Показуха – це багатобожжя.

З іменем Аллага Милостивого, Милосердного

Звеличуємо Аллага, звертаємося до Нього по допомогу, просимо прощення та каємося перед Ним, звертаємося по Його захист від зла наших душ та від скверни наших справ. Той, кого поведе Аллаг прямим шляхом, того ніхто не введе у оману, того ж, кого Аллаг зіб’є, того ніхто не наставить на прямий шлях.

Свідчимо, що немає божества, гідного поклоніння, окрім Аллага, і свідчимо, що Мухаммад Його раб та посланець. Хай благословить його Аллаг, а також його родину, всіх його сподвижників та всіх, хто йшов за ними аж до Судного Дня.

Дорогі брати та сестри, я закликаю себе та вас до богобоязливості! Знайте, що Аллаг завжди бачить вас, і ви обов’язково зустрінетесь з Ним. Прокиньтеся від сну безтурботності, поки ви ще знаходитися в світі, в якому вам дана відстрочка. Сьогодні час справ, і ніхто не вимагає від вас звіту, а завтра – звіт, і не буде більше можливості робити справи. Ви пожнете те, що посіяли, і отримаєте те, що приготували раніше. В той День Аллаг помилує тих, хто приготувався до зустрічі зі своїм Покровителем. Той, хто бажає зустрічі з Аллагом, з тим бажає зустрічі й Сам Аллаг.

Брати та сестри! В цьому світі мусульмани шукають задоволення свого Господа, прагнуть до Його Раю, присвячуючи свої праведні справи лише Аллагу і роблячи їх виключно заради Лику Всевишнього.

Якщо ж справи людини не відповідають цьому опису, то вони є показухою, від якої Аллаг (Великий Він та Славетний) застеріг нас та заборонив її. Показуха відноситься до малого багатобожжя (ширк асгар), але якщо людина скоює мале багатобожжя часто, то воно легко може перетворитися на велике багатобожжя (ширк акбар). Оскільки очищення благих справ від багатобожжя (ширку) та показухи (рія) є умовою для їхнього прийняття Аллагом, то кожному мусульманину слід знати, що це таке, щоб стерегтися та віддалятися від цього.

Показуха (рія) в розумінні Ісламу – це коли людина робить поклоніння напоказ або ж робить його найкращим чином з метою здобути похвалу людей і щоб про неї склалася хороша думка. Аль-Хафіз ібн Хаджар аль-Аскаляні (хай обдарує його Аллаг своєю милістю) сказав: «Рія – це показне здійснення поклоніння з метою того, щоб люди побачили та похвалили того, хто покланяється».

Показуха – це багатобожжя (ширк) в намірі, і воно подібне до безкрайого моря. Хто мав намір заслужити своїми справами щось, окрім задоволення Аллага, бажав чогось іншого, окрім наближення до Аллага та Його винагороди, той додав Аллагу співтоваришів в своєму серці. Щирість та чиста віра – це коли людина очищує перед Аллагом свої слова та справи, свої наміри та бажання. Всевишній Аллаг сказав в Священному Корані:

قُلْ إِنَّمَا أَنَا بَشَرٌ مِّثْلُكُمْ يُوحَى إِلَيَّ أَنَّمَا إِلَهُكُمْ إِلَهٌ وَاحِدٌ فَمَنْ كَانَ يَرْجُو لِقَاءَ رَبِّهِ فَلْيَعْمَلْ عَمَلًا صَالِحًا وَلَا يُشْرِكْ بِعِبَادَةِ رَبِّهِ أَحَدًا

«Скажи: «Воістину, я — така сама людина, як і ви. Тільки відкрито мені, що Бог ваш — Бог Єдиний. І хто сподівається на зустріч із Господом своїм, то нехай робить добрі справи й не додає Господу своєму рівного в поклонінні!» (Коран 18:110).

