Після Нуха, мир йому, було батаго посланців, яких було послано до різних народів. Давайте коротко подивимось що про деяких з них нам сказав Всевишній Аллаг.
Посланник Гуд, мир йому
Через деякий час, після Нуха, мир йому, до племені Ад, що мешкало в місцевості аль-Ахкаф, після того, як його люди збилися зі шляху та почали поклонятися іншим богам, а не Аллагу, Всевишній послав одного з-поміж них як Свого посланника. Його звали Гуд, мир йому.
Аллаг сповістив про нього:
«І до адитів Ми послали їхнього брата Гуда. Він сказав: «Люди! Поклоняйтеся Аллагу! У вас немає бога, крім Нього! Невже не матимете страху перед Ним?» Старійшини його народу, які не увірували, сказали: «Ми бачимо твою дурість і думаємо, що ти — брехун!» Той відповів: «Я не дурний. Навпаки, я — посланець від Господа світів! Я переказую вам послання від свого Господа і я для вас — добрий порадник! Невже ви дивуєтесь тому, що нагадування від Господа вашого прийшло вам через людину з-посеред вас для застереження? Згадайте, як Він зробив вас нащадками народу Нуха та ще й додав вам сили та зросту. Тож згадайте милості Господа вашого — можливо, матимете успіх!» Ті сказали: «Невже ти прийшов із тим, щоб ми поклонялися єдиному Богу і зреклися того, чому поклонялися наші батьки? Покажи нам те, чим ти погрожуєш нам, якщо ти говориш правду!» Він відповів: «Вже впала на вас кара і гнів вашого Господа! Невже ви будете сперечатися зі мною про імена, вигадані вами й вашими батьками? Аллаг не посилав щодо них жодного доказу. Тож чекайте і я почекаю разом із вами!» З Нашої ласки Ми врятували його й тих, хто був із ним, і вигубили до останнього тих, які вважали Наші знамення за брехню і були невіруючими»
(Загорожі: 65–72)
Господь наслав на них ураганний вітер, який руйнував усе протягом восьми днів за велінням свого Господа. А Гуда разом із тими, хто увірував, Аллаг врятував від загибелі.
Посланник Саліх, мир йому
Згодом на півночі Аравійського півострова з’явилося плем’я Самуд. Люди з цього племені впали в оману подібно до тих, що жили до них, й Аллаг відправив до них Свого посланника Саліха, мир йому, який був одним з-поміж самудян. Аллаг дарував йому переконливий доказ його правдивості — величезну верблюдицю, яка не мала рівних. Всевишній розповів нам цю історію в Корані:
«А до самудитів [відправили] їхнього брата Саліха. Він сказав: «Люди! Поклоняйтеся Аллагу! У вас немає бога, крім Нього! Прийшло до вас ясне знамення від Господа вашого. Ось ця верблюдиця Аллага — знамення для вас. Дозвольте ж їй пастися на землі Аллага й не завдавайте їй шкоди, інакше впаде на вас болісна кара!» Згадайте, як Він зробив вас нащадками адитів і розселив на землі, на рівнинах якої ви зводите фортеці й вирубаєте в скелях будинки. Згадайте милості Аллага й не чиніть зла на землі, поширюючи безчестя!». Зверхньо вельможі його народу сказали віруючим, які були слабкі: «Чи ви знаєте, що Саліх посланий його Господом?» Ті відповіли: «Воістину, ми віруємо в те, із чим його послано!» Горді сказали: «Воістину, ми не віруємо в те, у що віруєте ви!» І вони закололи верблюдицю, не послухавши наказу їхнього Господа, і сказали: «Саліху! Покажи те, чим ти погрожуєш нам, якщо ти справді з посланців!» І вразив їх землетрус. Лишилися вони мертві у своїх будинках! [Саліх] відвернувся від них і сказав: «Народе мій! Я передав вам послання від мого Господа й радив вам добро. Але ви не любите добрих порадників!»
(Загорожі: 73–79)
Після цього Аллаг відправив багато посланників до різних народів — не було жодного народу, до якого б він не прийшов. Всевишній повідав нам лише про деяких, а про більшість нам нічого не відомо. Усі вони приходили з одним посланням – наказом поклонятися одному лише Аллагу, у якого немає товаришів, і припинити поклонятися будь-кому замість Нього. Всевишній Аллаг сказав:
«До кожного народу Ми відсилали посланця: «Поклоняйтесь Аллагу та уникайте тагута!» Серед них є ті, кому Аллаг указав прямий шлях, а також ті, які заслужили оману. Ідіть землею та погляньте, який був кінець тих, що заперечували!»
