Кілька рядків про життя Посланця Аллага, мир йому та благословення Аллага.

В цій невеликій статті містяться згадування про деякі допророчі моменти біографії Посланця Аллага, мир йому та благословення Аллага. Ось родовід Посланця Аллага, мир йому та благословення Аллага: Мухаммад ібн (син) Абдулла ібн Абдульмутталіб ібн Хашим ібн Абдуманаф ібн Кусай ібн Хакім ібн Мурра ібн Кяаб ібн Люай ібн Галіб ібн Фіхр ібн Малік ібн Ан-Надр ібн Кінана ібн Хузайма ібн Мадракя ібн Ільяс ібн Мудар ібн Наззар ібн Маад ібн Аднан, а Аднан був арабом з потомків Ісмаїля (бібл. Ізмаїл) сина Ібрагіма (бібл. Авраама), мир їм.

Мати посланця Аллага, мир йому та благословення Аллага, - Аміна бінт (дочка) Вахб ібн Абдульманаф ібн Зухра, а Зухра був братом діду Пророка, мир йому та благословення Аллага. На Аміні одружився Абдулла, батько Пророка, мир йому та благословення Аллага. Незабаром після весілля вона завагітніла. Під час вагітності вона не відчувала ніякого тягаря, і в неї не було ніяких капризів, які зазвичай бувають у жінок при надії. Коли Аміна чекала дитину, то побачила благий сон, наче з її лона вийшло світло, яке осяяло палаци Басри, що знаходяться в Шамі (сучасна Сирія, Палестина, Йорданія). Аміна народила гарного, здорового, статурного хлопчика. Він, мир йому та благословення Аллага, народився в рік, який араби прозвали Роком Слона, через інцидент, який стався в цьому році. В цьому році ефіопська армія підійшла до Мекки з наміром знищити Каабу, щоб відвернути арабів від паломництва до неї. З цією метою вони пригнали з собою бойового слона, але задумам ефіопів не судилося справдитися, і вся їхня армія була повністю знищена. Цей рік залишився в пам’яті мешканців Мекки як Рік Слона (571 р.). Батько Пророка помер, коли він ще був в лоні матері. Коли хлопчик народився, то питання про опіку над ним взяв на себе його дід Абдульмуталліб. Протягом трьох днів Аміна годувала його своїм молоком, після чого дід вирішив віддати його на годування жінці на ім’я Халіма Ас-Саадія. Таким був звичай арабів: мешканці міст віддавали своїх дітей на годування бедуїнським племенам, які кочували пустелею, для того щоб діти росли сильними, витривалими та здоровими, подалі від міської розкоші та міських хвороб. Халіма одразу помітила, що з появою у них нового немовляти, почали відбуватися дивні речі; вони з чоловіком приїхали в Мекку на худорлявому, повільному віслюку, а на зворотному шляху, при поверненні з Мекки Халіма поклала дитину собі на коліна, і віслюк пішов так швидко, що залишив позаду решту. Що дуже здивувало попутників годувальниці Мухаммада. Сама Халіма розповідала, що коли вона взяла дитину, то молока в неї було дуже мало, його ледве вистачало її власній дитині, і вона постійно плакала від голоду. Але варто їй було лише прикласти до себе нове немовля, як її груди наповнилися молоком, так що його вистачило, щоб нагодувати досита обох малюків. Також Халіма Ас-Саадія розповідала, що раніше землі її племені Бану Саад були безплідними та дуже скудними на будь-яку рослинність, але коли Аллаг зробив їй ласку годувати цю дитину, то земля її розквітла, отари їхні збільшилися, худоба стала гладкою, а їхня бідність та страждання змінилися достатком та легкістю. Через два роки Халіма повернулася до матері та діда майбутнього Пророка в Мекку. Однак Халіма не хотіла одразу розлучатися з ним і почала вмовляти Аміну, щоб вона залишила їй дитину на другий строк. До цього її спонукало те, що за час перебування цієї дитини в поселенні Бану Саад, не можливо було не помітити особливої благодаті, яка оточувала Мухаммада, де б він не був. Аміна піддалася умовлянням і погодилася, і та повернулася з дитиною в свої землі, при цьому радість переповнювала