Чудесна неперевершеність Корану

Однією з численних милостей Аллага до людей є те, що, створивши нас, Всевишній не кинув свої творіння напризволяще, а взяв на себе відповідальність забезпечити їм щасливе життя, як в цьому земному світі, так і в світі, який, безперечно, прийде після нашої смерті. Ось тому Аллаг, власник нескінченної Милості та Мудрості, протягом всієї історії людського розвитку відправляв до нас посланців та пророків, які закликали до віри в Єдиного Бога, а також роз’яснювали, що для людей краще та корисніше, убезпечуючи нас від зла.

Через те, що більшість людей звикли жити так, як жили їхні батьки та діди, через страх полишити традиції та звичаї, більша частина людей, на жаль, не відповіла і не пішла за закликом посланців Аллага, крім того, вони оголосили їх брехунами. Людям потрібні були фізично відчутні або видимі докази, які можливо переконали б їх в тому, що перед ними дійсно посланці Аллага. Всевишній зі своєї милості підтримував своїх пророків різними дивами, які підтверджували їхнє пророцтво, і які б стерли всі сумніви, які виникали у людей. Диво, яким Аллаг підтримав своїх пророків та посланців, арабською звучить як «Му’джіза». І як у багатьох слів арабської мови, так і у цього слова, є мовне та термінологічне значення. Нас цікавить термінологічне значення цього слова, яке використовується в Ісламі.

«Му’джіза» - це диво, яким Аллаг підсилював посланця, підтверджуючи, що він справді посланий Аллагом. І для того, щоб «му’джіза» справді вважалося дивом, воно має відповідати низці вимог. Ці умови необхідно знати для того, щоб ми розуміли в чому відмінність «му’джіза» від іншого дива, яке називається «карама», а також ще для того, щоб відрізнити «му’джіза» від чаклунства (сіхр), або ж від якихось незвичних природних явищ та аномалій. Тому ісламські вчені визначили сім умов, за яких диво правомірно може вважатися «му’джіза».

Умови

Перша умова: диво дійсно повинно бути від Аллага і траплятися виключно з Його волі, оскільки це диво повинно слугувати підтвердженням слів людини, яка заявляє про пророцтво та посланницьку місію. Таким дивом може бути відміна якоїсь природної для речі властивості. Наприклад, як це трапилося у випадку з пророком Ібрагімом (Авраамом), мир йому, коли його кинули у вогонь, але він, з волі Аллага, не обпік його, а навпаки, став прохолодним. Дивом може бути будь-яке фізичне явище. Наприклад, море, яка розступилося перед пророком Мусою (Мойсеєм), мир йому, та його народом, відкриваючи їм шлях та рятуючи їх від переслідування Фараона та його війська, або ж це може бути слово, як наприклад Коран, посланий посланцю Аллага Мухаммаду, хай благословить його Аллаг та вітає.

Друга умова: диво має бути незвичайне та виходити за межі людського розуміння. Адже в нашій людській свідомості сформоване поняття, що за будь-якою скоєною дією обов’язково має лежати причина, тобто  в усіх діях, які відбуваються навколо нас, повинен діяти закон причин та наслідків. Тому диво має бути чимось таким, що виходило б за межі цього розуміння. Саме такими і були дива пророків. Для людей незвично було бачити, що вогонь не завдає болю, а звичайна палка, кинута пророком Мусою, мир йому, перед чаклунами Фараона раптом перетворюється на величезну живу змію, або те, що неперевершені в своєму красномовстві арабські поети, раптом стають безсилими перед красномовством Корану. Відмовляючись розуміти побачене або почуте, наш розум автоматично відносить подію, яка трапилася, до розряду див.

Третя умова: неповторність дива, нездатність відтворити подібне диво.

Четверта умова: це диво повинно з’явитися у того, хто заявляє про пророцтво, якщо ж воно з’явилося у того, хто не заявляє про пророцтво та посланницьку місію, то воно не може називатися «му’джіза», тобто дивом.

П’ята умова: це диво повинно відповідати тому, що каже посланець, а не суперечити його словам, як наприклад, якщо пророк сказав: що моїм дивом є оживлення мертвих, а натомість раптом заговорить тварина, то це вже не можна вважати дивом, яке підтверджує пророцтво.

Шоста умова: диво, яке трапилося, не повинно спростовувати слова пророка.  Якщо, наприклад, пророк скаже, що моє диво, це гора, яка розмовляє, а коли гора заговорить, то одразу скаже, що він брехун та обманщик. То і таке диво не є пророчим.

І останньою сьомою умовою є те, що диво повинно з’явитися після того, як пророк заявив про свою місію, а не до цього, оскільки дива, які мали місце в житті пророка до його заяви про пророцтво називаються «іргасат», передвістям, як це було з Ісою (мир йому), який з волі Всевишнього заговорив, будучи немовлям, щоб зняти обвинувачення в перелюбстві зі своєї матері Марії (хай буде задоволений нею Аллаг).

