає) сказав: «В День Воскресіння багатство, дароване Аллагом тому, хто не виплачував з нього закят, постане перед ним в образі плішивого отруйного змія з двома чорними плямами на очах, який обів’ється навколо нього, увіп’ється йому в щоки і скаже: «Я – твоє багатство, я – твій скарб», а потім Пророк (хай благословить його Аллаг та вітає) прочитав наступний аят: «Нехай же не думають ті, які виявляють скупість у тому, що Аллаг дарував їм із Своєї ласки, що це краще для них! Таж ні, це гірше для них. У День Воскресіння те, на що вони скупилися, повисне навколо їхньої шиї! Аллаг – Спадкоємець небес та землі, і Йому відомо те, що робите ви!» (Коран 3:180) Закят виплачується з чотирьох видів майна:

1. Види зернових, які вирощуються в землі, а також плоди, які зважуються та якими запасаються.
2. Домашня худоба, яка більшу частину року випасається самостійно.
3. Золото та срібло.
4. Товари, призначені для торгівлі.

Для кожного з цього видів майна існує певний встановлений мінімум. Закят не обов’язковий, поки майно не досягне цього мінімуму. Для золота цей мінімум складає 20 міскалей, що дорівнює 92 грамам. І той, хто має золото, розмір якого перевищує 92 грама (або суму рівну вартості 92-х грамів золота) протягом всього року, повинен сплатити закят у розмірі 2,5% від його вартості. Щодо товару, призначеного для торгівлі, то весь дохід від продажу додається до нього при виплаті закяту, не дивлячись на те, що ці гроші знаходилися у власника менше року. Також і худоба, що пасеться на пасовиськах. Якщо її кількість досягла встановленого мінімуму, то через рік виплачується закят з усього стада, навіть якщо частина худоби молодша року. Щодо золота, срібла та навіть грошей, що використовуються сьогодні людьми, незалежно від їхньої назви, чи то динари, дирхеми або долари, якщо їхня вартість досягла встановленого шаріатом мінімуму, то виплата закяту стає обов’язковою. Якщо у жінки є золоті прикраси, то під час виплати закяту вони додаються до решти майна, особливо, якщо вони досягли встановленого мінімуму, і сплив рік з моменту їхнього знаходження у власника. І, як кажуть деякі вчені: «Закят із золота та срібла виплачується, навіть якщо з них зготували предмети для якогось застосування». Ця думка є більш точною. Пояснюють вони це тим, що звернення Пророка (хай благословить його Аллаг та вітає) щодо золота та срібла не містить конкретизації. В хадісі сказано: «В День Воскресіння для будь-якого власника багатства, чи то золота, чи то срібла, який не віддає з нього закят, з цього обов’язково зроблять вогняні пластини, після чого розпечуть їх у полум’ї Пекла…» Наводиться також достовірний хадіс, в якому мовиться, що до Пророка (хай благословить його Аллаг та вітає) прийшла жінка, на руках у якої було два золотих браслета.  Пророк (хай благословить його Аллаг та вітає) спитав її: «Ти виплачуєш з них закят?» Вона відповіла: «Ні». Тоді він спитав: «Чи будеш ти задоволена, якщо в День Воскресіння Аллаг замість них одягне на тебе два браслета з вогню?» Тоді жінка кинула ці браслети Пророку (хай благословить його Аллаг та вітає) і сказала: «Нехай вони належать Аллагу та Його посланцю». [6] Повідомляється від Умм Салями (хай буде задоволений нею Аллаг), що вона сказала: «Я носила прикраси із золота, і якось я спитала: «О посланцю Аллага! Чи ці прикраси вважаються накопиченням, скарбом (за який людина буде покарана)?» На що він відповів: «Якщо досягає розміру, коли треба виплачувати закят, то виплати, і це не буде накопиченням». [7] Існує також багато інших хадісів з подібним змістом. Щодо закяту з товару, то тут мається на увазі предмет торгівлі. В кінці року цей товар оцінюється, і з нього виплачується закят, рівний 2,5% від всієї вартості, незалежно від того, чи є ціна товару в кінці року рівною його собівартості або ні. Самура (хай буде задоволений нею Аллаг) сказав: «Посланець Аллага (хай благословить його Аллаг та вітає) наказував нам виплачувати закят з товару, призначеного для продажу». [8] В цю категорію входять: земля, нерухомість, транспорт та інші різновиди товарів, призначених для продажу. Щодо квартир та приміщень, призначених для здачі в оренду, то закят виплачується з отриманої суми за рік. При