Полегшення та поблажливість в Ісламі

1388404900_Pero-

Воістину Іслам це релігія, обрана Всевишнім Аллагом для всього людства з часів Адама (мир йому) аж до Судного дня. В Священному Корані Всевишній каже: «Воістину, релігія перед Аллагом – Іслам!» (Коран 4:19) А також Всевишній каже: «Хто шукає іншої релігії замість ісламу, від того не буде прийняте…» (Коран 3:85) А непохитною основою Ісламу є Єдинобожжя. Єдинобожжя – це те, до чого закликали свої народи всі пророки (мир їм). Всевишній Аллаг в Корані сказав: «До кожного народу Ми відсилали посланця: «Покланяйтесь Аллагу та уникайте тагута!» (Коран 16:36) А також сказав: «Я створив джинів та людей лише для того, щоб вони поклонялися Мені». (Коран 51:56) Якщо норми шаріату, які не стосуються єдинобожжя, в різних посланнях могли дещо відрізнятися одна від одної, і були дійсними лише в певному місці, часі та для деяких народів, то само вчення про єдинобожжя в божих посланнях було завжди однаковим. Це вчення зводилося без змін, незалежно від часу зведення чи місця. Але після смерті пророків (мир їм) «рука людини» перекручувала пророчі послання. Зміни торкалися як норм шаріату, так і вченню про єдинобожжя. Все це призводило до відхилення від завітів Аллага, розповсюдженню забороненого і, зрештою, до багатобожжя. Для направлення людей на правильний шлях Всевишній Аллаг відправляв наступного посланця, який оновлював їхню релігію та повертав до єдинобожжя. І щоразу, як викривлялась релігія, Всевишній відправляв народам нового пророка. Дана закономірність з волі Аллага повторювалась знову й знову. І ось Всевишній Аллаг відправляє Мухаммада (мир йому та благословення Аллага), останнього пророка, а з ним і останнє послання, яке Аллаг пообіцяв берегти від викривлень до Судного Дня. Послання Мухаммада (мир йому та благословення Аллага), на відміну від попередніх, розповсюджується на джинів та людей, білих та чорних, арабів та не арабів. Всевишній Аллаг сказав: «Ми відіслали тебе тільки як милість для світів». (Коран 21:107)   Воістину, Іслам – це світова релігія, яка звертається до всіх людей у всіх куточках земної кулі, незалежно від їхньої раси чи класу. Відповідно, вона повинна гармонійно поєднуватися з різними обставинами всіх народів на планеті. Саме тому було необхідно, щоб ця релігія містила в собі полегшення та поблажливість, які мають місце в усіх її приписах та обрядах, що робить останню з релігій посильною всьому людству. Адже обтяжування людей непосильним не притаманно Всевишньому Аллагу, про що свідчить наступний текст Корану: «Аллаг не вимагає від людини понад можливості її». (Коран 2:286)   В істинності вищесказаного ми переконуємося ще більше, бачачи те, з чим прийшов Іслам на тлі труднощів в яких перебували попередні громади. В Священному Корані Всевишній каже: «Я вражаю Своєю карою, кого побажаю, але милість Моя охоплює кожну річ! Я дарую її тим, які богобоязливі, які дають закят і які вірують у Наші знамення,  які підуть за посланцем, неписьменним пророком, запис про якого вони знайдуть в Таураті та Інджілі. Він накаже їм найкраще й відверне від неприйнятного, він дозволить їм добре й заборонить лихе, він скине з них тягар і пута, які висять на них. Саме ті, які увірують у нього, шануватимуть його, допомагатимуть йому й підуть за світлом, яке буде зіслано йому, - вони матимуть успіх!» (Коран 7:156-157)   Всевишній Аллаг, як мовиться в цих аятах, звільнив своїх рабів від тягаря та пут, які обтяжували життя попередніх громад. Тут проявляється велика милість Аллага до послідовників Мухаммада (мир йому та благословення Аллага). Дане полегшення не є випадковістю, ні, воно відповідає великій мудрості Всевишнього Аллага. Воно не суперечить природі людини і завжди лише спонукає до поклоніння. Це в свою чергу слугує їй благом в усіх сферах її життя, оскільки кожна з норм містить в собі користь для самої людини, для її майна, дітей тощо. Далі  хотілося б поговорити про полегшення та поблажливість в світлі наступних пунктів:

