Рамадан – це місяць посту та поклоніння, праведності та благодаті, коли Аллаг примножує винагороду за праведні справи та обдаровує Своїх рабів щедрими дарами, коли ворота добра та милості широко розкриваються перед кожним, хто їх бажає. В цей місяць був посланий Священний Коран – правильне керівництво для людей та ясні знамення з правильного керівництва та розрізнення між істиною та брехнею. Цей місяць відзначений Божою милістю, прощенням та позбавленням від мук у Пеклі. Його початок – це милість, його середина – це прощення, а його кінець – це позбавлення від Пекла. Про його вищість мовиться в різних переказах, яким немає ліку.

Передають зі слів Абу Гурейри, що Пророк, мир йому та благословення Аллага, сказав:

«Коли наступає Рамадан, розкриваються ворота Раю, та зачиняються ворота Пекла, а диявола заковують у пута»

(аль-Бухарі та Муслім)

Ворота Раю розкриваються в цьому місяці, тому що віруючі починають робити набагато більше праведних вчинків, ніж в інший час, і ця обставина має надихати їх на нові добрі справи. Ворота Пекла закриваються, тому що віруючі рідше скоюють гріхи, і дияволи, яких заковують у кайдани, вже не можуть чинити злодіяння, які їм вдаються в інші місяці.

Передають, що Абу Гурейра розповідав, що Пророк, мир йому та благословення Аллага, сказав:

«Моїм послідовникам даровані п’ять особливостей в Рамадані, які не були даровані попереднім громадам: неприємний запах з роту того, хто постує, для Аллага приємніший за аромат мускусу; ангели молять прощення для них аж до розговіння; щодня Аллаг прикрашує Свій Рай і каже: «Близький той час, коли праведні раби Мої скинуть з себе тягар труднощів та неспокою і вирушать сюди»; непокірливих дияволів заковують у кайдани, і вони не можуть робити те, що вони роблять в інший час; і ті, які постують, отримають прощення в останню ніч». Люди спитали: «О посланцю Аллага, це – ніч призначення?» Він відповів: «Ні, просто трудівник отримує свою винагороду сповна, коли завершує почату справу»

(Ахмад)

Аллаг зробив мусульманам особливу ласку і вшанував їх цими дивовижними особливостями, щоб завершити Своє благодіяння щодо них. І це – лише невелика частина тих рис, які підкреслюють вищість мусульман над рештою громад. Всевишній сказав:

«Ви – найкраща громада, створена серед людей: ви наказуєте добре, забороняєте неприйнятне та віруєте в Аллага!»

(Аль Імран, 110)

Неприємний запах з роту того, хто постує, приємніший Аллагу за аромат мускусу. Цей запах з’являється тоді, коли шлунок людини порожній, і хоча він неприємний людям, для Аллага він миліший за аромат мускусу, тому що він є результатом поклоніння Аллагу та богоугодної справи. Все, що є наслідком поклоніння Аллагу та покірності Йому, угодно нашому Пречистому Господу, і Він компенсує це людині тим, що краще, прекрасніше та приємніше. Достатньо сказати, що мученик, який загинув на шляху Аллага, борючись за те, щоб возвеличити Його Слово, в День воскресіння постане перед Ним з раною, яка буде кровоточити, з неї буде текти кармінова кров із запахом мускусу. А під час хаджу Аллаг пишається перед ангелами паломниками, які збираються в долині Арафат, кажучи їм:

«Подивись на цих рабів Моїх, які прийшли до мене з розкуйовдженим та запиленим волоссям!»

(Ахмад)

Цього дня Аллагу подобається дивитися на рабів з розкуйовдженим волоссям, тому що вони опинилися в такому стані, намагаючись уникнути розкоші та вчинків, які заборонені паломникам в Іхрамі. Ангели вимолюють прощення для тих, які постують аж до розговіння.

Ангели – це шановані раби Аллага, які не виказують непослуху Його велінням та роблять лише те, що їм наказано. І вони заслуговують на те, щоб Аллаг відповів на їхні молитви, тому що вони роблять так з його дозволу. Аллаг дозволив їм молитися за прощення тих, хто постує, для того, щоб підкреслити їхнє високе становище і пояснити важливість цього обряду поклоніння.

