У квітні пройшла Всеукраїнська олімпіада
“Ісламський Схід: Історія та сучасність”.
Перед Вами есе, яке написав Волошин Михайло
посівши перше місце.

Як ми знаємо, мусульманський світ грав значну роль у відносинах з країнами Європи та Африки, а мусульмани важливу роль у розвитку культури, історії та науки.

Саме тому, я хочу розповісти вам більш детально про досягнення видатних представників цієї релігії.

Абу аль-Аббас аль-Фергані

Точних відомостей про дату народження та походження Аль-Фергані немає, але встановлено, що народився майбутній геній приблизно в 790-х роках на території Ферганської області в місті Кува (Узбекистан).

Повне ім'я вченого Абу аль-Аббас Ахмад ібн Мухаммад ібн Касір аль-Фергані (أبو العباس أحمد بن محمد بن كثير الفرغاني), а латинізоване ім'я – Альфраганус.

У зрілому віці аль-Фергані жив у Багдаті, там же він проводив наукову діяльність в ісламській академії "Будинок мудрості", заснованій у IX столітті. Улюбленим місцем вченого в академії була обсерваторія, оснащена на той час передовими технологіями для спостереження за зірками.

Досягнення і вплив на історію

Один із найвідоміших трактатів аль-Фергані – “Книга астрономічних рухів та короткий виклад науки зірок”. Праця була доступна не тільки арабською мовою, але й кількома європейськими мовами і була найбільш вивченою в середньовіччі. Книга була популярною, адже містила в собі провідні ідеї.

Аль-Фергані науково обґрунтував, що земля – кулеподібна (він відкрив це набагато раніше за європейців). Учений за своїми підрахунками зробив висновок про те, що можливе існування невідомого континенту на Заході, який надалі було відкрито Амеріго Віспуччі.

У підсумку до цього, можу сказати, що протягом 700 років роботи аль-Фергані залишалися провідними працями з астрономії та входили до основ підручників та енциклопедій.

Абу аль-Касім аз-Заграві

Його повне ім'я - Абу аль-Касім Халяф ібн Аббас аз-Заграві (أبو القاسم خلف بن عباس الزهراوي), також відомий як Альбукасіс. Народився майбутній геній медицини в аль-Андалусії (Іспанія). Був придворним лікарем халіфа Кордови аль-Хакама II.

Досягнення і вплив на історію

Абу аль-Касім написав 30-томну працю “ат-Тасріф” з главами, присвяченими хірургії, медицині, офтальмології, ортопедії, фармакології, одонтології та харчування. У XIV столітті французький лікар Гі де Шоліак цитував Абу аль-Касіма понад 200 разів (дуже значний внесок виходить зробив).

Абу аль-Касім винайшов спеціальні інструменти для дослідження сечівника, для вилучення сторонніх тіл із стравоходу, для огляду вуха.
Учений запропонував методи зупинки кровотечі, у тому числі накладання лігатур, способи зшивання тканин з використанням кишкових ниток (сучасний кетгут), операції при пахових і стегнових грижах, ампутації.

Отже, роботи і винаходи Абу аль-Касіма аз-Заграві випереджали свій час. Він винайшов ключ до вирішення багатьох недугів, чим і прославився на весь світ.

Ібн аль-Гайсам

Великий фізик і математик Ібн аль-Гайсам (ابن الهيثم), більш відомий на Заході як Альгазен, народився у місті Басра. Був візирем, але залишив цю посаду, бо до науки його тягнуло більше.

Досягнення і вплив на історію

Найбільшим його досягненням стало обгрунтування оптики з наукової точки зору, а саме у праці “Книга оптики”, яка протиставляється на рівних з трудами всім відомого Ісаака Ньютона.

Також, потрібно відзначити його колосальний вклад у дослідження людського зору, бо саме він описав “нутрощі” ока, і дав правильне уявлення бінокулярного зору. Можна сказати, що він “відкрив очі”.

Загалом, вклад цієї людини в розвиток науки є дуже великим і суттєвим. Його вплив на історію розвитку оптики є величезним.

Джабір ібн Хайан

Народився “Великий зачинатель хімії”, Джабір ібн Хайан (جابر بن حيان), в місті Тус, в сім’ї аптекаря з Ємену. В середньовічній Європі був відомий за іменем Гебер. Проживав у Куфі.

