Що дали ісламські вчені світу?

Цілою низкою відкриттів та винаходів мусульманські вчені на багато віків випередили європейців. Нижче наводяться деякі наукові відкриття та дослідження вчених-мусульман, зроблені в період розквіту інквізиції, коли Європа пишалася своїм неуцтвом, ворогувала з наукою, коли люди науки спалювалися на багаттях.

ПРОМИСЛОВІСТЬ

  • Вперше фабрика з виробництва паперу була побудована в 794 році в Багдаді Ібн Фазлом, сином візира Харуна ар-Рашида. Подібна фабрика була побудована в Єгипті в 800 році і в 950 році в Андалусії (південь Іспанії). В Європі такі фабрики почали діяти значно пізніше. У Візантії – в 1100 році, на Сицилії – в 1102, в Німеччині – в 1228 році, в Англії аж в 1309 році. Відомо, що папір є сировиною для виробництва книг. Фабрики з виробництва паперу, які були побудовані в країнах ісламського світу, таким чином вказують на прискорення розвитку науки.

МЕДИЦИНА

  • Разі (864-925) – лікар, рівний за глибиною знання Ібн Сіні. За припущенням деяких дослідників він вперше виділив та описав такі захворювання, як вітряна віспа та лихоманка.
  • Вихователь та вчитель Фатіха Султана Мехмета – Ахшамсаддін (1389-1459) виявив існування мікробів (Деякі дослідники пов’язують відкриття мікробів з іменем Ібн Сіни).
  • Камбур Весім (помер 1761 р.) виявив мікроб туберкульозу.
  • Ібрагім Джессар (помер 1009 р.) ще 1000 років тому вказав на причини захворюваності проказою та запропонував методи її лікування. Ібн Хатіб (1313-1374) зробив наукове припущення про інфекційний характер холери.
  • Мусульманські лікарі протягом багатьох століть були на передових межах науки в галузі дослідження очних хвороб. Ібн Рушд (1126-1198) був першим, хто вивчив функції ретини – очної тканини. Наукова праця «Тезкіра» відомого лікаря з очних хвороб Алі бін Іси протягом багатьох століть була єдиним джерелом інформації в цій галузі.
  • Вчений-мусульманин на ім’я Аммар ще 9 століть тому використовував лише йому відомий спосіб хірургічної операції на оці.
  • Алі бін Аббас (помер 994 р.) провів хірургічну операцію рака, яка відповідала сучасному рівню хірургічних операцій; написана ним медична енциклопедія «Кітабул-Малікі» не втратила своєї актуальності й сьогодні.
  • Ібнун-Нафіс (1210-1288) описав мале коло кровообігу, приблизно на 300 років випередивши європейських вчених, і детально вказав всі особливості цього відкриття в написаних ним коментарях до книги Ібн Сіни «Канон».

Перша лікарня була створена в 707 році за часів правління халіфа Валіда ібн Абд аль-Маліка з династії Омеядів. Всі витрати на утримання цієї лікарні покривалися за рахунок держави. Щоб уникнути втечі прокажених хворих, їм оголошували арешт, при цьому прокажені та сліпі забезпечувалися продуктами харчування. І ось в той час, коли на мусульманському Сході велися наукові роботи такого рівня, в Європі лікарів вважали шарлатанами, а лікарні – притулком сатани. Лікарі, які намагалися проводити хірургічні операції, зазнавали гонінь. МАТЕМАТИКА Неможливо заперечувати успіхи мусульман в галузі математики. Цими досягненнями захоплюються й сучасні європейські вчені. Наприклад, відомий західний вчений проф.. Жак Ріслер сказав: «Вчителями математики нашого Відродження були мусульмани». Французький вчений проф.. Е. Ф. Гаутьє захоплено сказав: «Європейська культура збагатилася не лише алгеброю, але й іншими розділами математики за рахунок досягнення мусульманських вчених; воістину, сучасна західна математична наука – це ніщо інше, як продовження ісламської математики».

  • Засновник алгебри Хорезмі (780-850) вперше використав цифру нуль. Він написав першу книгу з алгебри під назвою «Аль-Джебр ва аль-мукабала». Слово «Аль-Джебр» з назви книги, зазнавши змін в промовлянні західних вчених, стало звучати як «Алгебра».
  • Беттані (858-929)- один з тих вчених-мусульман, який став прикладом для Європи в галузі математики. На думку Жака Ріслера, саме Беттані фактично заклав основи тригонометрії.
  • Поняття про синус також відкрито мусульманами. Мусульмани називали «синус» «сейб». На Заході це слово, зазнавши змін, набуло звучання «синус».
  • Абу-ль-Вафа (940-998) привніс у тригонометрію поняття про тангенс, котангенс та косеканс. Насреддін Тусі (1201-1274) був автором першої серйозної праці з тригонометрії. Відкриття перемінних формул в тригонометрії належить Ібн Юнусу (помер 1009р.).
  • Формулу бінома, яка приписується Ньютону, вніс в алгебру Омар Хайям (помер 1123).
  • Диференційне числення було відкрито задовго до Ньютона Сабітом бін Курра (помер 901 р.). Вперше геометричну алгебру ввів не Декарт, як багато хто думає, а мусульманський вчений Сабіт бін Курра.
  • Шпенглер (1880-1936) стверджував, що поняття функції вперше введено в математику в Європі, і що він ніколи не зустрічав згадування про це в жодній іншій культурі. Однак Мухаммед Ікбал, який проводив широкі дослідження в цій галузі, рішуче відкидаючи подібне твердження, довів, що ідея про функції була висунута Аль-Біруні набагато раніше за європейців.
  • Гіяс ад-Дін Джамшид (помер 1429 р.) вперше відкрив десяткову систему числення і написав наукову працю, присвячену цій темі. Він також вперше використав кому в математичному численні.

