Багатобожжя ("ширк") - це переконання, що хтось може розділяти з Аллагом Його божественні якості, абсолютне панування та владу. Багатобожжя здебільшого проявляється в тому, що людина наряду з Аллагом звертається з молитвою до когось іншого або вчиняє по відношенню до нього такі дії, які належать до певних видів поклоніння, наприклад, приносить жертви чи обіти, або відчуває до нього страх чи любов, або сподівається на нього.
Багатобожжя є найбільшим гріхом через такі обставини:
1 - Тому що багатобожжя є уподібненням творіння Творцю, коли щось створене наділяють божественними якостями, бо таким чином людина ставить когось на той самий рівень, що й Аллага, фактично порівнюючи його з Ним та уподібнюючи його Всевишньому, а це — величезна несправедливість, оскільки Всевишній сказав:
...воістину, багатобожжя — велика несправедливість.
(Лукман, 13)
Несправедливістю є розміщення чогось не на своєму місці.Таким чином той, хто поклоняється комусь, крім Аллага, якраз і розміщує поклоніння не там, де йому місце, призначаючи його не тому, хто цього заслуговує, що і є найбільшою несправедливістю.
2 - По-справжньому, Аллаг повідомив людям, що не простить тих, хто не відмовиться від багатобожжя, сказавши:
Воістину, Аллаг не прощає, щоб Йому приписували товаришів, але прощає те, що менше цього, кому побажає.
(Жінки, 48)
3 - Аллаг повідомив, що Він зробив рай забороненим для багатобожників, і що вони вічно будуть перебувати у вогні пекла. Всевишній сказав:
Воістину, ті, які додають Аллагу рівних — заборонив Аллаг їм сади раю, будуть у пеклі вони! І не буде у неправедних помічників!
(Трапеза, 72)
4 - Багатобожжя зводить нанівець усі благі дії людини, оскільки Всевишній сказав:
А якщо вони приписали Йому товаришів, то марними для них стануть те, що вони робили!
(Худоба, 88)
Крім того, Всевишній сказав:
Було вже відкрито тобі і тим (Посланникам), які були до тебе, що якщо ти приписуватимеш товаришів, то твої справи будуть марними, і ти будеш серед тих, хто зазнав збитків.
(Натовпи, 65)
5 - По-справжньому, багатобожжя є найбільш тяжким з усіх великих гріхів.
Один із сподвижників Пророка (мир йому та благословення Аллага) передає, що Пророк якось запитав їх:
Не повідомити вам про те, що є найбільш тяжким з усіх великих гріхів?" Ми відповіли: "Так", - і тоді він сказав: "Багатобожжя і непокора (неповажність) батькам.
Видатний учений Ібн аль-Каїм (хай Аллаг змилується над ним) сказав:
Він, слава Йому, повідомив людям, що метою творіння є необхідність пізнання Його через Його імена та атрибути, поклоніння тільки Йому і нікому більше, і дотримання людьми справедливості, завдяки якій тримаються небо і земля, як сказав про це Всевишній:
"Ми послали Наших Посланців з ясними знаменнями і низвели разом з ними писання і ваги, щоб люди стояли у справедливості..." (Залізо, 25)
Аллаг, слава Йому, повідомив людям, що Він послав Посланців, мир їм, і ниспослав Своє Писання, щоб люди дотримувалися справедливості.Найбільшою ж справедливістю та одночасно її основою і опорою є єдинобожжя. Відповідно, багатобожжя є несправедливістю, як і сказав про це Всевишній:
"...багатобожжя - велика несправедливість" (Лукман, 13).
Багатобожжя є найгіршим видом несправедливості, а єдинобожжя — найвищим проявом справедливості. Те, що найбільше несумісне з вищезгаданою метою, одночасно є і найбільшим гріхом.
Далі Ібн аль-Каїм (хай Аллаг змилується над ним) продовжує:
Аллаг, слава Йому, відмовився приймати від багатобожника будь-яку справу і приймати заступництво (шафаат) за нього, слухати його заклики чи задовольняти його прохання в загробному світі. По-справжньому, раз багатобожник прирівнює до Нього щось створене Ним, значить, він найменше знає про Нього. Подібне є не тільки межею невігластва, але і межею несправедливості, хоча насправді багатобожник спричинив несправедливість не по відношенню до свого Господа, а тільки по відношенню до самого себе.
(Мадарадж ас-Салікін)
6 - По-справжньому, багатобожжя — це такий порок і недолік, від якого Господь, слава Йому, чистий.Той же, хто прирівнює щось до Аллага, то фактично приписує Йому те, від чого Він чистий,тим самим виявляє найвищий ступінь ворожості та протидії по відношенню до Нього.
Автор абу Хакім Наріман
