Іслам регулює всі сфери життя мусульманина, тому встановлює деякі обмеження та заборони, про що й піде мова далі.
Багатобожжя (присвячення будь-якого акту поклоніння не Аллагу)
Це може бути звершення земного поклону не Аллагу, мольба і благання, звернена, не до Аллага чи жертвоприношення не Аллагу, тобто вчинення будь-якого акту поклоніння чомусь, окрім Аллага. Неважливо, був цей акт вчинений до живого чи мертвого, до могили чи до ідола, до каменю чи до дерева, до ангела, до пророка чи праведника, чи до тварини — усе це — багатобожжя, яке Аллаг не прощає Своєму рабові, якщо тільки він не покається і не прийме іслам знову.
Всевишній Аллаг сказав:
«Аллаг не прощає, коли Йому приписують рівних, але прощає все інше, крім цього, тому, кому побажає! І хто приписує Аллагу рівних, той чинить великий гріх!»
(Жінки: 48)
Тож, мусульманин не поклоняється нікому, крім Всевишнього Аллага, не звертається в молитваї ні до кого, крім Нього, і не підкоряється нікому, крім Нього. Всевишній сказав:
«Скажи: «Воістину, моя молитва й виконання обрядів (хаджу), моє життя і смерть — це все належить Аллагу, Господу світів! Немає рівного Йому. Саме це наказано мені, і я — перший із відданих Йому! (тобто «мусульман»)»»
(Худоба: 162–163)
До багатобожжя також відноситься переконаність в тому, що у Всевишнього є дружина, син чи дочка (Пречистий Господь від подібного!) або в тому, що є інші божества, котрі керують Всесвітом:
«Якби були інші боги, крім Аллага, то [небеса й земля] зруйнувалися б. Аллаг, Господь трону, пречистий від того, що Йому приписують!»
(Пророки: 22)
Чаклунство, віщунство та знання про потаємне
Чаклунство та віщунство є невірою. Чаклун не буде чаклуном, якщо він не пов’язаний з дияволами (шайтанами) і не поклоняється їм замість Аллага. Мусульманину не дозволяється ходити до чаклунів, і він не повинен вірити їхній брехні про те, що вони знають потаємне; їхнім передбаченням про події, які нібито мають відбутися в майбутньому.
Всевишній Аллаг сказав:
«Скажи: «Ніхто на небесах і на землі не знає потаємного, крім Аллага! Вони навіть не знають, коли воскреснуть!»»
(Мурахи: 65)
І Він також сказав:
«Він знає потаємне та не відкриває його нікому, крім тих посланців, якими Він задоволений та до яких приставляє вартових — попереду та позаду…»
(Джіни: 26–27)
Несправедливість
Несправедливість – дуже обʼємне поняття, яке охоплює безліч негативних вчинків і огидних якостей, що впливають на людину. Сюди відноситься як несправедливість людини по відношенню до самої себе, так і до оточуючих, суспільства, ба більше, навіть до своїх ворогів. Всевишній сказав:
«… нехай ненависть ваша до інших не веде до несправедливості. Тримайтеся справедливості, бо вона ближча до богобоязливості…»
(Трапеза:8)
Всевишній Аллаг повідомив нам про те, що Він не любить тих, хто чинить несправедливість. Посланець Аллага, мир йому та благословення Аллага, зазначив:
«Аллаг сказав: «Раби мої! Воістину, Я зробив несправедливість забороненою для Себе і зробив її забороненою і між вами, тож не утискайте один одного»
(Муслім 16/132)
Також Посланець, мир йому і благословення Аллага, сказав:
«Допомагай братові своєму, навіть якщо він є пригнічувачем або ж зазнає гніту. Його запитали: «Посланнику Аллага, я можу допомогти тому, кого пригнічують, але якщо він – пригнічувач, то як же я допоможу йому?» Він відповів: «Утримай його від гніту і ти йому допоможеш».