АСТРОНОМІЯ Астрономія – ще одна з галузей науки, яка цікавила мусульманських науковців. Майже в усіх великих містах ісламських держав існували обсерваторії. В них мусульманські науковці століттями проводили наукові дослідження, відкривали багато таємниць науки, які стали джерелом натхнення для таких західних науковців, як Джордано Бруно (1546-1601), Коперник (1437-1543), Галілей (1564-1642). Колишній професор Ісламського інституту в Парижі Жак Ріслер сказав наступне про вплив мусульман на Відродження Заходу: «Мусульманські астрономи мали на наше Відродження такий самий вплив, як і науковці-математики».

  • Мусульмани вдосконалили, навіть можна сказати наново створили астролябію (устурлаб) – інструмент для визначення місцезнаходження зірок, виміру відстані між ними. Перша наукова праця на цю тему написана Машааллагом (помер 815 р.). Зеркалі (1029-1087) винайшов найточнішу та найзручнішу для того періоду астролябію.
  • Мусульманські науковці задовго до європейців висловили думку про сферичну форму Землі, а також про її обертальний рух. Ще Аль-Біруні довів, що Земля обертається навколо своєї осі та навколо Сонця. В результаті досліджень, які він проводив в Індії поблизу міста Нандана, Аль-Біруні зміг вирахувати площу поверхні Землі. Застосований при цьому метод називається в Європі «правилом Біруні».
  • Ще в ІХ-Х сторіччі брати Муса вирахували довжину Земної окружності.
  • Праці Фергані в галузі астрономії  протягом 700 років використовували в Європі в якості учбового посібника. Фергані також відкрив існування плям на Сонці.
  • На думку Лаланда, «Сабі джадваллері»- таблиці з астрономії Беттані, визнаного одним з 20 всесвітньо відомих астрономів, були взяті в Європі за основу аж до епохи Коперника (1473-1543). Беттані також вдалося вирахувати сонячний рік, причому його дані майже повністю співпадають з сучасними (похибка всього 24 секунди).
  • Будучи правителем, Улугбек (1394-1499) присвятив себе науці. Він побудував в Самарканді велику обсерваторію, прославився як видатний астроном своєї епохи.
  • Алі аль-Кушчи (помер 1474 р.), названий «Птоломеєм своєї епохи», вирахував кривизну екліптики, причому, назване ним число не дуже відрізняється від сучасних даних (23030’13»; сучасні дані 23027)). Фергані був першим науковцем, який вирахував точне значення кривизни екліптики.
  • Бітруджі (ХІІІ сторіччя), спростувавши теорію руху планет по колу навколо зовнішнього центру, відкрив шлях Копернику.
  • Джабір бін Афлаф (ХІІ сторіччя) набагато раніше за європейців знайшов кут азимуту, за яким вимірюється яскравість та місцезнаходження зірок. Німецький астроном Режинтан тим самим методом дійшов подібних результатів 300 років потому.

