Поема шейха Ібн аль-Кайїма аль-Джаузія, що була як запитання звернена до християн, але водночас містила в собі й спростування їхніх помилок:

Христопоклонники, ось вам питання наше.

Нехай на нього відповість, той хто зможе:

Якщо господь загинув від рук лиходіїв, що за господь такий скажіть все ж таки?

І хіба Він задоволений їхнім вчинком?

Коли так, тоді вони блаженні теж?

А якщо він розгніваний їхнім діянням, Тоді вони сильніші за Нього, схоже?

І значить світ без Господа залишився, Того, хто відповідати і чути може?

І значить сім небес осиротіли, Коли в сиру землю його було покладено?

Залишився Всесвіт без Бога і Управителя - прибитий адже він же?

Як ангели могли Його залишити без допомоги, побачивши сльози божі?

Як витримали деревинки бога, коли потилицею його до дошки приклали?

І як до нього наблизитися залізо, і як його пробити і поранити може?

І як могли вороги його руками вдарити, доторкнувшись до його шкіри?

І сам Христос - чи себе оживив він?

Чи воскресив його інший бог усе ж таки?

Як може бути:

Земля вкрила бога І навіть черево було йому ложем?

Пробув він дев'ять місяців у утробі,

У темряві кров його живила теж,

Через отвір немовля вийшло,

Сосок грудей йому був у рот покладений,

Він їв і пив,

І як інші люди,

Потребу справляв - і це бог твій теж?

Бог вищий за вигадки християнські,

Християнин за це буде запитаний!

Хрестопоклонники, і що вам робити:

Знаряддя смерті шанувати чи клясти може?

Чи не буде розумно спалити вам,

Знаряддя смерті чи знищити?

Коли бог на ньому насильно був розіп'ятий,

І був руками він до хреста прибитий?

Тоді цей хрест нехай буде вічно проклятий,

Топчи його, а цілувати його не гоже!

Його ти шануєш, а бог на ньому принижений,

Не друг ти значить, а ненависник божий,

А якщо поклоняєшся хресту ти,

За те, що ніс він тіло бога все ж таки,

Так хрест його давно вже загублений,

Звідки знаєш, на що він був схожий?

Так як від чого тобі не кланятися могилам,

Адже твій господь у могилу був покладений?

О раб Христа схаменися скоріше!

Був початок і кінець був теж...

Див. "Ігасат аль-лахфан" 291-292.

Переклав з арабської Абу Зайд Сабіт Іркуті