Аллаг (Великий Він та Славетний) наказав пророку Мухаммаду (мир йому та благословення Аллага) сказати людям, що він є людиною такою самою, як вони, він лише пророк і не більше того. Йому було наказано сказати: «Я не володію ніякою божественною силою, я нічим не керую в цьому світі, я не можу принести ані шкоди,ані користі, якщо на те не буде волі Аллага. Я не маю влади над цим світом, я не маю жодного права на те, щоб мені поклонялися, це право належить лише Одному Аллагу, у якого немає ані співтоваришів, ані партнерів, нікого, з ким би Він ділив свою владу та свою пошану. Мені було навіяно згори, щоб ви вважали Аллага Єдиним, кому можна поклонятися. Хто сподівається на зустріч зі своїм Господом та боїться поганого кінця, хто бажає зустрітися з Аллагом і побачити Його на власні очі, то нехай робить праведні справи, які відповідають Шаріату і присвячуються лише Аллагу. Нехай він не додає Аллагу партнерів, компаньйонів та співтоваришів, і не поклоняється нікому нарівні з Аллагом. Нехай він не робить праведних справ напоказ, щоб люди оцінили це та похвалили. Роблячи благі справи необхідно прагнути лише до Аллага, присвячувати їх лише Йому».

Це два стовпи, без яких жодне благодіяння не буде прийнято:
1) Справа повинна бути щирою заради Аллага, чистою від будь-яких домішок багатобожжя.

2) Справа повинна бути правильною за Шаріатом, відповідати Корану та Сунні пророка (мир йому та благословення Аллага).

Ібн аль-Кайїм (хай обдарує його Аллаг своєю милістю) сказав: «Оскільки немає ніякого істинного божества, окрім Нього, тоді і поклонятися належить лише Йому Одному, не додаючи співтоваришів. Оскільки лише Він має божественність, тоді і поклоніння необхідно присвячувати лише Йому Єдиному. Праведна справа – це справа чиста від показухи (рія) і обмежена рамками Сунни. Аяти Корану свідчать про те, що фундаментом релігії, з якою був відправлений до нас посланець Аллага (мир йому та благословення Аллага), є чистота (щирість) в поклонінні одному лише Аллагу, не додаючи йому співтоваришів та співправителів. Коран містить в собі абсолютну заборону на будь-які форми багатобожжя незалежно від їхньої кількості та величини».

Повідомляється від Абу Гурайри, що посланець Аллага (мир йому та благословення Аллага) сказав:

أنا أغنى الشركاء عن الشرك، من عمل عملاً أشرك معي فيه غيري تركته وشركه

«Сказав Всевишній Аллаг: «Я менше за всіх потребую співробітництва (ширк), і хто зробить якусь [праведну] справу, додаючи Мені в цьому співтовариша (компаньйона), то я відкину його самого та його компанію (або: його багатобожжя)» (хадіс передав Муслім). 

Це значить: Я абсолютно не потребую спільної участі з кимось, Мені абсолютно не потрібні партнери та співучасники.

Якщо людина робить хорошу справу напоказ, прагнучи до задоволення Аллага і до задоволення ще когось нарівні з Ним, то тим самим він надає Аллагу співтоваришів. Але Аллаг абсолютно не потребує ніяких компаньйоні. Всі творіння мають потребу у Ньому, в усіх відношеннях, тому не личить Його безкінечній величі та самодостатності, щоб Він приймав справи, в яких Йому додають рівних. Досконалість, багатство та безмежність влади Аллага визначають неприйняття справ, присвячених комусь нарівні з Ним.

Ахмад ібн Ханбаль в своїй збірці «аль-Муснад» наводить  зі слів Шаддада ібн Ауса, що посланець Аллага (мир йому та благословення Аллага) сказав:

من صلى يرائي فقد أشرك ومن صام يرائي فقد أشرك، ومن تصدق يرائي فقد أشرك، وإن الله يقول: أنا خير قسيم لمن أشرك بي،

فمن أشرك بي شيئًا فإن جدة عمله وقليله وكثيره لشريكه الذي أشرك به، أنا عنه غني

«Хто молиться напоказ, той робить багатобожжя, хто постує напоказ, той робить багатобожжя, хто роздає милостиню напоказ, той робить багатобожжя. Воістину, Аллаг сказав:

«Я найкращий пайовик для тих, кого Мені додають в компаньйони. Хто додав Мені когось в компаньйони, то, воістину, всі його справи повністю, великі та малі, дістануться тому компаньйону, якого він Мені додав. А Я не потребую цього».