серце Халіми. Вона розуміла, що це незвичайна дитина, але в той час їй навіть на думку не спадало, яке велике майбутнє призначив Аллаг цьому хлопчику. Після того як минуло ще два роки Халіма повернулася зі своїм вихованцем до його матері, до того часу він досяг віку чотирьох років. Після цього мати сама виховувала його до тих пір, поки її не спіткала смерть, в той час як Мухаммаду, мир йому та благословення Аллага, виповнилося шість років. Після смерті матері, протягом ще двох років, він жив під опікою свого діда Абдульмуталліба, поки той не помер. Перед смертю Абудльмуталліб заповів своєму синові Абу Талібу (дядькові пророка) доглядати за ним. Абу Таліб оточив Мухаммада, мир йому та благословення Аллага, своєю турботою та увагою, і наглядав за ним так само, як за своїми домашніми та дітьми. Однак Абу Таліб був людиною бідною, життя його родини було сповнене злиднів та труднощів, тому Мухаммад, мир йому та благословення Аллага, з дитинства був незвиклий до розкоші та багатства. Можливо, що це також було турботою Аллага про майбутнього пророка, якому судилося стати взірцем та прикладом для всього людства. В дитинстві він звик пасти овець, він займався цим разом зі своїми молочними братами, коли жив в кочівлі з племенем Бану Саад. Потім він став випасати овець мешканців Мекки і задовольнявся тією платнею, яку він отримував, прагнучи не турбувати свого дядька витратами на себе. Коли йому виповнилося дванадцять років два місяці та десять днів, він зі своїм дядьком Абу Талібом вирушив в торгівельну поїздку, в Шам (територія сучасної Сирії, Палестини, Йорданії). В дорозі вони зустріли монаха-відлюдника Бахіру, який пізнав в Мухаммаді, мир йому та благословення Аллага, ознаки обіцяного Богом Пророка, і розповів про це його дядькові. Коли Бахіра побачив печатку пророцтва на спині хлопчика, то застеріг Абу Таліба, щоб той враховував ворожість іудеїв, які могли вбити хлопчика, якби побачили цей божий знак на спині не єврея. Потім, вже будучи дорослим, він ще раз вирушив в Шам з торгівельною поїздкою, ведучи справи від імені Хадіджи бінт Хувайлід. Хадіджа багато чула про його чесність, тому довіряла йому найкращі товари. Торгівельний караван під керівництвом Мухаммада, мир йому та благословення Аллага, приніс Хадіджі великий прибуток, а також він приніс їй справжнє щастя, як в цьому житті, так і в наступному… Хадіджа була відома в Мецці як дуже шляхетна та чесна жінка, ще до Ісламу її прозвали Тахіра (Чиста), за її моральну чистоту, цнотливість та доброчесність. Коли її слуга Майсара, який супроводжував Мухаммада, мир йому, під час поїздки в Шам, розповів їй про високі моральні якості та чесноти пророка, то в неї з’явився потяг до нього і бажання вийти заміж за такого гідного чоловіка. Хадіджа вже була заміжня раніше, але її попередній чоловік помер. Через деякий час відбулося це благословенне весілля. Хідіджа була першою людиною, яка увірувала в посланницьку місію Пророка Мухаммада, мир йому та благословення Аллага. Хадіджа померла на десятому році після початку пророцтва, на тринадцять років раніше за посланця Аллага, мир йому та благословення Аллага. Він не одружувався на інших жінках за її життя, і нікого не любив так, як її, після її смерті. Він часто згадував її, роздавав милостиню від її імені і посилав подарунки її подругам в пам’ять про неї. З милості Аллага, Хадіджа була тією дружиною, яка народила Пророку, мир йому, всіх його дітей, окрім Ібрагіма, матір’ю якого була Марія, єгиптянка.

З книги «Расаіль філь-акида»

Мухаммад ібн Ібрагім Аль-Хамд.

Переклав Абу Ясін Руслан Маліков спеціально для сайту «Чому Іслам». www.whyislam.to

Український переклад підготовлений редакцією сайту www.lifeislam.org