(Аль-Бухарі 3/168)
Вбивство того, кого Аллаг заборонив вбивати
Це великий злочин в ісламі, за вчинення якого Господь обіцяв людині болісне покарання у світі вічному і встановив найсуворіше покарання в цьому світі — страту, якщо тільки родичі вбитого не пробачать вбивцю. Всевишній Аллаг сказав:
«Із цієї причини наказали Ми синам Ісраїля: «Якщо хтось уб’є душу не як помсту за душу й не як помсту за нечестя на землі, то це прирівнюється до вбивства всіх людей. А хто вбереже душу, той наче збереже життя всім людям»…»
(Трапеза: 32)
Всевишній Аллаг сказав:
«А хто вб’є віруючого навмисне, тому відплатою буде геєна, де він буде довіку! Аллаг розгнівається на нього і прокляне Його! Приготовано для нього велику кару!»
(Жінки: 93)
Посягання на майно інших
Неважливо, крадіжка це, незаконне присвоєння майна, хабар, шахрайство або щось інше, Всевишній Аллаг сказав:
«Крадію і крадійці відрізайте руку як покарання за їхній злочин. Покарання — це як приклад від Аллага, адже Аллаг — Великий, Мудрий!»
(Трапеза: 38)
Він також сказав:
«Не пожирайте незаконно майна одне одного…»
(Корова: 188)
Всевишній також сказав:
«Воістину, ті, які несправедливо пожирають майно сиріт, лише пожирають своїми черевами вогонь. Вкинуть їх у полум’я!»
(Жінки:10)
Тож, іслам активно бореться із зазіханням на чуже майно, встановивши суворе покарання як для тих, хто наважується на це, так і для тих, хто порушує громадський порядок і ставить під загрозу безпеку суспільства.
Обман, віроломство та зрада
Це стосується всіх взаємовідносин – торгівлі, виконанням домовленостей тощо. Це вади, які заборонені ісламом і від яких він усіляко застерігає.
Всевишній Аллаг сказав:
«Лихо тим, що міряють неправдиво! Беручи сповна, коли відмірюють люди їм! А коли самі міряють або зважують, то завдають збитків іншим! Хіба не думають вони, що воскреснуть? У День великий, День, коли постануть люди перед Господом світів!»
(Ті, що міряють неправдиво: 1–6)
А Посланник Аллага, мир йому та благословення Аллага, сказав:
«Хто обманює, той не має до нас відношення»
(Муслім 2/109)
І Всевишній сказав:
«Воістину, Аллаг не любить зрадників та грішників»
(Жінки: 107)
Ворожнеча до людей
Ворожнеча знаходить своє втілення через наклеп, лайку, лихослів’я, плітки, заздрість, погану думку про людину, стеження за людиною, глузування тощо. Іслам дбає про те, щоб суспільство було чистим від подібних негативних явищ і щоб у ньому панувала атмосфера взаємної любові, братерства, злагоди та взаємодопомоги. Тому він бореться з усіма соціальними недоліками, що призводять до розбрату та розколу в суспільстві, виникнення злості, ненависті та егоїзму серед його членів.
Всевишній Аллаг сказав:
«Гей ви, які увірували! Нехай одні люди не глузують з інших — можливо, ті кращі за них. І нехай одні жінки не глузують з інших, можливо, ті кращі за них. Не лайте одне одного та не вигадуйте образливих прізвиськ. Зле ж бути нечестивцем після того, як увірував! А ті, хто не покаявся, є несправедливими! Гей ви, які увірували! Уникайте більшості здогадок, адже, воістину, деякі здогадки є гріхом! Не слідкуйте одне за одним та не поширюйте пліток. Невже хтось із вас хоче їсти м’ясо свого покійного брата, якщо це відразно для вас? Бійтеся Аллага, воістину, Аллаг — приймаючий каяття, Милосердний!»
(Кімнати: 11–12)
Також іслам виступає проти будь-яких проявів расизму та класової дискримінації всередині суспільства. Іслам вчить, що всі – рівні: в араба немає переваги над неарабом, у білошкірого немає переваг перед чорношкірим. Людина може переважати над іншою лише своє вірою , яка живе в серці, і богобоязливістю. Усі люди однаково змагаються між собою в добрих справах. Всевишній Аллаг сказав:
«Люди! Воістину, Ми створили вас із чоловіка та жінки і зробили вас народами та племенами, щоб ви пізнавали одне одного. Воістину, найшановніші з-посеред вас перед Аллагом — найбільш богобоязливі! Воістину, Аллаг — Всезнаючий, Всевідаючий!»