Це означає, що якщо людина, роблячи поклоніння, присвятить його комусь з творінь, то Аллаг залишить цю людину, залишить її справу та її багатобожжя. В ріваяті, який наводиться у ібн Маджи, говориться:

فأنا منه بريء، وهو للذي أشرك

«Я не маю стосунку до цих справ, вони присвячені тому, кого Мені додали як співтовариша».

Це значить: справи, які були присвячені Мені і комусь іншому нарівні зі Мною, Я ніколи не прийму. Я залишу їх тому, іншому. Всі справи, зроблені напоказ, розсиплються прахом, не буде за них жодної винагороди. Більше того, такими справами людина додає собі лише гріхи. «Я не маю стосунку до цих справ, вони присвячені тому, кого Мені додали як співтовариша».

Ібн аль-Кайїм (хай обдарує його Аллаг своєю милістю) сказав:

«Прикладом для малого багатобожжя слугують такі справи, як показуха (рія) в легкій формі, удаване покращення поклоніння заради похвали людей, клятва не Аллагом, слова «Якщо забажає Аллаг і ти», або «Це завдяки Аллагу і тобі», або «Немає у мене нікого, окрім Аллага та тебе», або «Я сподіваюся на Аллага і тебе», або «Якби не Аллаг і ти, то не було б у мене цих благ». І ці речі можуть стати великим багатобожжям в залежності від обставин, становища того, хто каже ці слова, та його намірів. Немає розбіжностей в тому, що щирість та чистота намірів є умовою правильності діянь та умовою їхнього прийняття Всевишнім. Також є друга умова – це дотримання Шаріату».

Коментуючи слова Аллага: «…щоб випробувати вас — чиї вчинки будуть кращими?»(Коран 67:2) Фудейль ібн Ійяд сказав: «Кращими» - означає більш щирі та правильні. Якщо справа буде щирою, але не буде правильною, то вона не буде прийнята, якщо ж вона буде правильною, але не буде щирою, вона також не буде прийнята. Щира справа – це та справа, яка присвячена лише Аллагу, а правильна – це та, яка зроблена згідно з Сунною».

Повідомляється від Абу Саїда аль-Худрі, що посланець Аллага (мир йому та благословення Аллага) сказав:

ألا أُخبركم بما هو أَخوف عليكم عندي من المسيح الدجال

«Чи не повідомити мені вам про те, чого я боюся для вас більше, ніж аль-Масіха ад-Даджаля?» Сподвижники сказали: «Звісно, о посланцю Аллага». Він сказав:

الشرك الخفي يقوم الرجل فيُصلي فيزين صلاته لما يرى من نظر رجل

«Це приховане багатобожжя! Коли людина встає на молитву та прикрашає її, якщо бачить, що на неї хтось дивиться» (Хадіс навів Ахмад).

Посланець (мир йому та благословення Аллага) застеріг свою громаду від смути Масіха Даджаля [1] і пояснив, що ним буде людина невірна (кафір), страшенний брехун, він з’явиться в останні часи цього світу та заявить, що він і є Бог. Він буде робити численні та дивовижні дива, якими звабиться багато людей і підуть за ним. Він увійде в усі міста, окрім Мекки та Медини. А потім Іса (Ісус, мир йому) вб’є його.

Відомо, що посланець Аллага (мир йому та благословення Аллага) завжди в намазі просив Аллага вберегти його від спокуси Даджаля і казав:

وأعوذ بك من فتنة المسيح الدجال

«О Аллаг, я прошу твого захисту від смути Масіха Даджаля» (хадіс навів аль-Бухарі).

Також пророк (мир йому та благословення Аллага) наказав мусульманам звертатися до Аллага за захистом від Даджаля в кінці кожної молитви. Він сказав: «О Аллаг, я прошу твого захисту від смути Масіха Даджаля» (хадіс навів аль-Бухарі).

