Віра в Ісуса (араб. Іса, мир йому) — одна з фундаментальних частин ісламського віровчення. Мусульмани не заперечують його існування чи велич. Навпаки, вони визнають, що він був одним із найшанованіших пророків, посланцем Аллага до синів Ісраїля, і що його місія була сповнена чудес, мудрості та милості.

Однак, на відміну від християнського віровчення, Іслам категорично заперечує будь-яку божественність Іси. Він не є Богом, не син Божий і не частина якоїсь трійці. Він — людина, раб і пророк Аллага, як і всі посланці, що приходили до нього.

Його народження — чудо Аллага, а не доказ божественності

Аллаг створив Ісу без батька — як знамення для людей. Проте це не означає, що він божественний. У Корані прямо сказано:

«Воістину, приклад Іси перед Аллагом — як приклад Адама: Він створив його із землі, а потім сказав йому: “Будь!” — і той став.»

(Коран, 3:59)

Іса, як і Адам, був створений словом Аллага. І якщо хтось стверджує, що чудесне створення без батька — це ознака божества, то хіба не більш дивовижне створення Адама — без батька і без матері?

Месія — не бог, а пророк і раб

Коран ясно говорить, що Іса — це Месія, але не той, кому слід поклонятись:

«Воістину, ті, які сказали: “Аллаг — це Месія, син Мар’ям”, вчинили невіру. Сам Месія сказав: “О сини Ісраїля! Поклоняйтесь Аллагу — моєму Господу та вашому Господу…”»

(Коран, 5:72)

Аллаг використав у цьому аяті сильний вираз — “вчинили невіру”, тобто відкинули істину. Не тому, що згадали ім’я Іси, а тому, що віднесли до нього те, що належить лише Аллагу — божественність, поклоніння, владу прощення.

«О Люди Писання! Не перебільшуйте у вашій релігії і не говоріть про Аллага нічого, крім істини. Воістину, Месія Іса, син Мар’ям — лише Посланець Аллага, і Його Слово, яке Він надіслав Мар’ям, і дух від Нього. Тож увіруйте в Аллага і Його Посланців. І не кажіть: “Троє”. Припиніть — це краще для вас! Воістину, Аллаг — Бог Єдиний. Пресвятий Він, щоб у Нього був син!»

(Коран, 4:171)

Справжній Месія — це пророк, якого Аллаг обрав, щоб він закликав людей до Єдинобожжя, а не до поклоніння собі.

Іса не був розіп’ятий

Іслам категорично відкидає історію з розп’яттям. Мусульмани вірять, що Аллаг врятував Свого пророка, і що той не загинув від рук своїх ворогів.

«…і вони не вбили його, і не розіп’яли, але їм лише здалося так. І ті, які сперечаються про це, не мають певності — лише здогадки. І точно вони не вбили його. Навпаки, Аллаг підніс його до Себе. І Аллаг — Всемогутній, Мудрий.»

(Коран, 4:157–158)

Таким чином, смерть Іси на хресті — це не частина ісламської віри. Віра мусульман у його рятунок — це свідчення того, що Аллаг не залишає Своїх пророків без захисту.

Іса повернеться наприкінці часів

Іса не помер. Він був піднесений на небо живим і повернеться на землю наприкінці часів — не як новий пророк, а як виконавець правди та руйнівник брехні.

Пророк Мухаммад (мир йому і благословення Аллага) сказав:

«Клянуся Тим, в Чий руці моя душа, син Мар’ям незабаром зійде до вас як справедливий суддя, розіб’є хрест, вб’є свиню та скасує податок (джизю), і між людьми буде встановлено справедливість…»

(аль-Бухарі, № 3448)

Він прийде, щоби утвердити Іслам, зруйнувати помилкові вірування і жити як частина громади Пророка Мухаммада (мир йому і благословення Аллага), допоки не завершить своє життя на землі як людина.

Віра в Ісу — частина віри в Аллага

Мусульманин не може бути віруючим, якщо не визнає пророчості Іси (мир йому). Проте він не може й виходити за межі дозволеного — приписуючи йому те, чого він не говорив і чого не просив.

«Посланець увірував у те, що було послано йому від Господа, а також віруючі. Усі увірували в Аллага, Його ангелів, Його книги і Його посланців. Ми не робимо жодної різниці між Його посланцями…»

(Коран, 2:285)

Іса, син Мар’ям — пророк, обранець, очищений, але не бог.

Отже, Іса в Ісламі — не хрест і не трійця, а істина і пророчість

Мусульманин вірить:

  • що Іса — раб Аллага;
  • що він народився без батька за велінням Аллага;
  • що він творив чудеса — лише з дозволу Аллага;
  • що його не розіп’яли — Аллаг врятував його;
  • що він повернеться в останні часи;
  • що він закликав лише до поклоніння Аллагу, і ніколи не казав людям обожнювати себе.

Це і є істинна віра в Ісу. І лише така віра є тим, чим буде задоволений Господь.

Нехай Аллаг укріпить нас у правильному розумінні Своїх посланців, збере нас разом із Ісою, Мухаммадом і всіма пророками в Раю, і зробить нас із числа тих, хто не поклоняється нікому, крім Нього — Єдиного, Вічного, Без співтоваришів.

автор абу Хакім Наріман