Дорогі брати мусульмани та сестри мусульманки! Якщо вас спитають: «Хто найвидатніша людина? Хто наймилосердніша людина? Хто найсправедливіша людина? Хто найкраща людина? Хто найгідніша людина? Хто найщедріша людина? Хто найчесніша людина? Хто найбільш знаючий серед людей?»

Якщо ви знаєте відповідь на ці запитання, то чи доводилося вам читати біографію цієї людини? Чи була у вас можливість насолодитися прослуховуванням розповіді про її життя? Чи виникало у вас в серці бажання зустрітися з цією людиною і поговорити з нею?

Коротка біографія пророка Мухаммада

Аллаг облагодіяв нашого благородного Пророка (мир йому та благословення Аллага) тим, що виростив його найкращим чином і дав йому прекрасний характер, і цей характер був у нього з наймолодшого віку і до тих пір, поки його не забрала смерть.

Ще до початку пророцтва Аллаг готував його до цієї місії. Спочатку йому була привита любов до самотності, і він віддалявся від людей в печері Хіра, проводячи там довгі ночі і розмірковуючи над всесвітом, створеним Аллагом. Подалі від мирської метушні та людських хибних думок, його серце освітлювалося світлом покірності та духовної чистоти. Посланець Аллага (мир йому та благословення Аллага) продовжував робити так, доки до нього не прийшло веління Аллага.

Наш Господь вшанував Мухаммада (мир йому та благословення Аллага) тим, що відправив його до людей з кращим із послань і з величнішою релігією. Аллаг зробив його посланцем та печаткою пророків, який завершив всі попередні релігії, відмінив всі закони попередніх пророків,  окрім тих, що були затверджені Ісламом.

Відтоді, як посланець Аллага (мир йому та благословення Аллага) отримав веління свого Господа, він почав закликати людей до Аллага та Єдинобожжя, пояснюючи необхідність поклонятися лише Аллагу, у якого немає співтоваришів, і вимагаючи від них відмовитися від багатобожжя та поклоніння ідолам. Спочатку він спрямував свій заклик до родичів та друзів.

Першою жінкою, яка відгукнулася на його заклик, стала його дружина Хадіджа, з чоловіків першим став Абу Бакр ас-Саддік, а з дітей – Алі ібн Абу Таліб (хай буде усіма ними задоволений Аллаг).

Поступово Іслам почав своє розповсюдження, мусульмани, які покорилися Аллагу, збиралися навколо посланця Аллага в будинку аль-Аркама ібн Абу аль-Аркама, щоб напитися з джерела небесних знань, вивчити аяти з Книги Аллага.

З часом кількість мусульман росло, Іслам прийняв Умар ібн аль-Хаттаб (хай буде задоволений ним Аллаг), що додало віруючим упевненості та надихнуло їх. Згадаємо момент, коли Аллаг сказав своєму пророку:

فَاصْدَعْ بِمَا تُؤْمَرُ وَأَعْرِضْ عَنِ الْمُشْرِكِينَ

«Проголоси те, що тобі наказано й відвернись від багатобожників».

(Коран 15:94)

Цей аят позначив вступ ісламу в новий етап, відтепер заклик до релігії Аллага почав робитися відкрито. Пророк (мир йому та благословення Аллага) піднявся на гору Сафа та оголосив всім людям, що він посланець від Аллага, і що місія його полягає в тому, щоб закликати людей до Єдинобожжя і покірності Аллагу.

Він повідомив їм, що Рай буде нагородою тим, хто відповість на його заклик і піде за ним, а на того, хто не послухається та відвернеться, чекає пекельне покарання. Деякі люди відповіли на його заклик, а інші почали насміхатися і навіть завдавали йому страждань. Пророк та його сподвижники проявляли терпіння та стійкість в усіх негараздах, вони жертвували на шляху Ісламу всім, чим могли, прагнучи закликати до цієї великої релігії.

Посланець Аллага (мир йому та благословення Аллага) обходив групи паломників в Міні по черзі, закликаючи їх та проповідуючи їм істину Ісламу. Він прикладав усі свої зусилля, щоб донести до людей найвеличніше, найдосконаліше і останнє послання від Аллага (Величний Він та Славетний). Аллаг надавав пророку свою підтримку, направляючи до нього паломників з Медини. Вони зібралися в Міні і разом під назвою Джамрат аль-Акаба мединці дали пророку обіцянку надавати повну підтримку йому та його сподвижникам.

