Одне з питань, яке часто порушується у міжрелігійних діалогах і серед тих, хто цікавиться історією релігій, звучить так: чи приніс пророк Мухаммад (мир йому і благословення Аллага) нову релігію, відмінну від попередніх, чи ж його послання було продовженням і завершенням тієї ж істини, що її несли попередні пророки?
Послання всіх пророків — одне
Коран однозначно стверджує, що всі пророки були послані з одним і тим самим основним закликом: поклоніння лише Єдиному Богу, без будь-яких співучасників.
«Ми вже надсилали до кожного народу посланця [зі словами]: “Поклоняйтеся Аллагу та уникайте ідолів!”»
[Сура ан-Нахль (Бджоли): 36]
Пророк Нух (Ной), Ібрагім (Авраам), Муса (Мойсей), Іса (Ісус) — усі вони закликали свої народи до віри в Єдиного Творця, праведності, дотримання Його приписів і уникання багатобожжя. І Мухаммад (мир йому і благословення Аллага) не став винятком. Його послання — завершальна ланка цього ланцюга.
Підтвердження попередніх Писань
Коран не лише згадує попередні одкровення — Тору, Євангеліє та Псалми, — а й визнає їх як Писання, що були послані Аллагом:
«Він послав Тобі Писання з істиною, підтвердженням того, що було перед ним, і послав Тору й Євангеліє»
[Сура Аль-Імран (Рід Імрана): 3]
Сам пророк Мухаммад (мир йому) не вважав себе засновником нової віри, а тим, хто відновлює істинну релігію, яка з часом була спотворена або втрачена серед людей.
Заключне об’явлення
І хоча суть послання всіх пророків єдина, Іслам став заключною релігією, а Мухаммад (мир йому і благословення Аллага) — останнім пророком:
«Мухаммад — не батько когось із ваших чоловіків, а Посланець Аллага і печатка пророків»
[Сура аль-Ахзаб (Спільники): 40]
«Сьогодні Я завершив для вас вашу релігію, довершив Мою милість до вас і обрав для вас Іслам як релігію»
[Сура аль-Маїда (Трапеза): 3]
Ці аяти свідчать, що Іслам — це не щось нове, а завершення і закріплення божественного шляху, відкритого ще з часів перших людей.
Пророк Мухаммад — оновлювач і очищувач
На момент його появи більшість народів відійшли від чистого єдинобожжя. Іудеї додали до Тори нововведення і втратили багато пророчого сенсу, християни надали Ісусу (мир йому) божественний статус, якого він не проголошував. Пророк Мухаммад (мир йому і благословення Аллага) очистив релігію від заблуд і відновив її первісну форму — істинне поклоніння лише Аллагу, без посередників.
Термін «Іслам» — не нове поняття
Саме слово «Іслам» означає покору й підкорення Аллагу. Цей шлях практикували й попередні пророки:
«Авраам не був ні іудеєм, ні християнином. Він був ханіфом, мусульманином, і не був із багатобожників»
[Сура Аль-Імран (Рід Імрана): 67]
Іншими словами, Іслам — це не назва нової релігії з VII століття, а назва істинного шляху, який існував від початку людства.
У чому ж новизна?
Хоча суть Ісламу — така ж, як і у попередніх пророків, існують нові аспекти:
- Універсальність послання — Пророк Мухаммад (мир йому) був посланий до всього людства, а не лише до одного народу.
- Досконалість законодавства — Шаріат, принесений ним, є найбільш повним і застосовним до всіх часів.
- Збереження Писання — Коран залишився незмінним і захищеним від спотворень на відміну від попередніх книг.
Пророк Мухаммад (мир йому і благословення Аллага) не прийшов із новою релігією, а з оновленням, очищенням і завершенням єдиного Божого шляху, на якому стояли всі пророки від Адама до Ісуса (мир їм). Його місія — повернути людство до істини, яка була відома ще з перших днів створення, і зробити її загальнодоступною для всіх народів і епох.
автор абу Хакім Наріман