Отже, перед нами сім умов або вимог, виконавши які, диво дійсно можна вважати «му’джіза», таким, що підтверджує, що до людей дійсно явився посланець Аллага та пророк. І, якщо хоча б одна умова не виконується, то про таке диво можна сміливо казати, що це або чаклунство, якому можна навчитися, або ж це «карама» - божий дар, яким Аллаг наділяє праведних людей. Наприклад: наявність їжі в міхрабі (алтарі) у Мар’ям (хай буде задоволений нею Аллаг). Всі дива пророків точно відповідають всім сімом умовам. Ну, і звісно, кажучи про пророків та їхні дива, не можна не згадати про останнього з них – пророка Мухаммада (мир йому та благословення Аллага) та найвеличніше його «му’джіза» - Благородний Коран.  

Чим же відрізняється диво Корану від інших див?  

По-перше, дива, даровані іншим пророкам зникали разом із ними, Коран же як був дивом за життя Мухаммада, хай благословить його Аллаг та вітає, так ним і залишиться аж до приходу Судного Дня.

По-друге, священні писання попередніх пророків не називалися дивами, їхні дива були інші. Візьмемо, наприклад, пророка Ісу (Ісуса), якому був даний Інджіль (Євангеліє), тоді як його дивами були зцілення прокажених, сліпих від народження тощо. Коран одночасно є як Священним Писанням, так і дивом, не дивлячись на те, що Мухаммада, хай благословить його Аллаг та вітає, супроводжували й інші дива.

По-третє, кожному, хто сумнівається в його божественності та чудесності, сам Коран кидає виклик и закликає принести щось подібне. Цей виклик був кинутий людям ще за життя посланця Аллага і ось вже 1400 років так і залишається неприйнятим. Чому араби, досконало володіючи своєю мовою, яким не було рівних в красномовстві та поезії, раптом замовкли від здивування? Чому поети, вірші яких через їхню красу стилю вішали на стіни Кааби, виявилися враженими римами Корану? Чому арабські племена, замість того, щоб висунути своїх найкращих поетів для змагання в літературній майстерності та змусити замовчати Мухаммада, хай благословить його Аллаг та вітає, обрали більш складний спосіб – збройні виступи проти Мухаммада, на які вони витрачали не лише своє майно, але й губили свої життя та життя своїх дітей?

Чому?

Відповідь проста. Тому що Коран – це книга Аллага, а не слово людини. Адже ж Аллаг протягом 23 років зіслання Корану чотири рази полегшував цей виклик, проявляючи до людей милість. В перший раз було сказано:

«Тож, якщо ви правдиві – принесіть розповідь, подібну йому!»

(Коран 52:34)

Але ніхто не відповів, і тоді Аллаг трохи полегшив виклик, дав їм другу спробу:

«Або вони скажуть: «Він вигадав його! Скажи: «Принесіть десять вигаданих сур, подібних до цих й покличте замість Аллага, кого зможете, якщо ви правдиві!»

(Коран 11:13)

І знову люди мовчали, не дивлячись на те, що Аллаг вже не вимагав від них принести подібне Корану, а сказав принести лише 10 сур. І ось уже втретє Аллаг полегшує їм:

«Ось вони говорять: «Він його вигадав!» Скажи: «Принесіть суру, подібну до цих, і покличте, кого зможете, замість Аллага, якщо ви правдиві!»

(Коран 10:38)

Але люди знову мовчать через своє безсилля перед красномовством та мудрістю Корану. І тоді Всевишній востаннє полегшує виклик, що кидає Коран, який охоплює не лише арабські племена, але й все людство. Оскільки останній виклик прийшов в сурі «Корова», яка була зіслана в Медині, після 13 років проповідування в Мецці і в Іслам, окрім арабів, уже увійшли й інші народи. Тоді як перші три виклики були в Мекканських сурах і стосувалися лише арабів. Ось цей останній та полегшений виклик людству:

«Якщо ви сумніваєтесь у тому, що зіслали Ми рабу Нашому, то принесіть суру, подібну до цієї! І покличте своїх свідків, окрім Аллага, якщо ви правдиві. А якщо ви не зробите цього – а ви ніколи не зробите цього! То бійтеся вогню, в якому палають люди та каміння. Чекає він на невіруючих!»

(Коран 2:23-24)

Але, не дивлячись на це полегшення та час, що минув, Коран був, є та буде найвеличнішим та неперевершеним дивом, з коли-небудь існуючих на землі.

Рустам Хуснутдінов

Український переклад підготовлено редакцією сайту