Потім Аллаг дозволив своєму пророку переселитися в Медину, яка згодом стала обителлю віри та першою ісламською державою.

Посланець Аллага (мир йому та благословення Аллага) вирушив у Медину, взявши Абу Бакра (хай буде задоволений ним Аллаг) своїм супутником в цій історичній поїздці. Коли пророк вирушив у дорогу, Алі ібн Абу Таліб (хай буде задоволений ним Аллаг) залишився спати на його ліжку, щоб збити з пантелику багатобожників, які вже чекали на пророка біля дверей його будинку і тримали напоготові свої мечі з наміром вбити його. Проте Аллаг осліпив їх, щоб пророк (мир йому та благословення Аллага) зміг вийти цілим та неушкодженим, після чого він вирушив до місця зустрічі зі своїм відданим сподвижником Абу Бакром.

Разом вони вирушили в дорогу на південь від Мекки, і сховались на горі Саур. Вони провели там кілька днів, очікуючи доки все затихне, і багатобожники припинять переслідування. Після цього вони вирушили на північ в бік Медини,  в якій мусульмани з радістю зустріли свого пророка (мир йому та благословення Аллага).

Пророк побудував мечеть та провів братання між своїми сподвижниками – мухаджирами (переселенцями з Мекки) та ансарами (мединськими мусульманами), після чого почав будівництво першої ісламської держави.

Мусульманська держава почала міцніти та зростати. Всевишній Покровитель  дозволив віруючим обороняти свою країну, навіть якщо для цього треба було вести битви.

Багатобожники очікували та сподівалися, що віруючих та їхню державу спіткає лихо, і вона розпадеться. Між двома сторонами проходили важкі битви: на одному боці були люди, які закликали до добра, а на іншому – прибічника зла. Аллаг (Величний Він та Славетний) захищав віруючих, зміцнював їх та надавав підтримку, внаслідок чого їхня держава зміцніла, посилилась, і світло Ісламу досягло найдальших закутків цього світу.

Через роки після того, як посланець Аллага (мир йому та благословення Аллага) залишив Мекку, він повернувся до неї переможцем, щоб піднеслося слово Аллага та запанувала Істина. Біляль (хай буде задоволений ним Аллаг) заліз на Каабу і закликав людей, заполонивши вулиці Святого міста закликом до Єдинобожжя. Пророк розбив ідолів, встановлених в Мецці, читаючи слова Аллага:

وَقُلْ جَاءَ الْحَقُّ وَزَهَقَ الْبَاطِلُ إِنَّ الْبَاطِلَ كَانَ زَهُوقًا

«Прийшла істина і зникла неправда, бо, воістину, неправда мусить зникнути!»

(Коран 17:81)

Дорогі брати та сестри, таким було життя нашого пророка (мир йому та благословення Аллага). Це було життя сповнене невтомною старанністю, праведними справами, закликом до Аллага та захистом релігії. Цим шляхом посланець Аллага йшов до самої смерті, і Аллаг довів цю релігію до вищої досконалості і зробив свою милість до віруючих повною та абсолютною.

Пророк (мир йому та благословення Аллага) помер в понеділок 12-го чи 13-го числа місяця рабі’ аль-авваль. Хай прибуде над ним мир та благословення Аллага, а також над всією його родиною, сподвижниками і всіма, хто пішов за ним до самого Судного Дня.

Якості пророка

Аллаг зробив відмінною якістю пророка шляхетну вдачу та досконалу мораль. Звертаючись до нього, Всевишній каже:

وَإِنَّكَ لَعَلى خُلُقٍ عَظِيمٍ

«І, воістину, ти – доброї вдачі!»

(Коран 68:4)

Однією з якостей пророка була його дивовижна безкорисливість. Він давав людям те, що вони просили, в той час, як сам міг місяць або два не розводити в своєму домі вогнище через брак продуктів.

Якось пророку подарували теплу накидку, яка йому була дуже потрібна, але одна людина попросила її у пророка (мир йому та благословення Аллага), і він подарував її. Люди почали дорікати цій людині, кажучи їй: «Вона ж була йому потрібна, адже ти знаєш, він ніколи не відмовляє тому, хто просить».