إذا تشهد أحدكم فليتعوذ بالله من أربع يقول: اللهم إني أعوذ بك من عذاب جهنم، ومن عذاب القبر، ومن فتنة المحيا والممات،

ومن شر فتنة المسيح الدجال

«Коли хтось з вас буде читати ташаггуд[2], то нехай попросить Аллага про захист від чотирьох речей і скаже: «О Аллаг, я звертаюся до тебе за захистом від покарання Пекла, від покарання могили, від спокуси життя та смерті, а також від зла смути Масіха Даджаля» (хадіс передав Муслім).

Це говорить про велике співчуття пророка (мир йому та благословення Аллага) до своєї умми та його сильне переживання за долю мусульман. Він боявся, що велике зло спіткає його сподвижників та його громаду з боку Даджаля. Він попередив та застеріг від нього мусульман, але в хадісі, згаданому вище, він сказав, що є річ, якої він побоюється для своїх послідовників більше, аніж Даджаля. Це приховане багатобожжя, тому що воно знаходиться в серцях, і інші люди його не помічають, це і є мале багатобожжя.

Посланець Аллага (мир йому та благословення Аллага) так пояснив значення прихованого багатобожжя: коли людина звершує молитву (намаз) найкращим чином, наприклад, довго читаючи Коран, якісно і статечно виконуючи всі елементи молитви, але цим вона домагається похвали людей і хорошої думки про себе. Цей хадіс показує нам, наскільки огидною справою є показуха, вона також є одним з видів багатобожжя. Не дивлячись на сильну Віру (Іман) своїх сподвижників, Пророк (мир йому та благословення Аллага) побоювався, що вони можуть впасти в цю спокусу. Що ж казати про тих людей, чий ступінь праведності та богобоязливості незрівнянно нижчий за ступені сподвижників?!

Якщо в якійсь праведній справі з’явилась показуха (рія), то вона буває двох видів:

1) Коли показуха (рія) та бажання домогтися доброї слави про себе (сум’а) від початку є стимулом для чинення справи. Тоді ця справа вже в своїй основі недійсна та відкинута.

2) Коли справа робиться від початку заради Аллага, але з часом вона починає робитися напоказ. В такому випадку, якщо людина спробувала позбутися та відкинула цю спокусу, то вона не нашкодить їй, і вона не буде вважатися такою, що робить щось напоказ. Якщо ж вона не придушила в собі це почуття і продовжує робити поклоніння напоказ, то тим самим знищує ту частину свого поклоніння, яке супроводжувалося показухою. Такий стан речей стосується лише тих справ поклоніння, які не являють собою одного єдиного та неділимого цілого. Наприклад, якщо людина годувала бідняків і в серці в неї з’явилася показуха, і якусь частину цієї діяльності вона зробили з цим наміром, але потім схаменулася, придушила в собі ці пагубні прагнення і почала робити справу заради задоволення Аллага, то недійсною є тільки та частина справи, яка супроводжується показухою, а те, що було зроблене заради Аллага буде прийнято. Якщо ж поклоніння являє собою одне єдине і неділиме ціле, як наприклад двох або чотирьох раакатний намаз, то показуха навіть в одному ракааті знищує все поклоніння цілком. Оскільки молитва – це комплексний вид поклоніння, і порушення однієї його складової веде до порушення іншої.

Якщо ж людина робила благодіяння з щирістю, роблячи його заради Лику Аллага, а потім Всевишній навіяв в серця віруючих любов до цієї людини, і вони почали хвалити її, то це не буде вважатися показухою.

