Коли запитання збиває з правильного шляху
Питання «Хто створив Аллага?» звучить просто. Але за ним ховається глибоке нерозуміння суті віри. Воно часто виникає в підлітковому віці, у людей, які лише розпочинають свій шлях в Ісламі, або тих, хто опинився на роздоріжжі думок. Іноді його вимовляють із насмішкою, а іноді — зі сльозами, шукаючи сенс.
На перший погляд, це схоже на філософський пошук, але насправді — це логічна пастка, яка може збити з істини, якщо не розібратися в її корені. Це питання підриває основу таухіду — абсолютну унікальність Аллага.
Природа Аллага — поза творінням і початком
Головна помилка цього питання в тому, що воно застосовує закони створеного світу до Творця. Ми знаємо, що все створене має причину, початок і кінець. Але Аллаг — не частина створеного світу. Він не обмежений часом, простором чи законами, яким підпорядкована матерія. Він не «всередині» світобудови — Він над нею. Він не був народжений і не може бути «створеним».
У сурі аль-Іхляс чітко сказано:
«Скажи: Він — Аллаг Єдиний.
Аллаг Самодостатній.
Він не породив і не був породжений.
І немає нікого, рівного Йому»
[Сура аль-Іхляс (Щирість): 1–4]
Ці чотири аяти повністю руйнують саму суть помилкового питання. Аллаг не може бути породженим, і в Нього немає творця, адже Він — Перший і Останній.
Розум не заперечує, а веде до істини
Це також має раціональне пояснення. Якщо безкінечно питати: «А хто створив того, хто створив Аллага?» — цей ланцюг причин стає абсурдним. Щоб щось існувало, має бути Перша Причина — Та, що не створена. І це — Аллаг.
Кожен розум, який щиро шукає істину, дійде до висновку: безкінечна послідовність причин неможлива. Завжди є Той, Хто поклав початок усьому — Сам не маючи початку. І лише Аллаг відповідає цій реальності: Перший без початку, Останній без кінця.
Що сказав Пророк (мир йому і благословення Аллага), якщо така думка з’являється
Пророк Мухаммад (мир йому і благословення Аллага) застерігав, що шайтан може навіювати людині подібні сумніви. У достовірному хадісі він сказав:
«Шайтан приходить до когось із вас і каже: “Хто створив це?” — і він відповідає: “Аллаг”. Потім він скаже: “А хто створив Аллага?” Той, хто зіткнеться з цим, нехай скаже: “Я увірував в Аллага” — і зупиниться»
(передав Муслім)
А в іншій версії:
«Нехай він скаже: “Я шукаю захисту в Аллага від проклятого шайтана”»
(передав аль-Бухарі)
Це означає: подібне питання — не шлях до істини, а форма шайтана ввести людину в сум’яття. Аллаг — не об’єкт аналізу у звичних для нас категоріях. Він — понад наше уявлення. І віра — це не відмова від розуму, а визнання його меж.
Коли сумніви — не ознака невір’я
Варто знати: сам факт появи таких думок у голові не робить людину грішником. Це випробування. Навіть сподвижники скаржилися на подібні нашіптування.
Один із них прийшов до Пророка (мир йому і благословення Аллага) і сказав: «Іноді мені приходять такі думки, що я не можу їх навіть вимовити вголос». Пророк (мир йому і благословення Аллага) відповів: «Це і є явний прояв віри»
(передав Муслім)
Тобто — поки ти ненавидиш ці думки, борешся з ними й не виголошуєш їх уголос, вони не шкодять тобі. Навпаки — це боротьба за віру. І Аллаг бачить твою щирість.
Чому саме Аллаг гідний поклоніння?
Лише Той, Хто Сам існує вічно й не залежить ні від кого — гідний поклоніння. Усе інше — створене, обмежене, потребуюче. Люди, ангели, пророки, ідоли, гроші, зірки — усе це або творіння, або вигадки. А Аллаг — Єдиний, Досконалий, Могутній, Милостивий, Всезнаючий. Він — Той, Хто дає, коли не може ніхто. Відповідає, коли всі відвернулися. Чує мольбу, яку ніхто не почув. Він — не людина, не дух, не енергія, не думка. Він — Аллаг.
Віра починається з визнання своєї обмеженості
Коли людина усвідомлює: «Я не можу охопити Аллага розумом, але визнаю Його знамення й покірно слідую Його посланню» — це і є початок справжньої віри. Аллаг дав нам безліч доказів — у небі, у тілі, в історії, у Корані. Цього достатньо, щоб увірувати, а не вимагати від Аллага пояснень про Себе.
Не шукай, хто створив Аллага — шукай шлях до Нього
Не питай: «Хто створив Аллага?» — запитай себе: «Чому я досі не визнав Того, Хто створив мене?» Це питання важливіше. Воно приведе тебе до смирення, до покаяння, до роздумів, а потім — до віри. Адже Аллаг — Той, Хто створив усе суще, Хто не має початку й кінця, Хто не схожий ні на що зі створеного, Хто зі Своєї милості послав пророків, а останнім — Мухаммада (мир йому і благословення Аллага), щоб донести істину до людей.
Шлях починається не з філософії, а з щирого серця. Стань тим, хто шукає Аллага, а не сперечається про Нього.
автор абу Хакім Наріман