Відвага пророка (мир йому та благословення Аллага) вражала його сучасників. Він був найсміливіший з людей, проявляючи безстрашшя та відважність у битвах з ворогами. Коли люди тікали з поля бою, він залишався непохитним і продовжував наступ. Алі (хай буде задоволений ним Аллаг) казав:

«Коли розгорталася битва і очі воїнів наливалися кров’ю, ми тримались позаду Посланця Аллага (мир йому та благословення Аллага). І не було нікого, хто стояв би до ворога ближче за нього».

Не дивлячись на свою мужність та відвагу, він був дуже привітною та милостивою людиною, не був грубим, різким у висловлюваннях і не вів гамірних розмов на ринку. Він не відповідав злом на зло, а навпаки, пробачав та забував образи. Анас ібн Малік (хай буде задоволений ним Аллаг) сказав:

«Я прислужував пророку (мир йому та благословення Аллага) десять років, і він ніколи не сказав мені навіть «Уф». Якщо я щось зробив, то він не питав мене, навіщо я це зробив, а якщо я чогось не зробив, то він не питав мене, чому я цього не зробив».

Пророк не був похмурим, він жартував зі своїми сподвижниками, жив разом з ними, розмовляв з ними, грав з дітьми та саджав їх собі на коліна. Бувало, що хтось з малюків мочив його одяг, але це анітрохи не дратувало пророка (мир йому та благословення Аллага).

Він завжди відповідав на прохання людей, не розрізняючи між вільним та рабом, багатим та бідним.

Він навідував хворих, навіть якщо доводилось йти на інший кінець Медини.

Коли хтось просив у нього пробачення або вибачався, він завжди приймав вибачення і пробачав.

Якщо під час колективної молитви він чув дитячий плач, то скорочував молитву, побоюючись завдати труднощів матері дитини.

Посланець Аллага (мир йому та благословення Аллага) тримав на руках свою онучку під час проведення колективної молитви з мусульманами, і коли він стояв, то брав її на руки, а коли робив земний поклон, клав її на землю.

Посланець вів дуже скромний спосіб життя і не прагнув благ цього світу, але в тому, що стосується Наступного Світу, він був найстараннішим. Коли Аллаг дав йому вибір: або бути царем-пророком, або рабом-посланцем, він побажав стати рабом-посланцем.

О мусульмани! Це деякі приклади – перлини пророчої вдачі! Нехай його вдача буде для вас як факел, який осяє шлях. Йдіть за ним, дотримуйтесь його шляху та керуйтеся його настановами. Воістину, Аллаг заклав в нашому Пророкові (мир йому та благословення Аллага) найшляхетнішу і піднесену моральність, і тому наказав нам слідувати за ним та наслідувати його. Аллаг сказав:

فَآمِنُوا بِاللَّهِ وَرَسُولِهِ النَّبِيِّ الأمِّيِّ الَّذِي يُؤْمِنُ بِاللَّهِ وَكَلِمَاتِهِ وَاتَّبِعُوهُ لَعَلَّكُمْ تَهْتَدُونَ

«Тож увіруйте в Аллага та Його Посланця – неписьменного пророка, який увірував у Аллага та Його слово. Йдіть же за ним – можливо, підете ви прямим шляхом!»

(Коран 7:158)

Одна людина прийшла до пророка (мир йому та благословення Аллага) і спитала:

«Коли настане Судний День?», пророк у відповідь спитав його: «А що ти приготував для цього дня?» Чоловік відповів: «Нічого, крім того, що я люблю Аллага та Його посланця (мир йому та благословення Аллага)». Пророк Сказав: «Ти будеш з тим, кого любиш».

Коли Анас ібн Малік розповів цей хадіс своїм учням, то додав:

«І я люблю пророка (мир йому та благословення Аллага), а також Абу Бакра та Умара і сподіваюсь, що за свою любов до них я буду разом з ними, не дивлячись на те, що я не зробив таких благодіянь, які зробили вони»

(Аль-Бухарі та Муслім)

Скільки б часу не минуло, як би далеко не жили один від одного мусульмани, серед них завжди буде група істинно віруючих людей, які будуть сумувати за обранцем Аллага (мир йому та благословення Аллага). Вони будуть бажати зустрічі з ним і мріяти про те, щоб побачити його, чого б це їм не коштувало.

