Молитва

Урок п’ятий Хвала Аллагу, який обіцяв покірним Йому людям сади Едему, де течуть річки! Благословення та вітання нашому пророку Мухаммадe, його родині та всім його сподвижникам! Молитва в Ісламі займає дуже високе становище, з яким не зрівняється жоден інший вид поклоніння. Вона – опора, на якій ґрунтується Іслам. Пророк (хай благословить його Аллаг та вітає) сказав: «Найголовніше в релігії – це Іслам, опора його – молитва, а вершина його – джигад на шляху Аллага» [1]. Молитва – це регулярний обов’язок, покладений на людину, який не полишається навіть у моменти небезпеки. Аллаг Всевишній сказав:

حَافِظُوا عَلَى الصَّلَوَاتِ وَالصَّلَاةِ الْوُسْطَىٰ وَقُومُوا لِلَّهِ قَانِتِينَ فَإِنْ خِفْتُمْ فَرِجَالًا أَوْ رُكْبَانًا  فَإِذَا أَمِنتُمْ فَاذْكُرُوا اللَّهَ كَمَا عَلَّمَكُم مَّا لَمْ تَكُونُوا تَعْلَمُونَ

«Звершуйте молитви належно, і, особливо, середню молитву. Стійте ж перед Аллагом смиренними! А якщо боїтесь [ворога], то звершуйте молитву йдучи пішки або й верхи. Коли ж опинитесь у безпеці, то згадуйте Аллага так, як Він навчив вас тому, чого ви й не знали раніше». (Коран 2:238-239) Молитва – це поклоніння, яке поставили за обов’язок людині в першу чергу. Це перше діяння, за яке спитають з людини, і останнє, що заповів своїй уммі (общині) перед своєю смертю посланець Аллага (хай благословить його Аллаг та вітає), сказавши: «Бережіть молитву, бережіть молитву і те, чим заволоділи ваші десниці [2]» [3]. Молитва – останнє, що щезне з релігії, коли зникне молитва, щезне і сама релігія. Пророк (хай благословить його Аллаг та вітає) сказав: «Вузли Ісламу будуть розв’язуватися один за одним, і люди будуть хапатися за кожен наступний (вузол). Першим розв’яжеться вузол ухвалення рішень (згідно з тим, що зіслав Аллаг), а останнім з них буде молитва». [4] Аллаг Всевишній згадав молитву як головну умову віднаходження істинного шляху та богобоязливості. Він сказав:

الم ذَٰلِكَ الْكِتَابُ لَا رَيْبَ فِيهِ هُدًى لِّلْمُتَّقِينَ  الَّذِينَ يُؤْمِنُونَ بِالْغَيْبِ وَيُقِيمُونَ الصَّلَاةَ وَمِمَّا رَزَقْنَاهُمْ يُنفِقُونَ

«Аліф. Лям. Мім. Це – Писання, в якому немає сумніву, - прямий шлях для богобоязливих, які вірують у потаємне, звершують молитву та жертвують із того, чим наділили Ми їх, які вірять у те, що зіслано тобі та в те, що зіслано перед тобою, і впевненні в існуванні наступного життя». (Коран 2:1-4) Аллаг виключив людей, які оберігають свої молитви, з числа власників негідних моральних якостей та порочних якостей.  Він сказав:

إِنَّ الْإِنسَانَ خُلِقَ هَلُوعًا إِذَا مَسَّهُ الشَّرُّ جَزُوعًا وَإِذَا مَسَّهُ الْخَيْرُ مَنُوعًا إِلَّا الْمُصَلِّينَ الَّذِينَ هُمْ عَلَىٰ صَلَاتِهِمْ دَائِمُونَ

«Воістину, людина створена нетерплячою! Коли торкнеться її зло, то вона впадає в неспокій, а коли торкнеться добро, то стає скупою, окрім молільників, які постійні в своїх молитвах…» (Коран 70:19-23) Господь повідомив нам про становище мешканців Пекла, сказавши:

مَا سَلَكَكُمْ فِي سَقَرَ قَالُوا لَمْ نَكُ مِنَ الْمُصَلِّينَ

«Що привело у вас у пекельне полум’я? Ті скажуть: «Ми не були серед молільників…»» (Коран 74:42-43) Аллаг Всевишній погрожує людині, яка полишила виконання молитви, наступними словами:

فَوَيْلٌ لِّلْمُصَلِّين الَّذِينَ هُمْ عَن صَلَاتِهِمْ سَاهُونَ

«Лихо ж тим, які моляться, але ставляться до молитов своїх недбало… » (Коран 107:4-5) А посланець Аллага (хай благословить його Аллага та вітає) зробив полишення молитви межею, що поділяє Іслам та невіру, сказавши: «Забов’язання між нами та ними – молитва. Той, хто полишив її, впав у невіру». [5] Аллаг Всевишній обіцяв сурове покарання людині, яка полишає молитву:

فَخَلَفَ مِن بَعْدِهِمْ خَلْفٌ أَضَاعُوا الصَّلَاةَ وَاتَّبَعُوا الشَّهَوَاتِ فَسَوْفَ يَلْقَوْنَ غَيًّا