цьому не обов’язково виплачувати закят з вартості самих квартир, оскільки вони не призначені для продажу. Також і приватні машини або таксі. Якщо власник придбав його для власного користування, а не для продажу, то закят не обов’язковий. Щодо боргу, то тимчасова відсутність цих грошей у господаря не знімає з нього відповідальності виплатити з них закят. Це більш точна думка вчених. Щодо майна сиріт та психічно хворих людей, то більшість вчених вважає, що якщо сума досягла встановленого мінімуму та минув рік, то їхній опікун повинен виплатити з цих грошей закят з наміром за свого підопічного. Цьому багато доказів в шаріаті. Передають зі слів Ібн ‘Аббаса (хай буде задоволений ними обома), що коли Пророк (хай благословить його Аллаг та вітає) посилав в Ємен Му’аза (хай буде задоволений ним Аллаг), він сказав йому: «Закликай  їх до свідоцтва, що немає божества, гідного поклоніння, окрім Аллага, і що я – посланець Аллага. Якщо вони підкоряться цьому, повідом їм про те, що Аллаг звелів їм виконувати п’ять молитов щоденно. Якщо ж вони підкоряться і цьому, повідом їм про те, що Аллаг наказав їм виплачувати закят, який треба брати у багатих і віддавити бідним з їхнього числа». [9] Закят належить Аллагу, тому необхідно бути неупередженими і віддавати його лише тим, хто його заслуговує. Забороняється здобувати з нього для себе користь або усувати неприємності, або зберігати за допомогою цього свої гроші, або намагатися уникнути осуду. Мусульманин повинен виплачувати закят лише тим, хто за шаріатом має право на нього. Він має робити це з власного бажання, щиро виконуючи свій обов’язок перед Аллагом. І тоді його сумління перед Всевишнім буде чисте, і він заробить велику винагороду та відшкодування майна. Аллаг (Святий Він та Величний) пояснив нам в Священному Корані, хто відноситься до категорії тих, хто має право на закят. Всевишній сказав: «Милостиня призначена для нужденних і бідних, тих, хто її збирає та роздає, тих, від чиїх сердець чекають прихильності, [для викупу] рабів, для збанкрутілих боржників і подорожніх. Так встановлено Аллагом. А Аллаг – Всезнаючий, Мудрий!» (Коран 9:60) У виплаті закяту дуже багато користі. По-перше, це виконання одного зі стовпів Ісламу. По-друге, це наближує раба до його Господа та додає йому віри в Нього. По-третє, це обіцянка Аллага (Святий Він та Величний) про велику винагороду. По-четверте, Аллаг (Святий Він та Величний) пробачає гріхи тим, хто виплачує закят. Посланець Аллага (хай благословить його Аллаг та вітає) сказав: «Милостиня гасить гріхи подібно тому, як вода гасить вогонь». [10] Той, хто виплачує закят, очищує свою душу від таких пороків, як жадібність та скнарість, і виховує в собі почуття милосердя та співчуття. У виплаті закяту – зростання майна та його примноження, як обіцяє нам Аллаг. В ньому також багато позитивних сторін, які сприяють удосконаленню як особистості людини, так і всього суспільства загалом. Тож поквапся, любий брате, виплатити закят щиро, без тіні шкодування та користі. І дякуй Всевишньому Аллагу за те, що ти з числа тих, хто виплачує закят, а не тих, хто його отримує. О Аллаг! Вбережи нас від вогню пекла. Очисти наші серця і душі від жадібності. О Аллаг! Прийми наш піст, закят та решту наших справ. О Аллаг! Пробач та помилуй нас і наших батьків, і всіх мусульман. Нехай благословить Аллаг нашого пророка Мухаммада, його родину та всіх його сподвижників. Абдуль-Малік аль-Касім «40 уроків тим, хто застав Рамадан» Перекладено сайтом «Чому Іслам?» www.whyislam.ru Українська версія підготовлена редакцією сайту www.lifeislam.org   o    [1] Бухарі (8), Муслім (16). o    [2] Молитва і закят відносяться до числа стовпів Ісламу, і в цьому сенсі вони невідділимі одне від одного. Таким чином, людина, яка не визнає необхідність виплачувати закят, заперечує один із стовпів Ісламу, що рівноцінно запереченню і решти стовпів, оскільки подібне ставить людину поза рамки ісламської релігії. o    [3] Бухарі (1400). o    [4] Бухарі (5352), Муслім (993). o    [5] Муслім (987). o    [6] Абу Дауд (1563), Насаї (538) с хорошим існадом. o    [7] Абу Дауд (1564). o    [8] Абу Дауд (1562). o    [9] Бухарі(1395). o    [10] Амад (231), Тірмізі (2749).