Досягнення і вплив на історію

Знаменитий французький історик і дослідник Марселен Бертло написав про нього такі рядки:

“Джабір ібн Хайян займав таке ж місце в хімії, що й Арістотель у логіці”

На мою думку, цей вислів дуже влучно описує досягнення цієї людини.

Джабір Ібн Хайян був людиною, яка заснувала хімію як науку, і став першим учителем у цій сфері. Він був автором сотень праць із
прикладної та практичної хімії, мінералогії, фізичної хімії, математики, астрономії, історії релігій, але найбільше він відзначився саме в хімії. Пізніше, вчені з Західної Європи, почали перекладати його праці латинською мовою.

Аж до 17 сторіччя його роботи використовували в Європі як вчення з хімії. Найпопулярнішою була його книга “Книга сімдесяти”, яка стала фундаментальною працею в Європі.

Серед його провідних ідей, можна виділити:

  1. Відкрив першу в світі лабораторію, де проводив досліди і припустив наявність атомної складової матерії;
  2. Відкрив сірчасту і азотну кислоти, карбонат натрія та калій;
  3. Зміг налагодити виробництво паперу, що не горить у вогні.
  4. Пояснив використання і окиснення різних металів.

Тому, я вважаю, цю людину можна дійсно називати “Першим хіміком”, адже завдяки його сміливим і неупередженим працям, в Європі почали досліджувати хімію.

Алі ібн Аббас

Народився майбутній “Головний лікар Великого Халіфату”, Алі ібн Аббас (علي بن عباس المجوسي), також відомий як Халі Аббас, або аль-Маджусі, біля міста Ахваз, що на території Ірану. Після здобуття освіти працював лікарем в одного з найвідоміших правителів династії еміра Адуда ад-Дауля фана Хусрава з династії Буїдів, який правив з 949 по 983 рік.

Досягнення і вплив на історію

Аль-Маджусі був відомий своєю працею, “Кітаб аль-Каміль фі ас-Синааті-т-Тиббія”, тобто “Повна книга медичного мистецтва”. Пізніше ця книга отримала назву «Повне мистецтво медицини», яку він завершив приблизно 980 року.

Він присвятив свою працю Еміру, завдяки чому вона стала відома як “Кітаб аль-Малякій”, тобто “Королівська книга”. Кітаб аль-Малікій ділиться на двадцять частин, у тому числі перші десять присвячені теорії, а інші десять – практичній медицині.

Аль-Маджусі наголошував на необхідності здорових взаємин між лікарями та пацієнтами, а також важливість медичної етики. Він приділяв більше уваги збереженню здоров'я за допомогою дієти та природного лікування, ніж лікам, які він вважав останнім засобом.

Також, він вивчав проблеми неврології та психології, це знайшло відображення в праці Аль-Маджусі. Він описав нейроанатомію, нейробіологію та нейрофізіологію мозку, він був першим, хто ґрунтовно досліджував різні психічні розлади, включаючи сонну хворобу, втрату пам'яті, іпохондрію, кому, менінгіт, епілепсію та геміплегію.

Аль-Маджусі, в результаті цікавих клінічних спостережень, зумів довести, що дитина виходить з утроби матері завдяки скороченням матки під час пологів, тобто виштовхується, а не виходить сама, як було прийнято вважати раніше. Крім цього, він описав стадії розвитку плода, і те, як ембріон отримує необхідні речовини, перебуваючи в утробі матері.

Отже, дослідження цієї людини були надзвичайно прогресивними, а праці аль-Маджусі були перекладені латинською, їх використовували в Європі як практичну допомогу протягом тривалого часу.

Мій фінальний висновок

Виходячи з усього того, що я написав, я можу сказати, що вчені “Золотої доби ісламу” досягли значних висот у дослідженні географії, астрономії, медицини, архітектури, математики та хімії. Їх досліди й винаходи дійсно випереджали свій час у контексті світової історії, а в Європі їх брали за основу ще багато століть потому.

Як ми бачимо, мусульманський світ дав нам багато нових знань і допоміг з винайденням у майбутньому пристроїв і законів, якими ми користуємось навіть зараз.

Волошин Михайло
Посів перше місце у Всеукраїнській олімпіаді
"Ісламській Схід: історія та сучасність"