Нехай ця людина радіє милості Аллага та Його дарам і вважає це хорошою ознакою. В одному хадісі розповідається: «Якось посланця Аллага (мир йому та благословення Аллага) спитали: «Що ти скажеш про людину, яка робить благі діяння, а потім люди хвалять її за це?» (в іншому ріваяті: «… і люди люблять його за це») Пророк (мир йому та благословення Аллага) відповів:

تلك عاجل بشرى المؤمن

«Це швидка радісна новина для віруючого» (хадіс навів Муслім)»

Ан-Нававі (хай обдарує його Аллаг своєю милістю) прокоментував цей хадіс такими словами: «Це значить, що це (тобто любов людей до цієї людини) – є радісною звісткою для людини вже в цьому житті і доказом того, що Аллаг задоволений нею, любить її і навіює людям любов до неї. Це все виключно в тому випадку, якщо вона сама не шукала похвали. Якщо ж вона шукала похвали, то подібне можна лише осуджувати».

Всевишній Аллаг сказав:

قُلْ إِنَّ صَلاَتِي وَنُسُكِي وَمَحْيَايَ وَمَمَاتِي لِلّهِ رَبِّ الْعَالَمِينَ

لاَ شَرِيكَ لَهُ وَبِذَلِكَ أُمِرْتُ وَأَنَاْ أَوَّلُ الْمُسْلِمِينَ

«Скажи: «Воістину, моя молитва й виконання обрядів, моє життя й смерть — це все належить Аллагу, Господу світів! Немає рівного Йому. Саме це наказано мені, і я — перший із відданих Йому!»(Коран 6:162-163).

Показуха – це велике лихо, тяжка хвороба, яка потребує серйозного лікування, привчання своєї душі до щирості, наполегливої роботи над собою та боротьби з внутрішніми пороками.

Кілька методів позбавлення від показухи

Внутрішня боротьба за очищення душі від бажання робити щось напоказ. Показуха не нашкодить людині, якщо вона буде постійно викорінювати її зі свого серця та зневажати її.

Людина повинна пам’ятати про велич Аллага, про те, що всі блага йдуть лише від Нього і що лише Він Один гідний нашого поклоніння. Також варто пам’ятати, наскільки небезпечно домагатися ближнього світу справами, які призначені для Світу Майбутнього. Такий підхід губить винагороду за зроблені справи і не додає тому, хто поклоняється нічого, окрім гріхів.

Людина повинна пам’ятати про смерть, про передсмертну агонію, про могилу та її морок, про Судний День та події, які будуть відбуватися в той День.

Шукаючи порятунку від будь-якої біди, слід в першу чергу звертатися по допомогу та захист до Аллага (Великий Він та Славетний). В достовірному хадісі говориться, що посланець Аллага (мир йому та благословення Аллага) сказав:

اللهم إنا نعوذ بك من أن نشرك بك شيئًا نعلمه ونستغفرك لما لا نعلمه

«О Аллаг! Ми просимо Твого захисту від того, щоб додавати Тобі щось у співтовариші, знаючи про це, і просимо у Тебе прощення за те, чого ми не знаємо»(Хадіс навів Ахмад).

Найбільшим жалем для людини в День Суду буде те, що вона побачить, як її справи виявилися втраченими через те, що в них не було щирості.

В той День зрадіють люди, які зберігали щирість при чиненні благодіянь.

Тому кожен мусульманин зобов’язаний тримати своє поклоніння в чистоті та присвячувати його лише Одному Аллагу (Святий Він та Великий). Аллаг Всесильний, Багатий, Достохвальний, Він не має потреби ні в кому й ні в чому, не приймає ніяких справ, якщо вони не були зроблені лише заради Нього Одного. Немає у Нього співтоваришів, і немає нікого рівного Йому.

Хвала Аллагу, мир та благословення нашому пророку Мухаммаду, а також його родині та всім його сподвижникам.

З книги: «Хутабу ат-Таухід аль-мінбарійя»
Автор: Абдульмалік аль-Касим
Переклад: Абу Ясін Руслан Маліков
Для сайту: www.whyislam.to
Українську версію підготовлено редакцією сайту www.lifeislam.org
[1] – Аль-Масіх перекладається як «помазаник», зазвичай це слово українською мовою поширено в грецькому варіанті «христос». Ад-Даджаль – перекладається як «шарлатан», «брехун», «пройдисвіт». Аль-Масіх ад-Даджаль відомий серед християн як «Антихрист».
[2] – Молитва в кінці намазу.