  1. Іслам базується на полегшенні та поблажливості
  2. Основи принципу полегшення в Ісламському шаріаті.
  3. Прояв полегшення та поблажливості в різних сферах Ісламу.
  4. Правила, вилучені з текстів, що пов’язані з поняттям полегшення.
  5. Заключне слово.

 

  1. Іслам базується на полегшенні та поблажливості

  Іслам в загальних своїх рисах будується на полегшенні та усуненні критичних положень, починаючи з питань віропереконання і закінчуючи найменшими питаннями норм шаріату. Тим самим, утворюється гармонія між релігією та природою людини. Ця гармонія сприяє прийняттю людиною Ісламу легко та природно. На це вказують наступні аяти Корану: «Він обрав вас і не зробив у релігії жодних труднощів». (Коран 22:78) а також: «… Аллаг бажає вам полегшення, а не утруднення». (Коран 2:185), а також: «Аллаг прагне полегшення для вас, адже людина створена слабкою». (Коран 4:28)   Про сказане мовиться і в Сунні Пророка (мир йому та благословення Аллага), який пояснив, що поблажливість та полегшення є однією з найважливіших рис, що відрізняють Іслам від інших небесних послань. Посланець Аллага (мир йому та благословення Аллага) сказав: «Іслам – це легкість! І не сперечайтесь щодо релігії, бо втомитесь і охолонете до неї. Спрямовуйте людей на правильний шлях, зближуйте їх та радуйте». (Хадіс наведений в збірці імама Аль-Бухарі) При більш глибокому вивченні життєвого описання Мухаммада (мир йому та благословення Аллага) видно, що його ставлення до сподвижників було побудовано на полегшенні та поблажливості. Доказів тому нескінченна кількість, але буде достатньо пригадати випадок одного зі сподвижників, який був бідняком і прийшов до Пророка (мир йому та благословення Аллага) в надії знайти вихід зі своєї непростої ситуації. Передають, що Абу Хурайра (хай буде задоволений ним Всевишній Аллаг) розповідав, що одного разу до пророка (мир йому та благословення Аллага), прийшов чоловік та сказав: «О посланцю Аллага! Я загинув!» Він спитав: «І що ж тебе згубило?» Чоловік відповів: «Я вступив у статеву близькість зі своєю дружиною під час посту в Рамадан». Він спитав: «Чи можеш ти (щоб спокутувати) звільнити раба?» Чоловік відповів: «Ні». Тоді він спитав: «Чи можеш ти нагодувати шістдесят бідняків?» Він знову відповів: «Ні». Потім він сів, а через деякий час пророку (мир йому та благословення Аллага) принесли арак (великий кошик) з фініками, і він сказав: «Візьми це і роздай в якості милостині». Чоловік сказав: «Чи повинен я роздати це тим, хто бідніший за мене? Між двома горами Медіни немає родини, біднішої за мою». Тоді Пророк (мир йому та благословення Аллага) розсміявся так, що було видно його зуби. Потім він сказав: «Йди і нагодуй свою родину». (Хадіс передається в збірці хадісів імама Мусліма)  

