Милість Аллага охоплює все сущe, і Його прощення безмежне. У Корані десятки разів згадується, що Він — Прощаючий, Милостивий. Але поряд із цим Аллаг попередив нас про деякі гріхи, які становлять виняток: їх не буде прощено, якщо людина не покається до смерті. Ці гріхи руйнують зв’язок із Всевишнім і тягнуть за собою найтяжчі наслідки у цьому та прийдешньому житті.
Ширк — найбільша несправедливість
Найнебезпечніший і найтяжчий гріх — це ширк, тобто приписування Аллагу співтоваришів, звернення з дуа до когось іншого, поклоніння святим, ангелам, пророкам, грошам, бажанням чи законам, що суперечать Його Шаріату.
«Воістину, Аллаг не прощає, щоб Йому придавали співтоваришів, але прощає все інше, кому побажає. А хто придає співтоваришів Аллагу — той учинив великий гріх»
[Сура ан-Ніса (Жінки): 48]
Ширк — це не просто помилка, а свідоме відхилення від істини. Якщо людина вмирає, не покаявшись у ширку, вона назавжди позбавляється Раю, якою б благочестивою не була в інших аспектах.
Лицемірство, яке веде до вогню
Лицемірство у вірі — коли людина приховує невіру, вдаючи з себе мусульманина — вважається формою внутрішнього ширку. Воно руйнує спільноту зсередини й викликає прокляття Аллага.
«Воістину, лицеміри — в найнижчих шарах Пекла, і ти не знайдеш їм заступника»
[Сура ан-Ніса (Жінки): 145]
Такі люди можуть виконувати зовнішні релігійні дії, але їхні серця відірвані від Аллага. Їм обіцяне найстрашніше покарання, якщо вони не покаються щиро.
Смерть без покаяння
Аллаг приймає покаяння за будь-який гріх — поки душа не дійде до горла, і поки не зійде сонце з заходу. Той, хто відкладає та живе у гріхах із думкою «пізніше покаюсь», — ризикує померти без очищення.
«Аллаг приймає покаяння раба, поки не настане його передсмертний подих»
(Ат-Тірмізі)
Найгірше — не сам факт гріха, а байдужість до покаяння. Саме вона замикає серце, робить його чорним і заважає повернутися до Аллага.
Порушення прав інших людей
Між гріхами є особлива категорія — порушення прав людей. Це:
- крадіжка, шахрайство;
- наклеп, зрада, образи;
- невиплачена зарплата або борг;
- несправедливість до дружини, дітей, працівників;
- плітки, насмішки, приниження гідності іншого.
На відміну від гріхів перед Аллагом, ці проступки не пробачаються навіть щирим покаянням, допоки не буде виправлена шкода або отримане прощення від постраждалого.
«Чи знаєте ви, хто такий справжній банкрут?» — запитав Пророк (мир йому і благословення Аллага)… — «Це той, хто прийде в День Суду з намазами, постом, закятом, але скривдив того, вдарив цього, узяв майно третього… Йому дадуть з його добрих справ, а коли їх не стане — візьмуть з гріхів скривджених і покладуть на нього, а потім кинуть у Вогонь»
(Муслім)
Відкрите нехтування гріхами
Одна справа — оступитися, інша — відкрито грішити, не вважаючи це забороненим. Це можуть бути:
- публічне вживання забороненого;
- відверте нехтування намазом;
- висміювання релігії, Сунни чи людей, які дотримуються її;
- вперта відмова виконувати очевидні приписи.
Аллаг може пробачити будь-який гріх, але не зневагу до Нього. Такий стан серця гірший, ніж самі вчинки.
Але двері покаяння відчинені!
Попри суворі попередження, Аллаг залишає надію кожному:
«Скажи: „О раби Мої, які завинили проти самих себе! Не впадайте у відчай від милості Аллага. Воістину, Аллаг прощає всі гріхи. Воістину, Він — Прощаючий, Милуючий“»
[Сура аз-Зумар (Групи): 53]
Кожен, хто звертається до Аллага щиро, зі страхом, із жалем, із рішенням більше не повертатися до гріха — його покаяння буде прийняте. Навіть якщо гріх повторювався сотні разів.
Аллаг прощає все — окрім смерті у ширку, лицемірстві, непокаянні та порушенні прав інших людей. Але поки живеш, дихаєш і маєш віру — завжди є шлях назад. Прийми цей шлях. Інакше день, коли зустрінешся з Аллагом, стане днем жалю.
автор абу Хакім Наріман