І якщо Господь пробачає гріхи Своїм рабам, то він позбавляє їх і від поганих наслідків цих вчинків як в цьому світі, так і в Останньому житті. Це – та сама найвища мета, до якої мають прагнути люди, тому що всі нащадки Адама грішать та чинять несправедливо щодо самих себе і потребують прощення свого Всемогутнього та Величного Господа. Щодня Аллаг прикрашає Свій Рай і каже:

«Близький той час, коли праведні раби Мої скинуть з себе тягар труднощів та неспокою і вирушать сюди»

Всевишній Аллаг щодня прикрашає Райські Сади, готуючи їх для віруючих рабів, і тим самим примножуючи їхнє прагнення потрапити туди. Звертаючись до Раю, Аллаг каже: «Близький той час, коли Мої праведні раби скинуть з себе втомливий та неспокійний тягар мирських турбот та присвятять себе праведним справам, які є запорукою їхнього щастя як в цьому світі, так і а Наступному житті, які допоможуть їм потрапити сюди, в обитель милості та благополуччя». Непокірних дияволів заковують у кайдани, і вони не можуть робити того, що вони роблять в інший час. Їм не вдається досягти своєї мети – їм не вдається збивати праведних рабів Божих з прямого шляху та віддаляти їх від добрих справ. Аллаг надає підтримку віруючим і допомагає їм здолати ворога, який безупинно підштовхує своїх прихильників до того, щоб вони стали мешканцями Пекельного Полум’я. І тому праведні мусульмани в Рамадан поспішають  робити добро та стороняться гріхів старанніше, ніж в будь-який інший час.

Ті, які постують отримують прощення в останню ніч цього місяця. Якщо мусульмани старанно дотримуються всіх приписів цього благословенного місяця, постують та виконують нічні намази, то Пречистий Аллаг робить їм  ласку і по завершенню цього місяця обдаровує їх сповна за зроблені благі справи. Воістину, трудівник в кінці роботи має отримати сповна винагороду, на яку він заслуговує. Тим не менш, винагорода тих, хто постує, залишається милістю Аллага щодо них, і на користь цього свідчать три обставини.

По-перше, тому що саме Аллаг узаконив для них праведні діяння, які дозволяють їм заслужити прощення гріхів та піднятися на більш високу сходинку. Якби Аллаг не зробив цього, то вони не змогли б поклонятися Йому та наближатися до Нього шляхом цих благодіянь. Будь-яке поклоніння будується лише на одкровеннях, які Аллаг послав Його посланцям. І тому Аллаг докоряє тим, хто самостійно вигадує релігійні закони, і назвав цей гріх однією з форм додавання Йому співтоваришів. Пречистий Господь сказав:

«Невже вони мають таких спільників, які встановили для них у релігії щось, не дозволене Аллагом? Якби не ясне слово, то між ними уже розсудили б! Воістину, нечестивих чекає болісна кара!»

(сура «аш-Шура», аят 21)

По-друге, тому що саме Аллаг надихнув віруючих на виконання цих праведних справ, і якби Він не зробив цього, то вони не змогли б пройти цим тернистим шляхом. Лише Він робить благодіяння рабам і наставляє їх на прямий шлях. В Корані з цього приводу мовиться:

«Вони вважають своє навернення до ісламу милістю для тебе. Скажи: “Не вважайте свого навернення до ісламу милістю. Це Аллаг виявив для вас милість, коли вказав вам на шлях до віри – якщо ви говорите правду!”»

(сура 49 «Аль-Худжурат», аят 17)

По-третє, тому що Аллаг зі Своєї милості встановив для них велику винагороду, і за кожну добру справу віруючий отримує винагороду в десятикратному розмірі, яке може вирости до семисоткратного і навіть більше.

Передають, що Абу Саід аль-Худрі розповідав, що чув, як посланець Аллага, мир йому та благословення Аллага, сказав:

«Якщо раб навернеться до Ісламу і буде сповідувати його належним чином, то Аллаг пробачить йому будь-який гріх, який він скоїв до того. Після цього винагорода для нього буде такою: за кожну благу справу він отримає десятикратну винагороду, яка може вирости до семисоткратної, а за кожну погану справу, йому воздасться лише рівним, якщо тільки Аллаг не пробачить його»

(Ахмад та аль-Бухарі)

Таким чином, Всевишній робить людям ласку, коли надихає їх на добрі справи, і ще раз робить їм ласку, коли винагороджує їх за ці справи.

Ось чому настання Рамадану є великою милістю для кожного, хто виконує в цьому місяці свої обов’язки і повертається на шлях свого Господа, хто кається в гріхах та прагне до богоугодних вчинків, хто розлучається з недбальством і згадує про Господа свого, про Його безмежну милість та сурове покарання. І як же прекрасні слова поета:

О той, кому не вистачило гріхів в Раджабі, Хто виказував непослух Господу в Шаабані! Ось настав після них місяць посту, Не перетворюй його в місяць непослуху! Читай Коран та старанно возвеличуй Аллага, Адже це – місяць хвали та Корану! І скільки було тих, хто постував до тебе, З числа твоїх рідних, сусідів та братів! Смерть вже прибрала їх, але ти поки що живий, Який же близький буває той, хто далеко!