Любов до посланця Аллага

Брати та сестри, давайте разом прочитаємо ці дивовижні слова нашого пророка (мир йому та благословення Аллага), який сказав:

مِن أشد أمتي لي حبًّا ناس يكونون بعدي يودّ أحدهم لو رآني بأهله وماله

«Одними з найсильніших людей в своїй любові до мене будуть ті, які з’являться після мене. Всі вони будуть бажати, тільки б побачити мене, навіть якби їм довелося пожертвувати заради цього своєю родиною та майном»

(Муслім)

Але, більше того, і сам посланець Аллага (мир йому та благословення Аллага) відповідав взаємністю людям, тому що він також бажав побачитись з ними. Пророк (мир йому та благословення Аллага) сказав:

وددت أني لقيت إخواني فقال أصحابه

«Я хотів би зустрітися зі своїми братами», - сподвижники спитали його: «А хіба ми не твої брати?» Посланець Аллага сказав:

أنتم أصحابي ولكن إخواني الذين آمنوا بي ولم يروني

«Ви мої сподвижники (Асхаб), а брати мої – це ті, хто увірував у мене, не бачачи мене».

(Ахмад)

Закликаємо Аллага бути свідком наших слів, що ми любимо Його і любимо Його посланця (мир йому та благословення Аллага)!

Любов до пророка (мир йому та благословення Аллага) є неухильним обов’язком кожного мусульманина. Ібн Кудама аль-Макдісі (хай дарує Аллаг йому свою милість) казав:

«Знай, що вся громада Ісламу одностайна в своїй думці, що любов до Аллага та до Його посланця обов’язкова (фард)».

Один з праведних попередників казав:

«Любов до Аллага та Його посланця – один з найбільших обов’язків Іману (віри), це один з найбільш значущих стовпів Іману і найголовніше його правило. Більше того, любов до Аллага та Його посланця – це основа всіх справ Віри та релігії».

Якщо людина надає перевагу тому, кого вона любить, над самою собою, то вже ніщо не буде здаватися їй важким на шляху підтвердження цієї любові. Іман (віра) мусульманина не досягне досконалості, поки посланець Аллага не стане для цієї людини більш любим, ніж вона сама, не кажучи вже про когось чи щось інше.

О ті, хто полюбив посланця Аллага (мир йому та благословення Аллага)! Знайте, що у любові є ознаки, за якими її можна визначити. Найпершою і найголовнішою ознакою любові до Аллага є слідування сунні Пророка (мир йому та благословення Аллага). Всевишній Аллаг сказав:

قُلْ إِنْ كُنْتُمْ تُحِبُّونَ اللَّهَ فَاتَّبِعُونِي يُحْبِبْكُمُ اللَّهُ

«Скажи: Якщо ви любите Аллага, то йдіть за мною, і Аллаг любитиме вас…»

(Коран 3:31)

Аль-Хасан аль Басрі та інші праведні попередники казали:

«Деякі люди стверджували, що вони люблять Аллага, і Аллаг випробував їх цим аятом:

«Скажи: Якщо ви любите Аллага, то йдіть за мною, і Аллаг любитиме вас…»»

(Коран 3:31)

Суф’ян (хай дарує Аллаг йому свою милість) казав:

«Любов – це слідування за посланцем (мир йому та благословення Аллага)».

Якщо людина дійсно любить Аллаг та Його посланця, то вона проявляє ревність за Аллага та Його посланця тією мірою, наскільки міцна її любов. Якщо ж ревність за Аллага та Його посланця відсутня в серці, то в ньому відсутня і любов, навіть якщо людина вважає себе люблячою Аллага.

Бреше той, хто заявляє про свою любов, а сам не проявляє ніякої ревності, коли бачить, що інші зневажають заборони Аллага, не слухаються Його, нехтують Ним, ображають Його і не шанують Його веління. Хіба буває такою любов? Ні, серце такої людини не має любові, воно холодне наче крига.

Як людина може казати про любов до Аллага, коли серце її не відчуває ревності, бачачи, як порушуються межі, встановлені Аллагом, а накази його не виконуються. Якщо ревність за релігію Аллага зникає з серця, то разом з нею зникає і любов, більше того – зникає і сама релігія, залишивши по собі ледве помітний слід.