«Змінили їх нащадки, які перестали молитися й пішли за своїми низькими бажаннями. Вони прийдуть до загибелі!» (Коран 19:59) Значення слів «Вони прийдуть до загибелі» - будуть кинуті у глибоку та мерзенну ущелину Пекла. Пророк (хай благословить його Аллаг та вітає) був дуже уважний до молитви і звершував її виключно вчасно. Аль-Асвад (хай змилується над ним Аллаг) передає, що він спитав у Айши (хай буде задоволений нею Аллаг): «Чим займався Пророк (хай благословить його Аллаг та вітає) вдома?» На що вона відповіла: «Він допомагав (якійсь) зі своїх дружин в роботі по дому, а коли приходив час молитви, виходив на молитву». [6] Посланець Аллага (хай благословить його Аллаг та вітає) повідомив добру новину про те, що тому, хто уважний до своєї молитви та ретельно береже її, Аллаг Всевишній дасть місто під Своєю тінню. Пророк (хай благословить його Аллаг та вітає) сказав: «Сімох укриє Аллаг в тіні Своїй в той День, коли не буде іншої тіні, окрім Його тіні». Він згадав серед цих сімох категорій людей «людину, чиє серце було прив’язано до мечеті»[7] Абдуллаг ібн Аббас (хай буде задоволений ними обома Аллаг) передав, що посланець Аллага (хай благословить його Аллаг та вітає) сказав: «Молитва того, хто почув заклик до неї і не прийшов на групову молитву, не приймається. Якщо тільки у нього немає поважної причини». Його спитали: «Які поважні причини?» Він відповів: «Страх або хвороба!» [8] В наш час у людей спостерігається доволі вільне ставлення до молитви. Серед них ми можемо бачити тих, хто молиться лише в Рамадан. Є такі, хто моляться лише по п’ятницях, а також зустрічаються такі, які моляться з дозволу своїх дружин! Серед них є ті, які виконують аср (післяполуденну молитву) вже після заходу сонця, а фаджр (ранкову молитву) після сходу сонця! Є такі, хто виконує чотири рази групову молитву в мечеті, а ранкову молитву полишають! Є ще такі, які самі моляться в мечеті, але дітей своїх залишають вдома, не наказують їм молитися і не забороняють їм засуджуване шаріатом! Айша (хай буде задоволений нею Аллаг) сказала: «Той, хто почув заклик до молитви і не відповів на нього без вагомої причини, не знайде благо і не буде віддячено йому благом». Абдуллаг ібн Аббас (хай буде задоволений ними обома Аллаг) сказав: «Немає молитви у того, хто почув заклик до молитви і не відповів на нього без вагомої причини». Одна людина спитала у Абдуллага ібн Аббаса (хай буде задоволений ними обома Аллаг): «Людина вдень постує, а ночі проводить за молитвою, але не відвідує п’ятничну проповідь та групові молитви, яким буде її становище?» На що він відповів: «Вона у Вогні». Замисліться над тим, яке становище людини, яка пропустить всього лише одну молитву. Пророк (хай благословить його Аллаг та вітає) сказав: «Та людина, яка пропускає післяполуденну молитву, подібна до людини, яка лишилася своєї родини та майна» [10]. В іншому хадісі він сказав: «Марними виявляться справи того, хто не виконує післяполуденну молитву» [11]. Шейху Абдуль-Азізу ібн Базу поставили наступне запитання: «Я молода людина, яка оберігає молитву. Але я пізно лягаю спати. Тому я ставлю будильник на сьому годину ранку, а це час, коли сонце вже повністю сходить. Тоді я виконую ранкову молитву, а потім йду на лекції. Інколи у вихідні прокидаюсь пізно, за годину або дві до полуденної молитви, і виконую її тоді, коли прокидаюсь. Переважно я виконую молитву у себе в кімнаті у гуртожитку, хоча мечеть університетського гуртожитку знаходиться неподалік від мене. Один з моїх друзів зробив мені зауваження, що так чинити не можна. Я сподіваюсь, ви роз’ясните щодо мого випадку. Хай віддячить вам Аллаг благом!» Шейх Ібн Баз відповів на це запитання наступними словами: «Хто навмисно ставить годинник на час після сходу сонця, щоб не виконувати обов’язкову ранкову молитву вчасно, той вважається кафіром (невіруючим), на думку деяких вчених. Оскільки він умисно полишив молитву. Так само стоїть справа, якщо він навмисно відкладає ранкову молитву ближче до полудня. Але якщо його здолає сон, і він проспить час молитви, то це не нашкодить йому. Ця людина повинна звершити молитву, щойно прокинеться. Немає на ній гріха, якщо