Що таке шагада?
Шагада — це свідчення: «Немає божества, гідного поклоніння, окрім Аллага, і Мухаммад — Раб Аллага та Його Посланець». Ці слова — ключ до Ісламу та Раю, але лише за умови дотримання певних умов, які роблять їх дійсними.
Аллаг сказав:
«Я створив джинів і людей лише для того, щоб вони поклонялися Мені»
(сура 51, аят 56)
Поклоніння Аллагу можливе лише через утвердження Його Єдинобожжя (таухід). Саме заради шага́ди були послані пророки та узаконений джигад.
Два стовпи шага́ди
Шагада складається з двох основ:
- Заперечення (ля іляха) — відмова від будь-якого поклоніння комусь або чомусь, окрім Аллага.
- Утвердження (ілля Ллаг) — підтвердження поклоніння виключно одному Аллагу.
Без відмови від таґута (усього, чому поклоняються поряд з Аллагом) людина не може увійти в Іслам.
Аллаг сказав:
«Хто не увірує в таґута та увірує в Аллага — той ухопився за найміцнішу рукоять…»
(сура Аль-Бакара, 256)
Чому одних слів недостатньо?
Шагада — це ключ до Раю. Але кожен ключ має «зубці» — без них він не відкриє замка. Ці «зубці» — це умови шага́ди. Якщо їх немає — слова залишаються лише порожньою формою без суті.
-
Знання (аль-‘ільм)
Перша умова — знання значення шага́ди. Людина повинна усвідомлювати, що:
- ніхто, окрім Аллага, не гідний поклоніння;
- усе, що обожнюється замість Нього — слід відкинути.
Просто вимовити слова, не розуміючи їх — недостатньо.
Доказ:
«Знай же, що немає божества, окрім Аллага…»
(сура Мухаммад, 19)
-
Переконаність (аль-якин)
Людина повинна бути абсолютно переконана в істинності шага́ди. Сумнів у будь-якому її елементі робить віру недійсною.
Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав:
«Я засвідчую, що немає божества, окрім Аллага, і що я — Посланець Аллага. Не зустріне Аллага з цими словами жоден раб, не маючи сумніву в них, хіба що він увійде до Раю».
(Муслім, № 27)
-
Щирість (аль-іхляс)
Шагада повинна проголошуватися щиро, виключно заради Аллага, без показухи, лицемірства чи бажання особистої вигоди.
Аллаг сказав:
«А їм було велено лише поклонятися Аллагу, щиро сповідувати перед Ним релігію…»
(сура Аль-Баййіна, 5)
-
Правдивість (ас-сидк)
Слова шага́ди мають підтверджуватись вчинками. Людина не має брехати у своєму свідченні — говорити устами, але заперечувати ділами.
Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав:
«Немає нікого, хто свідчитиме, що немає божества, окрім Аллага, і що Мухаммад — Посланець Аллага, правдиво — від серця, окрім як Аллаг заборонить йому Вогонь».
(Бухарі, № 128; Муслім, № 32)
-
Любов (аль-махабба)
Людина повинна любити шага́ду, її зміст, тих, хто її сповідує, і ненавидіти ширк (багатобожжя) та багатобожників.
Аллаг сказав:
«Є серед людей ті, які прирівнюють інших до Аллага, люблячи їх так, як люблять Аллага. А ті, хто увірували, — сильніші у любові до Аллага…»
(сура Аль-Бакара, 165)
-
Покірність (аль-інкияд)
Шагада зобов’язує до повного підкорення велінням Аллага і Його Посланця та слідування шляхом Ісламу.
Аллаг сказав:
«Схили своє обличчя до релігії у чистому єдинобожжі, у покорі…»
(сура Ар-Рум, 30)
-
Прийняття (аль-кабул)
Недостатньо лише визнавати шага́ду — потрібно приймати все, що вона несе, включаючи постанови, заборони та обов’язки. Той, хто відмовляється прийняти ці вимоги, навіть визнаючи шага́ду, — не входить до Ісламу.
Аллаг сказав про невіруючих:
«Коли їм казали: “Немає божества, окрім Аллага”, — вони ставали гордими й говорили: “Невже ми залишимо наших богів заради одержимого поета?”
(сура Ас-Саффат, 35–36)
Підсумок
Шагада — це не просто слова. Це клятва, обітниця, договір з Аллагом. Вона вимагає:
- знання,
- переконаності,
- щирості,
- правдивості,
- любові,
- покірності,
- прийняття.
Лише за наявності всіх цих умов шагада стає світлом і спасінням — у цьому житті та в останньому.
Нехай Аллаг зробить нас із тих, хто вимовляє шага́ду щиро — серцем, мовою і ділом.
автор абу Хакім Наріман