  1. Основи принципу полегшення в Ісламському шаріаті

  а)  Дозвіл виконання деяких норм в певних випадках в полегшеному вигляді.   Даний дозвіл є великим правилом Ісламу, оскільки включає в себе всі сфери релігії, будь то віропереконання, поклоніння, торгівля, кримінальне право або будь-яка інша сфера. Тим самим Всевишній Аллаг робить своїм рабам велику ласку. Посланець Аллага (мир йому та благословення Аллага) сказав: «Це милостиня від Аллаг для вас, тож прийміть її». (Хадіс наводиться в збірці імама Мусліма). Вище згаданий дозвіл – одна з найважливіших особливостей цієї релігії, яку Всевишній Аллаг проявив для полегшення тягаря деяких обов’язків своїм рабам. Тому використання цієї можливості в дозволених випадках вважається бажаним. Пророк Мухаммад (мир йому та благословення Аллага) сказав: «Воістину, Аллаг любить, коли даним Ним полегшенням користуються, такою ж мірою, як зневажає, коли робляться гріхи». (Збірка імама Ахмада «Муснад» з достовірним існадом) З деякими з цих випадків можна ознайомитися шляхом наступних прикладів:

  • Полегшення для подорожнього. Це виражається в дозволі подорожньому виконувати обов’язкову молитву, яка складається з чотирьох частин (ракаатов), скорочено в двох частинах. Також дозволено виконання двох молитов в один час: полуденна разом з після полуденною молитвою, а вечірня разом з нічною. Також сюди відноситься дозвіл разговіння під час посту в дорозі. Всевишній Аллаг сказав:

«А якщо він захворіє, чи буде в дорозі, то нехай постить таку ж кількість днів у інший час». (Коран 2:185) На сказане вказують і слова Мухаммада (мир йому та благословення Аллага): «Не є благочестям тримання посту в дорозі». (Хадіс наводиться в збірнику імама Аль-Бухарі)

  • Дозвіл виконання ритуального очищення піском (землею) у випадку відсутності води або у випадку якщо її використання приносить шкоду здоров’ю. Про це каже наступний аят Корану:

«Якщо ж ви хворі чи знаходитесь у дорозі, якщо хтось із вас справив нужду чи торкнувся жінки й не знайшов води, то омийте обличчя чистим сухим піском, обітріть ним обличчя своє і руки. Не бажає Аллаг утруднювати вас, а бажає вам очищення і завершення Своєї милості вам». (Коран 6:6)

  • Дозвіл жінці під час менструації або післяпологової кровотечі не виконувати молитву, не тримати піст, не торкатися Корану і не робити обхід навколо Кааби.

