Високоморальність в Ісламі

nrav

  1. Який стосунок має вдача людини до сили або слабкості її іману (віри).

Високоморальність є частиною іману. Повідомляється від Абу Хурайри, що посланець Аллага (мир йому та благословення Аллага) сказав:

الْإِيمَانُ بِضْعٌ وَسَبْعُونَ أَوْ بِضْعٌ وَسِتُّونَ شُعْبَةً فَأَفْضَلُهَا قَوْلُ لَا إِلَهَ إِلَّا اللَّهُ وَأَدْنَاهَا إِمَاطَةُ الْأَذَى عَنْ الطَّرِيقِ وَالْحَيَاءُ شُعْبَةٌ مِنْ الْإِيمَانِ

«Іман має понад сімдесят (або: понад шістдесят) гілок, найкраща з них – це слова: «Немає божества, гідного поклоніння, окрім Аллага», а найменша з них – це прибрати перепону з дороги, і сором’язливість – також одна з гілок іману» (Аль-Бухарі та Муслім). Сором’язливість є частиною іману. Чесність, терпіння, вдячність, щедрість, скромність та інші похвальні моральні якості, на які вказав нам Аллаг та Його посланець (мир йому та благословення Аллага), також є частиною іману. Щоразу, як у людини збільшується віра та переконаність в майбутньому житті, разом з цим вона починає міцніше триматися за гілки іману, до яких також відноситься і шляхетна вдача. І завжди, коли у людини зменшується іман (віра) і слабшає її прагнення до добра, погіршується і її моральність.

  1. Доведення добронравності до досконалості є однією з найважливіших цілей послання, переданого нам пророком Мухаммадом (мир йому та благословення Аллага). Повідомляється від Абу Хурайри, що посланець Аллага (мир йому та благословення Аллага) сказав:

 

إِنَّمَا بُعِثْتُ لِأُتَمِّمَ صَالِحَ الْأَخْلَاقِ

«Я був посланий, щоб удосконалити моральність» (Ахмад, аль-Хакім, аль-Бухарі в «аль-Адабу аль-муфрад»). Обов’язковим результатом високоморальності є дотримання прав Всевишнього Аллага та прав Його рабів. Наприклад, сором’язливість може проявлятися як перед людьми, так і перед Аллагом. Сором’язливість перед Аллагом спонукає людину виконувати Його веління та уникати того, що Він заборонив. Посланець Аллага (мир йому та благословення Аллага) сказав:

اسْتَحْيُوا مِنْ اللَّهِ حَقَّ الْحَيَاءِ

«Соромтеся Аллага істиною сором’язливістю». Сподвижники сказали: «О посланцю Аллага, ми соромимось, хвала Аллагу». Тоді він сказав їм:

لَيْسَ ذَاكَ وَلَكِنَّ الِاسْتِحْيَاءَ مِنْ اللَّهِ حَقَّ الْحَيَاءِ أَنْ تَحْفَظَ الرَّأْسَ وَمَا وَعَى وَالْبَطْنَ وَمَا حَوَى وَلْتَذْكُرْ الْمَوْتَ وَالْبِلَى وَمَنْ أَرَادَ الْآخِرَةَ تَرَكَ زِينَةَ الدُّنْيَا فَمَنْ فَعَلَ ذَلِكَ فَقَدْ اسْتَحْيَا مِنْ اللَّهِ حَقَّ الْحَيَاءِ

«Я не це маю на увазі! Істинна сором’язливість перед Аллагом – це щоб людина берегла свою голову і те, що вона вміщає, свій живіт і те, що він містить, і нехай вона пам’ятає про смерть та випробування. Хто бажає майбутнього життя, той залишить прикраси цього життя, і хто робить так, той соромиться Аллага істинною сором’язливістю». (передали Ахмад та ат-Тірмізі) Також чесність та надійність можуть проявлятися як до людей, так і до Всевишнього Аллага. І якщо мусульманин об’єднає в собі всі аспекти шляхетної вдачі, то зробить свою віру досконалою. Тому вчені казали: «Добронравність – це сукупність всіх якостей віруючих».

  1. Різниця між ступенями віруючих залежить від їхньої відданості ісламській моральності.