(Кімнати: 13)
Азартні ігри, вживання алкоголю та наркотиків
Всевишній Аллаг сказав:
«Гей ви, які увірували! Воістину, вино, азартні ігри, камені жертовників і стріли для ворожби — мерзота від шайтана! Тож стережіться цього! Можливо, будете спасенні! Воістину, шайтан бажає посіяти між вами ворожнечу й ненависть через вино й азартні ігри і відвернути вас від поминання Аллага й молитви. Невже ви не зупинитесь?»
(Трапеза: 90–91)
Вживання мертвечини, крові та свинини
Сюди відноситься усе нечисте, вживання чого може завдати людині шкоди, а також м’ясо тварини, принесеної в жертву не заради Всевишнього Аллага. Всевишній сказав:
«Гей ви, які увірували! Їжте ті блага, якими Ми вас наділили, і дякуйте Аллагу, якщо ви Йому поклоняєтесь! Воістину, Він заборонив вам мертвечину, кров, м’ясо свині й те, що принесено в жертву не заради Аллага. А якщо хто був змушений порушити це, не чинячи непослуху та не зловживаючи, то немає йому гріха. Воістину, Аллаг — Прощаючий, Милосердний!»
(Корова: 172–173)
Перелюб та одностатеві стосунки
Перелюб — бридкий вчинок, що псує моральність та завдає чималої шкоди суспільству. Він є причиною втрати свого коріння, розпаду сімей та відсутності належного догляду за дітьми та їх виховання. Діти, що народилися від перелюбу, відчувають, що вони не такі, як усі, і суспільство здебільшого ставиться до них недоброзичливо. Всевишній Аллаг сказав:
«І не наближайтеся до перелюбу. Воістину, це — мерзота, шлях ганебний!»
(Нічна подорож: 32)
Крім того, перелюб — одна з причин поширення венеричних захворювань, які гублять суспільство. Посланник Аллага, мир йому і благословення Аллага, сказав:
«Коли у якійсь громаді з’являється перелюб, і доходить до того, що його вже не приховують, у цій громаді неодмінно поширюється чума (мається на увазі будь-яка епідемія) і з’являються хвороби, яких не знали їхні предки»
(Ібн Маджа 2/1333)
Тому іслам наказує перекрити всі шляхи, що ведуть до перелюбу: закликає мусульманам опускати погляд, оскільки погляд на заборонене — початок шляху, що веде до перелюбу; жінкам наказано носити хіджаб — скромний одяг, що приховує тіло, і зберігати цнотливість. Мета всіх цих заходів — уберегти суспільство від розпусти та пороку. Водночас іслам спонукає до шлюбу й обіцяє подружжю, які перебувають у законному шлюбі, нагороду навіть за статеве задоволення. Усе це задля того, щоб створювалися гідні, доброчесні та високоморальні сім’ї, які здатні належним чином виховати дітей і виростити їх справжніми людьми.
Лихварство
Лихварство руйнує економіку та експлуатує того, хто потребує грошей: ним може виявитись торгівець, який потребує коштів для ведення торгівлі або її розширення, чи звичайна бідна людина, якій ніде дістати шматок хліба. Лихвар дає нужденному певну суму грошей на визначений термін з умовою, що при поверненні боргу буде сплачена сума з надлишком . Таким чином, лихвар користується потребою людей і посилює їх, і без того, важке становище боргами та надбавками, що ростуть.
Лихвар користується потребою в грошах торговця, виробника, землероба і всіх тих, за рахунок кого розвивається економіка.
Лихвар користується їхньою нуждою у постійному покритті витрат, пов’язаних із веденням торгівлі чи виробництвом. Даючи людям певну суму, він отримує не тільки свої гроші, а ще й частину прибутку при умові, що він не є їхнім діловим партнером, і не несе жодних ризиків.
Якщо торговець збанкрутував, то його борги лише збільшуються і лихвар продовжує наживатися на ньому. А якби вони були діловими партнерами, які ділять і прибуток, і збитки – один за те, що докладає зусилля і працює, а інший за те що фінансує, як це велить іслам, тоді економіка розвивалася б, приносячи всім благо.