  б) Основою всього, що створив Аллаг, є дозвіл.   Ще одна з підпор принципу полегшення та поблажливості це те, що основою всього, що створив Аллаг, є дозвіл, а не заборона. Людині дозволено насолоджуватися всім, стосовно чого не прийшла явна заборона. В Книзі Аллага мовиться: «Він підкорив для вас усе те, що на небесах і на землі. Воістину, в цьому - знамення для людей, які мислять». (Коран 45:13)   Це слова Аллага, і ніхто не має права відміняти цей дозвіл. Той, хто зважиться на це, проявить надмірну суворість та зайву вимогливість, в той час, як ці якості засуджуються Ісламом. Всевишній Аллаг не дозволяє забороняти дозволене і дозволяти заборонене. Деякі з попередніх громад навернулись у невіру, бо ставили запитання, які ускладнювали їхнє життя, і тим самим заслужили гнів Аллага. В Корані сказано: «О ви, які увірували! Не запитуйте про ті речі, які приховані та можуть засмутити вас. А якщо спитаєте про них, коли посилається Коран, то вони відкриються вам. Аллаг простив це вам. Аллаг – Прощаючий, Жалісливий! Деякі люди раніше за вас запитували про щось подібне й через це стали невіруючими». (Коран 5:101-102)   в) Помилка, забудькуватість і те, що було примусовим (дарурат)   Велич Ісламу проявляється в тому, що він ідеально підходить вродженим якостям людини. Такими якостями є властивість помилятися та забувати. В Корані мовиться про тих, що увірували та сказали: «Господи наш! Не карай нас за те, що забули ми, або в чому помилилися!» (Коран 2:286) В достовірному пророчому хадісі повідомляється, що Всевишній Аллаг відповів їм на їхнє кликання сказавши: «Я вже зробив це». (Хадіс наводиться в збірці достовірних хадісів Мусліма). Кажучи про примусове (дарурат), мається на увазі те, що знаходиться поза волею людини. Коли людина помирає від голоду і має можливість з’їсти м’ясо свинини, то вона може вжити це, заборонене Шаріатом, м’ясо з метою зберегти життя. В подібних випадках Всевишній Аллаг дозволив відійти від суворого дотримання деяких заборон релігії для порятунку людини з важкої ситуації та від мук, що її спіткали. І це ніщо інше, як милість від Аллага та полегшення для його рабів, оскільки властивість помилятися та забудькуватість закладені в єство людини, а також людина за своїм єством – слабка, і не кожен спроможен протистояти різним труднощам.   г) Заборона проявляти надмірність в релігії.   Воістину, релігія Аллага несе в собі щастя та справедливість для людей і не містить в собі страждання та муки. Людина, яка дотримується Ісламу так, як того потребує Аллаг, помірно, усвідомлено і з розумінням, досягне щастя в цьому житті і в наступному. Хто ж буде сперечатися стосовно релігії і проявляти твердість там, де її не варто проявляти, доб’ється нещастя та мук. Всевишній Аллаг вказав на це на початку сури «Та. Га», сказавши наступне: «Та. Га. Ми зіслали тобі Коран не для того, щоб завдати тобі страждань, а тільки як згадку для тих, хто боїться». (Коран 20:1-3)   Всевишній Аллаг не любить, коли поклоніння відбувається не відповідно до того, що він приписав,  навіть якщо в нього вкладена велика кількість зусиль. І таке поклоніння не буде прийняте навіть від того, хто не полишає цього ні вдень ні вночі. Адже Аллаг не потребує наших справ. Передається, що Анас, хай буде задоволений ним Аллаг, сказав: «Одного разу пророк, хай благословить його Аллаг і вітає, зайшовши в мечеть, побачив натягнуту між двох стовпів мотузку і спитав: «Що це за мотузка?» (Люди) сказали: «Це мотузка Зайнаб, вона тримається за неї, коли втомлюється (від молитви)». Тоді пророк, хай благословить його Аллаг та вітає, сказав: «Відв’яжіть (цю мотузку), і нехай кожен з вас молиться, поки буде зберігати бадьорість, і лягає спати, коли почне втомлюватися». (Аль-Бухарі; Муслім)   д) Розкаяння   Розкаяння є однією з опор принципу поблажливості в Ісламі. Це одна з причин, через яка віруючий міцно стоїть в релігії Аллага, не навертаючись у невіру. Оскільки розкаяння звільняє віруючого від тривоги, що залишають гріхи, і завжди спонукає людину до кращого. Всевишній Аллаг сказав: «Скажи: «О раби Мої, які порушили межі на шкоду собі! Не втрачайте надії на милість Аллага! Воістину, Аллаг пробачає всі гріхи, адже Він – Прощаючий, Милосердний!» (Коран 39:53)   Одночасно розкаяння є причиною любові Всевишнього до людини. Всевишній Аллаг сказав: «Воістину, Аллаг любить тих, які каються, любить тих, які очищуються». (Коран 2:222)  

  1. Прояв полегшення та поблажливості в різних сферах Ісламу.