Любов до сподвижників посланця

Також ознакою любові до пророка є любов до його сподвижників. Хто любить пророка, той любить і сподвижників. Посланець Аллага (мир йому та благословення Аллага) сказав:

اللهَ اللهَ في أصاحبي، الله الله في أصحابي، لا تتخذوهم غرضًا من بعدي، فمن أحبهم فبحبي أحبهم، ومن أبغضهم فببغضي أبغضهم، ومن آذاهم فقد آذاني، ومن آذاني فقد آذى الله، ومن آذى الله يوشك أن يأخذه

«Бійтесь Аллага, бійтесь Аллага в тому, що стосується моїх сподвижників! Бійтесь Аллага, бійтесь Аллага в тому, що стосується моїх сподвижників! Не робіть їх предметом ваших причіпок після моєї смерті. Хто полюбить їх, то полюбить через любов до мене, а хто зненавидить їх, то зненавидить через ненависть до мене. Той, хто ображає їх, той ображає мене, а хто ображає мене, той ображає Аллага, а той, хто ображає Аллага, на того невдовзі паде його кара»

(Ахмад, ат-Тірмізі)

Самі сподвижники дуже сильно любили посланця Аллага (мир йому та благословення Аллага).

Напевно, ні для кого не секрет як чинив Абу Бакр під час хіджри (переселення), захищаючи його ціною власного життя та здоров’я від всіх небезпек та негараздів. Всім відомо, як чинили інші сподвижники, не шкодуючи себе заради любові до пророка.

Згадайте жінку, яка втратила свого чоловіка, брата та батька в битві при Ухуді:

«… Коли перші вісники приїхали і висловили їй свої співчуття, вона лише спитала: «Як справи у посланця Аллага (мир йому та благословення Аллага)?» Їй сказали: «Жінко, хвала Аллагу, він в порядку, як ти і хотіла». Жінка сказала: «Покажіть мені його, щоб я сама подивилася на нього». Тоді їй показали на нього, і коли вона побачила, сказала: «Якщо ти в порядку, то будь-яка біда незначна».

Згадайте Зайда ібн ад-Дасіна (хай буде задоволений ним Аллаг), який був в полоні і знаходився в Мецці.

Сафван ібн Умайя ібн Халяф відправив Зайда в Тангім у супроводі свого звільненого раба на ім’я Ністас, щоб стратити його там і помститися за вбитого ним батька. Там зібралася група курайшитів, серед яких був і Абу Суф’ян ібн Харб. Коли Зайда підвели до місця страти, Абу Суф’ян сказав:

«Заклинаю тебе Аллагом, Зайд, чи хотів би ти, щоб Мухаммад був зараз у нас, на твоєму місці, і ми відрубали б йому голову, а ти опинився б в своїй родині?»

Зайд сказав:

«Клянуся Аллагом, я не бажаю, щоб Мухаммада навіть вколов шпичак в тому місці, де він перебуває зараз, заради того, щоб я опинився в своїй родині».

Абу Суф’ян сказав:

«Я не бачив, щоб хтось любив когось так само, як сподвижники Мухаммада люблять свого пророка».

І після цього Ністас вбив Зайда.

Як же мусульманин може не любити посланця Аллага (мир йому та благословення Аллага) в той час, коли сам Аллаг дає йому найвищу оцінку в Священному Корані. Всевишній сказав:

مَا أَنْتَ بِنِعْمَةِ رَبِّكَ بِمَجْنُونٍ وَإِنَّ لَكَ لأجْرًا غَيْرَ مَمْنُونٍ وَإِنَّكَ لَعَلى خُلُقٍ عَظِيمٍ

«Ти не є божевільним з милості Господа твого. Воістину, тебе чекає невичерпна винагорода. І, воістину, ти – доброї вдачі!»

(Коран 68:2-4)

لَقَدْ جَاءَكُمْ رَسُولٌ مِنْ أَنْفُسِكُمْ عَزِيزٌ عَلَيْهِ مَا عَنِتُّمْ حَرِيصٌ عَلَيْكُمْ بِالْمُؤْمِنِينَ رَءُوفٌ رَحِيمٌ

«Прийшов до вас Посланець із вас самих. Тяжко йому те, що ви страждаєте, і він піклується про вас – співчутливий та милосердний до віруючих».

(Коран 9:128)

وَمَا أَرْسَلْنَاكَ إِلا رَحْمَةً لِلْعَالَمِينَ

«Ми відіслали тебе тільки як милість для світів».