Всевишній Аллах сказав:
«Гей ви, які увірували! Бійтесь Аллага і відмовтесь від того, що належить вам як лихва — якщо ви віруючі! Якщо ж ви не зробите цього, то ви будете ворогами Аллагу та Посланцю Його. А якщо зробите, то матимете свій перший статок. Не вчиняйте несправедливо й тоді не вчинять несправедливості з вами»
(Корова: 278–280)
Скупість та жадібність
Ці якості вказують на егоїзм та себелюбство. Скупа людина лише накопичує гроші, відмовляючись виплачувати закят на користь бідних і нужденних. Вона ігнорує звичаї суспільства, у якому живе, відкидаючи принцип взаємодопомоги та братерства, дотримуватися якого наказав Всевишній Аллаг та Його посланець, мир йому та благословення Аллага. Всевишній сказав:
«Нехай же не думають ті, які виявляють скупість у тому, що Аллаг дарував їм зі Своєї ласки, що це краще для них! Та ж ні, це гірше для них. У День Воскресіння те, на що вони скупилися, повисне навколо їхньої шиї! Аллаг — Спадкоємець небес та землі і Йому відомо те, що ви робите!»
(Родина Імрана:180)
Брехня та лжесвідчення
Ми вже згадували слова Посланця, мир йому і благословення Аллага:
«Воістину, брехня веде до гріхів, і, воістину, гріхи ведуть до Вогню. І людина буде брехати доти, доки не буде записана перед Аллагом як запеклий брехун»
Один із видів ненависної брехні — лжесвідчення. Посланець, мир йому та благословення Аллага, застерігав людей від нього та його згубних наслідків. Він навіть підвищив голос, говорячи своїм сподвижникам:
«Чи не повідомити вам про те, які гріхи найтяжчі? Це багатобожжя і зневажливе ставлення до батьків». Говорячи це, Пророк, мир йому і благословення Аллага, лежав на боці, а потім він сів і сказав: «А ще наклеп! І лжесвідчення!» І він повторив це кілька разів, бажаючи застерегти свою громаду.
(Аль-Бухарі 3/225)
Зарозумілість, гординя, самолюбство та пиха
Усі ці якості іслам розцінює як ненависні та огидні. Всевишній Аллаг повідомив нам, що Він не любить зарозумілих та розповів про їхню долю у вічному світі:
«Хіба не геєна буде притулком для зарозумілих?»
(Натовпи: 60)
Зарозумілу, гордовиту та самозакохану людину не люблять ані Всевишній, ані інші люди.
Каяття після скоєння забороненого
Кожен мусульманин повинен остерігатися скоєння згаданих вище гріхів і намагатися сторонитися їх, адже в Судний день людина відповість за все, що вона чинила у цьому житті – за добрі справи їй віддячать благом, а за мерзенні на неї чекає кара.
Якщо ж мусульманин усе ж таки вчинить щось заборонене, він повинен якнайшвидше покаятися в скоєному й попросити у Всевишнього прощення. Якщо його каяття щире, тоді він має рішуче налаштуватися не робити подібного надалі й шкодувати про скоєне. Якщо людина когось образила, порушила права інших – вона зобовʼязана вибачитися і відшкодувати завдані збитки, а якщо це неможливо, то хоча б вибачитися. За дотримання цих умов її каяття буде вважатися правильним. Аллаг простить таку людину і вона уникне покарання. Адже той, хто розкаявся у вчиненні гріха, подібний до того, хто взагалі не робив його.
Людина має багато просити в Аллага прощення. Більше того, кожен віруючий повинен часто просити в Аллага прощення як за серйозні провини, так і за ті, які видаються йому незначними. Всевишній Аллаг сказав:
«Благайте прощення у вашого Господа, воістину, Він — Прощаючий!»
(Нух: 10)
Часте звернення до Аллага з благанням про прощення та каяттям є властивістю щирих віруючих. Всевишній Аллаг сказав:
«Скажи: «Раби Мої, які порушили межі на шкоду собі! Не втрачайте надії на милість Аллага! Воістину, Аллаг прощає всі гріхи, адже Він — Прощаючий, Милоседний!» Зверніться до вашого Господа та підкоріться Йому раніше, ніж до вас прийде кара, бо потім уже не буде вам допомоги!»
(Натовпи: 53–54)
Уривок з книги «Релігія іслам», яку Вы маєте змогу завантажити, або замовити на сайті АМУ