(Бджоли: 36)
Посланник Ібрагім (Авраам), мир йому
Після цього, Аллаг направив Ібрагіма, мир йому, до його народу, який поклонявся зорям та ідолам:
«Це — благословенне нагадування, зіслане Нами. Невже ви будете його заперечувати? Ще раніше Ми дарували Ібрагіму розсудливість, і Ми знали, ким є [Ібрагім]. Ось він сказав своєму батьку та іншим людям: «Що це за образи, яким ви настільки віддані?» Ті відповіли: «Ми бачили, що наші батьки поклонялися їм!» Він сказав: «Ви та ваші батьки перебуваєте в справжній омані!» Ті сказали: «Ти прийшов до нас з істиною чи просто бавишся?» Він сказав: «Ні! Ваш Господь — Господь небес і землі, Який створив їх. І я — один із тих, хто про це свідчить! Клянуся Аллагом! Я неодмінно замислю хитрощі проти ваших ідолів, коли ви відвернетесь і підете!» Він розтрощив усіх ідолів, окрім найбільшого з них, щоб вони могли звернутися до нього. Вони запитали: «Хто це зробив із нашими богами? Воістину, він — нечестивець!» Інші сказали: «Ми чули, як один юнак згадував їх. Його звати Ібрагім!» Ті сказали: «Приведіть його перед людські очі, нехай вони засвідчать!» Вони запитали: «Це ти зробив таке з нашими богами, Ібрагіме?» Він відповів: «Ні, це зробив найбільший із них. Запитайте їх, якщо вони здатні розмовляти!» Одні з них звернулися до інших і сказали: «Воістину, ви самі — нечестивці!» Але потім вони знову взялися за своє: «Ти знаєш, що вони не здатні розмовляти!» [Ібрагім] сказав: «Невже ви поклоняєтеся замість Аллага тому, хто не може ні принести вам користі, ні завдати шкоди? Гидота — і ви, і те, чому ви поклоняєтеся замість Аллага! Невже ви не розумієте?» Ті сказали: «Спаліть його й допоможіть вашим богам, якщо ви спроможні діяти!» Ми сказали: «Вогню! Будь для Ібрагіма прохолодою і безпекою!» Вони прагнули заподіяти шкоду, але Ми зробили так, щоб вони втратили більше за всіх»
(Пророки: 50–70)
Після цього Ібрагім разом зі своїм сином Ісмаїлем вирушив із Палестини до Мекки, де Аллаг звелів їм побудувати Благословенну Каабу, закликати людей здійснювати паломництво до неї та поклонятися Аллагу біля неї.
«Ми заповіли Ібрагіму та Ісмаїлю: «Тримайте Дім Мій у чистоті для тих, хто ходитиме навколо нього, перебуватиме в ньому та звершуватиме там земні поклони»»
(Корова: 125)
Посланець Лют, мир йому
Після цього Аллаг відправив Люта до його народу. Вони були грішними людьми, які поклонялися іншим богам замість Аллага та чинили між собою мерзоту. Всевишній Аллаг сказав:
«[Відправили] й Люта. Він сказав своєму народу: «Невже ви будете чинити таку мерзоту, якої не чинив перед вами ніхто із жителів світів? Воістину, у пристрасті ви берете чоловіків замість жінок. Так, ви люди, які порушують межі». Та його народ тільки сказав: «Виженіть їх із вашого селища. Вони — люди, які вважають себе пречистими!»
(Загорожі: 80–82)
Аллаг врятував його та членів його родини, за винятком дружини, яка була невіруючою. Аллаг звелів їм залишити селище вночі, а потім перекинув усе селище догори дригом і пролив на нього дощ із каміння.
Посланець Шуейб, мир йому
Потім Аллаг послав до мад’янітів одного з-поміж них – Шуейба, після того, як вони впали в оману і стало прийнятним серед них нападати на людей, а також обвішувати та обмірювати їх. Аллаг повідав нам про них, сказавши:
«А до мад’янітів [Ми послали] їхнього брата Шуейба. Він сказав: «Люди! Поклоняйтеся Аллагу! У вас немає бога, крім Нього! Прийшло до вас ясне знамення від вашого Господа. Наповнюйте ж міру й вагу, не обманюйте людей у майнових справах і не поширюйте безчестя на землі після того, як вона стала кращою. Так буде краще для вас, якщо ви віруючі! Не чатуйте на кожній дорозі, погрожуючи і збиваючи зі шляху Аллага тих, хто увірував у Нього та намагаючись викривити цей шлях. Згадайте, як вас було мало, а Ми примножили вас. Погляньте, яким був кінець нечестивців! І якщо частина з вас увірувала в те, із чим мене послано, а друга частина не увірувала, то чекайте, поки Аллаг не розсудить між нами! А Він — найкращий із суддів!» І сказали зверхні вельможі його народу: «Ми неодмінно виженемо тебе з нашого селища, Шуейбе, і тих, які увірували разом із тобою. Або ж ти повернешся до нашої релігії!» Той відповів: «А якщо ми ненавидимо її? Ми зведемо наклеп на Аллага, якщо повернемося до вашої релігії після того, як Аллаг врятував нас від неї. Не годиться нам повертатися до неї, хіба що цього побажає Аллаг, Господь наш. Наш Господь осягає знанням усе, і на Аллага ми сподіваємося! Господи наш! Розсуди між нами та нашим народом по правді, адже Ти — найкращий із тих, хто вирішує!» Вельможі його народу, які не увірували, сказали: «Якщо ви послідуєте за Шуейбом, то неодмінно зазнаєте втрат!» Але їх уразив землетрус. Лишилися вони мертві у своїх будинках! Ті, які вважали Шуейба за брехуна, наче ніколи й не жили там. Ті, які вважали Шуейба за брехуна, зазнали втрат! [Шуейб] відвернувся від них і сказав: «Я передав вам послання від мого Господа й радив добро. То як мені сумувати за невіруючими людьми?»
(Загорожі: 85–93)
Уривок з книги «Релігія іслам», яку Ви можете завантажити, або замовити на сайті АМУ