(Коран 21:107)

Любов до посланця - це слідування його сунні

Якщо мусульманин полюбив посланця Аллага (мир йому та благословення Аллага), то повинен слідувати його Сунні. Аллаг (Величний Він та Славетний) сказав:

اتَّبِعُوا مَا أُنْزِلَ إِلَيْكُمْ مِنْ رَبِّكُمْ وَلا تَتَّبِعُوا مِنْ دُونِهِ أَوْلِيَاءَ قَلِيلا مَا تَذَكَّرُونَ

«Тож ідіть за тим, що зіслано вам від Господа вашого, і не йдіть за іншими покровителями замість Нього! Як же мало ви про це пам’ятаєте!»

(Коран 7:3)

Ці слова означають: йдіть слідами цього пророка, який прийшов до вас з Книгою, зісланою від Господа та Володаря всього сутнього. Аллаг (Святий Він та Величний) сказав:

وَمَا آتَاكُمُ الرَّسُولُ فَخُذُوهُ وَمَا نَهَاكُمْ عَنْهُ فَانْتَهُوا

«Тож візьміть те, що дав вам Посланець, та не чіпайте того, що він заборонив вам».

(Коран 59:7)

Людина не зможе досягти істинного Ісламу до тих пір, поки не буде абсолютно слухняна та задоволена рішеннями посланця Аллага (мир йому та благословення Аллага). В Корані мовиться:

فَلا وَرَبِّكَ لا يُؤْمِنُونَ حَتَّى يُحَكِّمُوكَ فِيمَا شَجَرَ بَيْنَهُمْ ثُمَّ لا يَجِدُوا فِي أَنْفُسِهِمْ حَرَجًا مِمَّا قَضَيْتَ وَيُسَلِّمُوا تَسْلِيمًا

«Таж ні! Клянуся Господом твоїм, не увірують вони, поки не візьмуть  тебе суддею в тому, що викликає суперечку між ними. Тоді в душах їхніх не знайдеться опору тому, що ти присудив, і вони цілком підкоряться йому».

(Коран 4:65)

فَلْيَحْذَرِ الَّذِينَ يُخَالِفُونَ عَنْ أَمْرِهِ أَنْ تُصِيبَهُمْ فِتْنَةٌ أَوْ يُصِيبَهُمْ عَذَابٌ أَلِيمٌ

«Тож нехай стережуться ті, які противляться його наказу, адже може їх спіткати спокуса чи болісна кара!»

(Коран 24:63)

О ті, які увірували! Коритися пророку (мир йому та благословення Аллага) – наш обов’язок та невід’ємна частина віри в його пророцтво. Посланець Алллага (мир йому та благословення Аллага) сказав:

من أطاعني دخل الجنة، ومن عصاني فقد أبى

«Хто кориться мені, той увійде в Рай, а хто не послухається мене, той відмовився (від Раю)».

(Аль-Бухарі)

Суф’ян ас-Саурі (хай наділить його Аллаг своєю милістю) сказав:

«Факиги (вчені Шаріату) казали:

«Слово не буде повноцінним без справи, слово та справа не будуть повноцінними без правильного наміру, а слово, діло та намір не будуть повноцінними, якщо не відповідають Сунні».

Брати та сестри, хай береже вас Аллаг, стережіться нововведень в релігії, адже вони суперечать Сунні і оголошують ворожнечу стосовно неї. Всевишній Аллаг (Святий Він та Звеличений) сказав:

وَأَنَّ هَذَا صِرَاطِي مُسْتَقِيمًا فَاتَّبِعُوهُ وَلا تَتَّبِعُوا السُّبُلَ فَتَفَرَّقَ بِكُمْ عَنْ سَبِيلِهِ ذَلِكُمْ وَصَّاكُمْ بِهِ لَعَلَّكُمْ تَتَّقُونَ

«Такий Мій прямий шлях, тож ідіть ним, але не йдіть іншими дорогами, які зіб’ють вас із Його шляху! Він заповів це вам – можливо, будете ви богобоязливі!»

(Коран 6:153)

Якщо людина намагається пояснити свої релігійні справи та переконання лише почуттями, емоціями, любов’ю, відчуттями, особистими вподобаннями, тоді як Шаріат Аллага не підтверджує цих справ та переконань, то всі ці відчуття – хибні та брехливі.

Людина, яка робить джерелом своєї релігії якісь свої особисті внутрішні переживання та досвід, насправді просто слідує за своїми пристрастями та примхами. Нікому не дозволено робити своєю релігією те, що подобається йому особисто, і забороняти в релігії те, що йому не подобається і те, чим він не задоволений. Все повинно робитися лише відповідно до шляху, який вказав нам Аллаг.