Добронравність йде від іману, і тому чим більше людина тримається високоморальності, якої наказав нам дотримуватися Аллаг та Його посланець, тим більше зростає її іман і підвищується її ступінь перед Господом світів. Абдулла ібн Амр сказав: «Посланець Аллага (мир йому та благословення Аллага) не був непристойним та грубим, і казав:

إِنَّ مِنْ أَحَبِّكُمْ إِلَيَّ أَحْسَنَكُمْ أَخْلَاقًا

«Більш любий з вас для мене – той, в кого найкраща моральність» (Передав аль-Бухарі).» Якщо людина порушує одну зі сторін добронравності, то одразу впадає в дещо протилежне тому, що було порушено, і іман людини зменшується відповідно до цього. Пророк (мир йому та благословення Аллага) вказав, що брехня, невиконання обіцянок та зрада є ознаками лицемірства і якостями, притаманними лицемірам [1]. Через ці якості віра людини зменшується та слабшає.  Повідомляється від Абу Хурайри, що пророк (мир йому та благословення Аллага) сказав:

آيَةُ الْمُنَافِقِ ثَلَاثٌ إِذَا حَدَّثَ كَذَبَ وَإِذَا وَعَدَ أَخْلَفَ وَإِذَا اؤْتُمِنَ خَانَ

«У лицеміра є три ознаки: якщо він говорить, то обманює, якщо обіцяє, то не виконує, і якщо йому довіряють, то він зраджує» (передали аль-Бухарі та Муслім).

  1. Високоморальність – найголовніша причина входу людей до Раю після богобоязливості.

  Той, хто поєднує в собі богобоязливість та добронравність, той виконує права Аллага (Величний Він та Славетний) та права Його творінь, і цим заслуговує входу до Раю. Повідомляється від Абу Хурайри, що посланця Аллага (мир йому та благословення Аллага) спитали про те, що більш за все сприяю входженню людей до Раю? І він відповів:

تَقْوَى اللَّهِ وَحُسْنُ الْخُلُقِ

«Страх перед Аллагом та високоморальність». Потім його спитали про те, що більш за все сприяє входженню до Пекла, і він сказав:

الْفَمُ وَالْفَرْجُ

«Рот та статеві органи» (передав ат-Тірмізі).

  1. Добронравність – одна з найвагоміших справ на вагах віруючого в День Суду.

Повідомляється, що Абу ад-Дарда сказав: «Я чув, як пророк (мир йому та благословення Аллага) казав:

مَا مِنْ شَيْءٍ يُوضَعُ فِي الْمِيزَانِ أَثْقَلُ مِنْ حُسْنِ الْخُلُقِ وَإِنَّ صَاحِبَ حُسْنِ الْخُلُقِ لَيَبْلُغُ بِهِ دَرَجَةَ صَاحِبِ الصَّوْمِ وَالصَّلَاةِ

«З того, що буде покладено на ваги (справ), немає нічого вагомішого за високоморальність. Воістину, власник шляхетної вдачі досягне ступеня тих, хто постує та молиться» [2] (передали Абу Дауд та ат-Тірмізі). Чим краще буде характер людини і чим більше вона буде прагнути до високоморальності, тим більше буде причин для того, щоб чаша добрих справ переважила чашу гріхів в день Великого Суду.

  1. Високоморальна людина досягає ступеня тих, хто постійно вклоняється Аллагу.

В попередньому пункті вже згадувався хадіс Абу ад-Дарди, а в іншій версії цього хадісу, яка згадується в збірці ат-Табарані, мовиться:

إِنَّ الرَّجُلَ لَيُدْرِكُ بِحُسْنِ خُلُقِهِ دَرَجَةَ القَائِمِ بِاللَّيْلِ الظَامِئِ بِالهَوَاجِرِ

«Воістину, шляхом добронравності людина досягає ступеня тих, хто молиться ночами, і того, хто відчуває спрагу в полуденну спеку»[3].  

  1. Різниця між людьми в ступені близькості до пророка (мир йому та благословення Аллага) в Судний День буде відповідати рівню їхньої добронравності.

Про це також було згадано вище в хадісі, який переданий від Абдулли ібн Амра: «Посланець Аллага (мир йому та благословення Аллага) не був непристойним та грубим, і казав:

إِنَّ مِنْ أَحَبِّكُمْ إِلَيَّ أَحْسَنَكُمْ أَخْلَاقًا

«Більш любий з вас для мене – той, в кого краща моральність» (Передав аль-Бухарі).»   У версії хадіса, яку наводить ат-Тірмізі, говориться:

إِنَّ مِنْ أَحَبِّكُمْ إِلَيَّ وَأَقْرَبِكُمْ مِنِّي مَجْلِسًا يَوْمَ الْقِيَامَةِ أَحَاسِنَكُمْ أَخْلَاقًا

«Одними з найбільш любих та близьких до мене в День Воскресіння будуть власники найкращої моральності».   Найбільшої любові посланця Аллага (мир йому та благословення Аллага) та близькості до нього удостояться ті віруючі, які мали високу моральність та перевершили в цьому інших. [1] Лицемір (араб. «мунафік») – людина, яка зовні сповідує Іслам, але в серці ховає невіру. [2] Тобто досягне ступеня тих, хто тримає багато добровільних постів і багато читає додаткових намазів. [3] Мається на увазі людина, яка постує. Український переклад підготовлено редакцією сайту www.amu.org.ua