ФІЗИКА

  • Ахмед бін Муса в своїй праці «Дивовижні системи» накреслив план близько 1000 приладів з системою автоматичного регулювання.
  • Абу аль-Із ібн Ісмаїль аль-Джазарі (помер 1206) в своїй праці «Кітаб аль-Хіяль» («Книга марень») заклав основи кібернетики.
  • Засновник оптики Ібн Хейсам (965-1051) своєю науковою працею «Книга зображень» дав поштовх діяльності таких вчених, як Роджер Бекон (1214-1294), Кеплер (1571-1630) та Леонардо да Вінчі (1452-1519). В світі науки книга вважалася фундаментальною протягом 600 років. Механізм відображення світла в сферичних дзеркалах названий його ім’ям – «проблема Аль-Хазані» (так звали Ібн Хейсамі в Європі).
  • Фарабі (870-950) дав тлумачення фізичній природі звуку.
  • Ібні Гераре (помер 1100 р.)  вперше сконструював токарний верстат.
  • Ісмаїль Джовхері (950-1010) загинув, вперше здійснивши політ.
  • Ахмед Челєбі (XVII сторіччя) на прізвисько «Хазарфянн», прив’язавши до спини орлині крила, вперше вдало здійснив політ, від башти Галата в Стамбулі до Доганлар в Ускюдарі. Лагарі Хасан Челебі, який жив за часів Мурада IV,прославився тим, що винайшов апарат на зразок ракети і здійснив на ньому вдалий політ.
  • Вчений-мусульманин на ім’я Ібні Фірнанас у 880 році вперше сконструював апарат на зразок аероплану. Для своєї конструкції він використав цупку тканину та пір’я птахів. Йому вдалося доволі довго ширяти в повітрі та плавно приземлитися. На Заході ж брати Райт змогли здійснити переший політ на аероплані лише в 1903 році.
  • Прийнято вважати, що закон тяжіння Землі відкрив Ньютон, хоча ісламських науковців, починаючи від Разі та Біруні до Хазіні, цікавив закон тяжіння Землі. Професор Ісмаїль Хеггі Ізмірлі та Ахмед Гюркан своїми дослідами довели, що Разі та Біруні висловлювали думку про закон тяжіння Землі. Ці досліди показали, що ісламські вчені задовго до Ньютона відкрили закон тяжіння Землі, сформулювали теорії в цій галузі.
  • Ібн Юнус задовго до Галілея (1564-1642) користувався годинником  з маятником.
  • Хазіні в своїй праці «Мізанул-Хікмет» дає поняття про ваги, а також показав знайдену ним питому вагу багатьох речовин.
  • Біруні з великою точністю знайшов питому вагу 18 речовин (деякі результати порівнювані з сучасними даними), визначив в’язкість води.
  • Хазіні визначив щільність повітря набагато раніше Торічеллі(1608-1647), дослідив залежність між щільністю повітря та швидкістю вітру.
  • Джабір бін Хайян (721-805), якого називають «батьком хімії», вперше висловив думку про величезну енергію, приховану всередині атома, про можливість його розщеплення, про те, що при цьому виникає сила, яка може зруйнувати Багдад.
  • Учень Насреддіна Тусі – Гутбеддін Ширазі на 300 років раніше Декарта дав правильне пояснення такому природному явищу, як веселка («алаімус-сяма»).
  • Проф. Абдуссалам (1926-1979) вдостоєний Нобелевської премії за теорію єдиних слабких електромагнітних полів, хоча досліди в цій галузі були розпочаті, але не завершені ще Ейнштейном (1879-1955).

ХІМІЯ

  • Коли мова заходить про хімію, переш за все на думку спадає Джабір бін Хайян. Його досягнення в галузі хімії перевершують Прістлі (1733-1804) та Лавуазьєна (1743-1794). Джордано прирахував його до дюжини геніїв світу. В створеній Джабіром кілька сторіч тому спеціальній лабораторії йому вдалося в результаті наукових досліджень визначити багато кислот. І це далеко не єдине його відкриття та винахід.
  • Разі, який завоював славу не лише лікаря, але й хіміка, виділив сірчану кислоту та чистий спирт.
  • Мусульманський вчений на ім’я Башир визначив фосфор, набагато випередивши європейця Бранта.
  • Саме мусульмани вперше використали порох та гармату. Пневматична гармата є винаходом Фатіха Султана Мехмета (1432-1481).

ГЕОГРАФІЯ

  • У формуванні географії як науки мусульмани також зіграли велику роль. Дорожні нотатки Евлія Челебі (1611-1682), який досліджував різні куточки Землі, а також Ібні Батуті (1304-1369), який об’їхав всі континенти та материки, є безцінною історичною та географічною скарбницею.
  • Багато сторіч тому Аль-Біруні передрік існування Америки. Пірі Раїс (1465-1554) в книзі «Кітабі-Бахрійя» висунув припущення існування Америки.
  • Провідником Васко да Гами (1450-1554) в його подорожах був мореплавець-мусульманин на ім’я Ібні Меджід (XV сторіччя).
  • Ідрісі (1100-1166) ще 850 років тому вдалося скласти географічну мапу світу, близьку до сучасних мап. Ще Мурсієлі Ібрагім за 52 роки до Пірі Раїса накреслив мапу Білого моря, яка цілком відповідає сучасній.

БОТАНІКА ТА ЗООЛОГІЯ

  • Ібн Байтар (1190-1248), який завоював в середні віки славу великого ботаніка та фармацевта, в своїй книзі дав опис близько 1400 лікарських рослин та трав. Дана фундаментальна праця вважалася основною науковою працею в цій галузі.
  • Науковець на ім’я Дамірі (1349-1405) точними даними про природу тваринного світу, які він навів в своїй праці «Хаят аль-хаяван», значно збагатив зоологію як науку. Ібн Аввам (ХІІ сторіччя) став відомий в середні віки своїми книгами про сільське господарство.

СОЦІОЛГІЯ ТА АРХІТЕКТУРА

  • Ібн Халдун (1332-1406), який є одним з визначних істориків, був засновником соціології як науки. Його праці стали дороговказом для багатьох західних науковців.
  • Коли мова заходить про архітектуру, передусім на думку спадає зодчий Мемар Сінан (1489-1588), який увічнив себе витворами, які не згасають.

Український переклад підготовлений редакцією сайту www.lifeislam.org