її здолає сон або вона полишить молитву через забудькуватість». Шейху Мухаммаду ібн Усейміну було поставлене схоже запитання: «Деякі вчені засуджують тих, хто постує, але не молиться, хоча молитва не є складовою частиною посту. Я хочу постувати, щоб бути в числі тих, хто зайде до Раю через ворота Раййан. Також відомо, що Рамадан до наступного Рамадану є покутою гріхів. Прошу роз’яснити це питання. Хай влаштує Аллаг ваші справи!» Шейх відповів на це запитання наступним чином: «Ті, хто засуджують тебе в тому, що ти постуєш, але не молишся, праві в тому, що осуджують тебе. Це тому, що молитва – опора, на якій ґрунтується Іслам, і той, хто полишає її, вважається кафіром, який вийшов з релігії. А Аллаг не приймає від кафіра ні піст, ні милостиню, ні хадж, ні будь-які інші благі справи. Аллаг Всевишній сказав з цього приводу наступне: وَمَا مَنَعَهُمْ أَن تُقْبَلَ مِنْهُمْ نَفَقَاتُهُمْ إِلَّا أَنَّهُمْ كَفَرُوا بِاللَّهِ وَبِرَسُولِهِ وَلَا يَأْتُونَ الصَّلَاةَ إِلَّا وَهُمْ كُسَالَىٰ وَلَا يُنفِقُونَ إِلَّا وَهُمْ كَارِهُونَ «Пожертви їхні не будуть прийняті, бо вони не вірують в Аллага, Його Посланця, неохоче звершують молитву й роблять пожертви, маючи відразу до цього». (Коран 9:54) Спираючись на це, якщо ти постуєш, але не молишся, то ми тобі говоримо, що твій піст марний та недійсний. Він не принесе тобі ніякої користі перед Аллагом і не наблизить тебе до Нього. Відносно твоїх ілюзій про те, що твій піст в Рамадан стане покутою твоїх гріхів до наступного Рамадану, ми скажемо, що ти не знаєш хадісу, який прийшов з цього приводу. Посланець Аллага (хай благословить його Аллаг та вітає) каже: «П’ятикратна молитва, а також п’ятнична молитва до наступної п’ятничної молитви і Рамадан до наступного Рамадану – все це є покутою гріхів, якщо не чинилися великі гріхи». [12] Пророк (хай благословить його Аллаг та вітає) поставив умову для того, щоб піст став покутою від Рамадану до наступного Рамадану. Він обумовив це полишенням великих гріхів. А полишення молитви є одним з великих гріхів, більше того, полишення молитви є куфром (невірою). Як же піст може стати для тебе покутою, якщо полишення молитви – куфр? Твій піст не прийметься. Тобі, брате мій, треба покаятися перед Господом, повністю звершувати обов’язкову молитву, а потім постувати. Посланець Аллага (хай благословить його Аллаг та вітає), відправляючи Муаза (хай буде задоволений ним Аллаг) в Ємен, давав наступні настанови: «Нехай першим, до чого ти закличеш їх, буде свідоцтво того, що немає божества гідного поклоніння, окрім Аллага. Якщо вони покоряться тобі в цьому, то дай їм знати, що Аллаг зобов’язав їх виконувати щодобово п’ять молитов» [13]. Після слів свідоцтва він почав з молитви, потім закят…». О Аллаг, настав нас, посприяй нам і допоможи нам поклонятися тобі найкращим чином, так, щоб Ти залишився задоволений нами! О Аллаг, полегши наші справи, вилікуй та очисти наші серця! Господи наш! Даруй нам відраду очей в наших дружинах та нащадках! Пробач гріхи нам, нашим батькам та всім мусульманам! І хай благословить Аллаг нашого пророка, його родину і всіх його сподвижників! Абдуль-Малік аль-Касім. «40 уроків тим, хто застав Рамадан» Перекладено сайтом «Чому Іслам?» www.whyislam.ru Український переклад - Редакція сайту www.lifeislam.org [1] «Сунан» Тірмізі (2749), «Муснад» Ахмада (5/231) [2] Тобто «Звершуйте молитву своєчасно та належним чином. Добре ставтеся до своїх підручних». [3] «Муснад» Ахмада (6/290), Албані в «Сахіх аль-джаміъ» (3873) назвав хадіс достовірним. [4] «Муснад» Ахмада (5/251), Албані в «Сахіх аль-джаміъ» (5075) назвав хадіс достовірним. [5] «Муснад» Ахмада (5/346),  «Сунани» Тірмізі (2756), Ібн Маджи (1/333) та Насаі (1/132), «Мустадрок» Хакіма (1/6).  Албані в «Сахіх аль-джаміъ» (4143) назвав хадіс достовірним. [6] «Сахіх» Бухарі (676). [7] «Сахіх» Бухарі (660) та «Сахіх» Мусліма (1031). [8] «Сунан» Абу Дауда (551), Албані в «Сахіх аль-джаміъ» (6300) назвав хадіс достовірним. [9] «Сахіх» Бухарі (657) і «Сахіх» Мусліма (252), (651). [10] «Сахіх» Бухарі (552). [11] «Сахіх» Бухарі (553). [12] «Сахіх» Муслім (16), (233). [13] «Сахіх» Бухарі (1395) і «Сахіх» Мусліма (19).