Місяць Зульхіджа — один із найшанованіших місяців в Ісламі. Це місяць поклоніння, згадування, хаджа, прощення та жертвоприношення. Саме в ньому відбуваються найвеличніші обряди: хадж, стояння в Арафаті, жертвоприношення. Це місяць, у якому зосереджено велике благо, і в якому кожен мусульманин, незалежно від місця, має можливість наблизитися до Аллага.

Аллаг присягнувся в Корані цими днями, сказавши:

«Клянуся світанком, і десятьма ночами»

(89:1–2).

Тлумачі Корана, як-от Ібн Аббас, Муджахід та інші, пояснили, що йдеться про перші десять днів місяця Зульхіджа. Цим Аллаг вказує на велич і значення цих днів.

Пророк Мухаммад (мир йому і благословення Аллага) сказав:

«Немає днів, у які праведні вчинки більш улюблені для Аллага, ніж ці дні — тобто перші десять днів Зульхіджа». Сказали: «О Посланець Аллага, навіть джигад на шляху Аллага?» Він відповів: «Навіть джигад на шляху Аллага, хіба що людина вийде зі своїм майном і життям, і не повернеться з нічим»

(Бухарі, № 969).

Ібн Хаджар аль-‘Аскаляні сказав:

«Перевага перших десяти днів Зульхіджа пояснюється тим, що в них поєднуються головні види поклоніння: намаз, піст, садака та хадж — і це не поєднується в жодні інші дні року»

(Фатх аль-Барі 2/460).

Чому ці дні настільки важливі?

У ці дні праведні вчинки набувають особливої ваги. Як зазначали вчені, вони мають більшу значущість перед Аллагом, ніж у будь-який інший час. Кожна справа, кожне слово, кожен крок — можуть переважити на терезах у День Суду. Це не просто календарні дні — це унікальний простір для духовного піднесення, коли серце може наблизитись до Господа більше, ніж за місяці звичайного життя.

Імам Ібн Раджаб аль-Ханбалі у своїй книзі «Латаіф аль-ма‘аріф» пояснив:

«Ці десять днів — найвеличніші дні року, і немає подібного періоду, коли б праведні справи цінувались більше, ніж у них».

День Арафат — пік милості

9-й день Зульхіджа — день Арафата. Він має особливе значення. Пророк Мухаммад (мир йому і благословення Аллага) сказав:

«Немає дня, в який Аллаг більше звільняє рабів від Вогню, ніж день Арафата. І Він наближається, і вихваляється ними перед ангелами, кажучи: “Що вони хочуть?”»

(Муслім, № 1348).

Це день, коли мільйони сердець звернені до неба. Навіть той, хто не на хаджі, постом і дуа може досягти великого прощення. Пророк Мухаммад (мир йому і благословення Аллага) сказав:

«Піст у день Арафата спокутує гріхи минулого та наступного року»

(Муслім, № 1162).

День жертвоприношення: іспит на покору

10-й день — це день Ід аль-Адха, найбільше свято в Ісламі. Це день, коли мусульманин виявляє покору через принесення жертви, слідуючи прикладу Ібрагіма (мир йому). Це день великого поклоніння і відданості.

Імам аш-Шафії вважав, що принесення жертви — це сунна му’аккада (наполегливо рекомендована), і сказав:

«Я не залишу її, навіть якщо мені доведеться взяти позику»

(аль-Умм, т. 2).

Імам Ібн Таймія сказав:

«Жертва — це більш улюблена справа, ніж роздача її вартості у садака. Адже це сунна Пророка, і поклоніння тілом і кров’ю має свою вагу»

(Маджму‘ аль-Фатава, т. 26).

Дні ташріка (11–13 Зульхіджа)

Це дні їжі, пиття та згадування Аллага. Пророк (мир йому і благословення Аллага) сказав:

«Це дні їжі, пиття і згадування Аллага»

(Муслім, № 1141).

Відомо, що в ці дні не дозволено постити. Серед вчинків сунни: промовляння такбірів після кожного обов’язкового намазу, збільшення згадування Аллага, вдячність, добрі справи.

Як провести ці дні правильно?

  • Піст у перші дев’ять днів, особливо в день Арафата (тим, хто не на хаджі);
  • Постійне згадування Аллага: такбір, тасбіх, тахмід;
  • Ретельна молитва, читання Корану, дуа;
  • Жертвоприношення — для тих, хто має змогу;
  • Покаяння, очищення наміру;
  • Щедрість, допомога іншим, підготовка до свята;
  • Вивчення фікгу, хадісів, поширення знання;
  • Утримання від гріхів і мовчання язика від марного.

Сказав Ібн Раджаб аль-Ханбалі:

«Кожен день з десяти — це нагода зробити те, що важить більше за піст і нічну молитву, якщо намір щирий і справа постійна»

(Латаіф аль-ма‘аріф).

Ці дні — шанс

Шанс для того, хто давно не звертався до Аллага. Хто був зайнятий, хто віддалився. Вони — як гості, що швидко йдуть, але залишають після себе світло. Хто не скористається ними — справді втратив.

Нехай Аллаг зробить нас із тих, хто гідно зустрів ці дні, провів їх у щирості, і завершив у прощенні. Хай наше серце оновиться, хай язик змовкне від зайвого, а душа сповниться любов’ю до Того, Хто відкрив нам ці благословенні дні.

автор абу Хакім Наріман