  а) У віропереконанні   Ясність віропереконання та легкість віри в Аллага є рисою, яка відрізняє Іслам від решти релігій та переконань, оскільки Іслам наказує людям поклонятися лише єдиному Аллагу. Він не народив і не був народжений, і немає нікого рівного Йому. Йому належать небеса та землі, і немає нікого гідного поклоніння окрім Нього. В Ісламі немає місця посередництву між Творцем та його рабами, так само, як немає місця додаванню Всевишньому співтоваришів. В ідеології цієї релігії ми не знайдемо якихось таємниць, в які б посвячувалися лише деякі високі духовні особи. Тут немає неясності та протиріч, в той час, як це притаманне решті релігій, як те, що деякі заявляють про троїчність одного. Іслам не принижує переваги людського розуму, як це притаманне вірам, які закликають до поклоніння каменям, людям та тваринам. Всім відомо, що незрозумілість та суперечність віропереконання ставлять людину в складне становище і призводять до багатобожжя та хибних думок. Вона не в змозі пізнати свого Творця правильно, адже її шлях до Всевишнього закінчується на посередниках, чи то вони люди, чи камені, чи дерева. Людина отримує неправильні знання про Творця, і ці знання обертають все зроблене людиною в розвіяний пил. Про це мовиться в наступному аяті: «Ми займемося вчинками, які вони робили та перетворимо їх на розвіяний пил!» (Коран 25:23)   б)  В поклонінні.   В сфері поклоніння ми побачимо, що принцип полегшення та поблажливості проявляється більше, ніж в інших сферах. На ньому будуються всі види поклоніння Ісламу, як обов’язкові так і бажані. В істинності сказаного можна переконатися на наступних прикладах:

  • В омовінні. Даний принцип тут проявляється дуже яскраво. Адже воно є вступом у поклоніння. А, отже, легкість в даному випадку необхідна. За добу мусульманин бере омовіння близько п’яти разів, часто доводиться робити і повне омовіння. В повсякденній метушні людині постійно доводиться стикатися з нечистотами, тому надмірна вимогливість тут приносила б мусульманину дуже багато незручностей, що робило б поклоніння утомливим, не кажучи вже про саме омовіння.

Легкість Ісламу добре видна з випадку, що стався з одним із бедуїнів, який помочився в мечеті. Побачивши це, люди почали дорікати йому. Тоді пророк (мир йому та благословення Аллага) наказав їм облишити його, а на осквернене місце вилити відро води, пояснивши при цьому, що ми покликані полегшувати, а не утруднювати. В якості прикладу можна навести і дозвіл на видалення нечистот, що потрапили на одяг, водою. В той час як сини Ісраїля в таких випадках мали вирізати з одягу шматок, який був осквернений. Ще одним з наочних прикладів є дозвіл робити омовіння піском у випадку відсутності води, хвороби або, якщо на тілі є рана і стикання з водою небажане. Всевишній Аллаг сказав: «Якщо ж ви хворі, чи знаходитесь у дорозі, якщо хтось із вас справив потребу чи торкнувся жінки й не знайшов води, то омийте обличчя чистим піском, обітріть ним обличчя своє і руки. Не бажає Аллаг утруднювати вас, а бажає вам очищення і завершення Своєї милості вам. Можливо, ви будете вдячні!» (Коран 6:6) В посланнях, які передували Ісламу, молитва приймалася тільки після омовіння водою.

  • В молитві. Також в якості показника легкості Ісламу можна навести кілька прикладів, пов’язаних з самою молитвою:
  • За добу обов’язкову молитву необхідно виконувати всього лише п’ять разів, таким чином, це не забирає багато часу і не відволікає людину від повсякденних справ.
  • Дозвіл виконувати молитву полегшеним чином у випадку, якщо людина знаходиться в дорозі або якщо вона хвора.
  • Дозвіл виконувати молитву в будь-якому чистому місці, в інших же громадах дозволялось молитися лише в спеціально відведених місцях.
  • Сама молитва не забирає багато часу.
  • Жінка звільняється від виконання молитви під час місячних та під час післяпологової кровотечі.
  • Від того, хто зробив помилку в молитві, не вимагається повторювати всю молитву знову, він може виправити ситуацію, зробивши додатковий поклін в кінці молитви.