Всевишній встановив для нас закони Священного Шаріату, для цього він послав до нас Свого посланця, і наказав йому та всім віруючим неухильно слідувати цьому Шаріату. Тому наші праведні попередники називали всіх, хто в чомусь відходив від Шаріату, послідовниками своїх пристрастей. Така назва давалася їм тому, що вони вигадували в релігії те, чого в ній немає. Наш пророк (мир йому та благословення Аллага) сказав:

من أحدث في أمرنا هذا ما ليس منه فهو رد

«Той, хто зробить в цій нашій релігії щось нове, що немає до неї стосунку, то ця справа буде відхилена»

(Аль-Бухарі та Муслім)

Ан-Нававі сказав:

«Цей хадіс є найвеличнішою основою з основ Ісламу, він є прикладом лаконічності Пророка (мир йому та благословення Аллага). Даний хадіс відверто та зрозуміло відкидає будь-які нововведення та вигадки в Шаріаті».

Якщо ми все це знаємо, то стає чітко зрозуміло, що для правильного та неухильного слідування Сунні ми повинні обов’язково уникати нововведень. Нововведення в релігії дуже небезпечні і мають згубний вплив на віру мусульманина, розхитуючи основи його релігії. Релігійні нововведення є провідником невіри, адже починається все з того, що людина приписує Аллагу якісь закони, не маючи знань, наче намагається доповнити Шаріат, вважаючи його незаконним.

Іслам не дозволяє творчо підходити до релігійних питань, тому що вигадки в Ісламі вносять розкол в нашу Умму, відволікають людей від істинної Сунни пророка (мир йому та благословення Аллага) і вводять смуту в лави мусульман, змінюючи та спотворюючи релігію. Саме тому релігія Аллага обіцяє сурове покарання тим, хто привносить нововведення в ісламський Шаріат. Посланець Аллага (мир йому та благословення Аллага) сказав:

إنَّ الله احتجز التوبة عن كل صاحب بدعة حتى يدع بدعته

«Воістину, Аллаг затримує каяття кожного прибічника нововведень до тих пір, доки він не полишить своє нововведення»

(Аль-Байгаки та ат-Табарі, аль-Албані назвав хадіс достовірним)

Суф’ян ас-Саурі сказав:

«Нововведення більш любимі  для Ібліса, ніж гріхи, бо людина кається в своїх гріхах, а в нововведеннях не кається».

Прибічники нововведень не каються і не просять у Аллага пробачення за свою єресь, тому що вважають її істиною. Тому хвороби сердець, викликані нововведеннями, набагато небезпечніші, ніж хвороби сердець, викликані пристрастями та примхами. Аллаг Всевишній сказав:

أَفَمَنْ زُيِّنَ لَهُ سُوءُ عَمَلِهِ فَرَآهُ حَسَنًا فَإِنَّ اللَّهَ يُضِلُّ مَنْ يَشَاءُ وَيَهْدِي مَنْ يَشَاءُ

«Невже той, кому прикрашено його вчинки так, що він вважає їх за добро, рівний (тому, кому Аллаг вказав на прямий шлях?) Воістину, Аллаг збиває зі шляху, кого побажає…»

(Коран 35:8)

О, раби Аллага! Бійтеся вашого Господа в тому, що стосується Сунни вашого пророка. О, раби Аллага! Бійтесь вашого Господа в тому, що стосується слідування шляхом посланця Аллага (мир йому та благословення Аллага), адже він сказав:

أنا فرطكم على الحوض، وليختلجنَّ رجال دوني فأقول: يا ربِّ أصحابي، فيقال: إنك لا تدري ما أحدثوا بعدك، إنهم غيروا وبدّلوا. فيقول النبي صلى الله عليه وسلم: سحقًا سحقًا لمن غيَّر وبدّل

«Я буду очолювати вас біля Водойми (Хауд), але деяких людей відведуть від мене, і я скажу: «Господе мій, це мої прибічники». Але мені буде сказано: «Ти не знаєш, які нововведення вони вигадали після тебе, вони змінювали та підміняли!» Пророк скаже тоді: «Геть, геть тих, хто змінював та підміняв»

(Аль-Бухарі та Муслім)

Хай вбереже нас Аллаг від того, щоб зазнати збитку!

Підготовлено редакцією сайту «Чому Іслам?» www.whyislam.ru
Український переклад підготовлено редакцією сайту www.amu.org.ua