  В якості прикладів можна також розглянути виплату закяту, тримання посту та виконання хаджу, але, поки що зупинимось на наведених прикладах.   в) У взаємовідносинах   Також принцип полегшення та поблажливості не оминув і сферу взаємовідносин. Адже ця сфера складає дуже велику частину життєдіяльності людини. Сюди входить і торгівля, і виробництво, і землеробство, і навчання і багато іншого. Стимулюючим фактором цієї сфери є гроші, тому тут людина як в жодній іншій сфері надто схильна до спокуси. Немає необхідності доводити силу впливу грошей на людину. Саме тому тексти Корану та Сунни пророка (хай благословить його Аллаг та вітає), що стосуються взаємовідносин, повні полегшення та поблажливості. Для більшого розуміння наведемо кілька прикладів:

  • Заборонене лихварство, яке дозволяє утискати людей та зловживати їхньою важкою ситуацією. Адже воно породжує крайню бідність одних та надмірне багатство інших, розпалюючи тим самим в серцях людей ненависть одне до одного.
  • Забороняється монополізація та утримання товару в той час, які люди мають в ньому потребу.
  • Іслам полегшує становище боржника, неспроможного виплатити свій борг, проявляючи тим самим величезну милість.

Це деякі з причин, які дозволяють суспільству стати єдиним цілим, в якому панує любов, взаєморозуміння та взаємодопомога.  

  1. Правила, вилучені з текстів, що повязані з поняттям полегшення.

  Вчені Ісламу, вивчивши тексти шаріату, пов’язані з полегшенням та милостивістю, вивели з них низку правил. Два з яких є найголовнішими: а) При наявності надмірних труднощів Іслам дозволяє полегшення. Сенс цього правила полягає в тому, що Іслам дозволяє людині не виконувати ті норми шаріату, які завдають йому надмірних труднощів. Під поняттям надмірних труднощів тут мається на увазі ті труднощі, які людина не здатна витримати і які завдають шкоду або самій людині, або її майну, або її розуму та честі. б) У надзвичайно безвихідних становищах Іслам дозволяє заборонене в тій мірі, яка необхідна для виходу з цього становища. Основою цього правила є слова Аллага: «Уже пояснено вам те, що для вас заборонене – хіба що ви були змушені [з’їсти] це». (Коран 6:119)   Заключне слово   Підводячи підсумки даної роботи, можна підкреслити наступні пункти:

  • Принципи полегшення та поблажливості дійсно є невід’ємною частиною цієї релігії та однією з основних її задач. Доказом тому слугує величезна кількість аятів Корану та висловів посланця Аллага (мир йому та благословення Аллага). Стверджувати протилежне може лише той, хто зовсім незнайомий з Ісламом.

 

  • Іслам дотримується золотої середини в усіх сферах: у віропереконанні, в поклонінні, у взаємовідносинах тощо. Всевишній Аллаг сказав:

«Так Ми спрямували вашу громаду на середній шлях, щоб ви були свідками для людей, а Посланець щоб був свідком для вас». (Коран 2:143)  

  • Дуже важливо підкреслити те, що нікому не дозволено зловживати принципом полегшення та поблажливості, переступаючи таким чином за межі дозволеного. Передається від Аіши (хай буде задоволений нею Аллаг): «Якщо можна було обрати одне з двох, Пророк неодмінно обирав для себе те, що простіше, якщо в тому не було гріха. А якщо в цьому був гріх, то він більше за інших віддалявся від нього…» (Хадіс приведений в збірках Аль-Бухарі та Мусліма)

  На цьому тема полегшення та поблажливості в Ісламі не вичерпана. Написані тут строки всього лише спроба коротко ознайомити читача з даним питанням. اللهم يسر ولا تعسر وأتم بخير О Аллаг, полегши і не утруднюй, і приведи до благого завершення. Амінь.   Переклад українською мовою підготовлений редакцією сайту www.lifeislam.org