Добре ставлення до батьків

batki_ukr

Урок шостий

Хвала Аллагу, який створив людину з нічого і наділив її численними дарами. Мир та благословення найшановнішому з пророків, кращому в словах, у справах, в підтриманні родинних зв’язків та в прояві доброти. Аллаг, Святий Він та Великий, наказав нам добре ставитися до батьків і проявляти до них щиру турботу.

Всевишній сказав: «Наказав вам Господь твій не поклонятися нікому, крім Нього, а також ставитися якнайкраще до батьків. І коли хтось із них – чи вони обоє – досягне старості, то не говори їм: «Фе!», не гримай на них і говори їм тільки гідні слова. Схили перед ними крило смирення з милосердя свого й говори: «Господи мій! Змилуйся над ними, бо вони ростили мене малого» (Коран, сура 17 «Аль-Ісра», аяти 23-24). Ібн Касір в коментарях до слів Всевишнього «не кажи їм «Фе!»» сказав: «Це означає,не кажи їм нічого поганого, навіть слова «Фе!», яке знаходиться на найнижчий сходинці поганих слів». Аллаг, Святий Він та Величний, виховує нас за допомогою спеціальних молитов. Він каже в Корані: «…й говори: «Господи мій! Змилуйся над ними, бо вони ростили мене малого»», щоб пам’ятав раб всі ті труднощі та втому, які відчувають батьки, виховуючи свої дітей. І тоді його серце наповнюється любов’ю та співчуттям до них. Аллаг Всевишній нагадав нам в Корані про права батьків, сказавши: «Ось Ми уклали завіт із синами Ісраїла: «Не поклоняйтесь нікому, окрім Аллага, ставтесь якнайкраще до батьків, інших родичів, сиріт та нужденних»» (Коран, сура  2 «Корова», аят 83). Добре ставлення до батьків – це найкраща справа, кращий із способів наближення до Аллага і найвеличніше з видів поклонінь. Повідомляється, що Абдуллаг бін Мас’уд (хай буде задоволений ним Аллаг) сказав: «Якось я спитав Пророка (хай благословить його Аллаг та вітає): «Яку справу Аллага любить понад усе?» Він сказав: «Молитву, яку звершують вчасно». Я спитав: «А після цього?» Він сказав: «Прояв поваги до батьків». Я спитав: «А після цього?» Він сказав: «Боротьбу на шляху Аллага». (Сахіх аль-Бухарі, Сахіх Муслім). Добре ставлення до батьків – це причина, через яку людина може увійти до Раю, і це один із шляхів, який веде до нього. Передають зі слів Абу Хурайри (хай буде задоволений ним Аллаг), що Пророк (хай благословить його Аллаг та вітає) сказав: «Ганьба, ганьба і ще раз ганьба тому, хто побачить старість одного або обох своїх батьків і після цього не увійде до Раю!» [1] (Сахіх Муслім) Аль Хасан сказав: «Добре ставлення до батьків – це коли ти слухаєшся їх в усьому, щоб вони тобі не наказали, а непослух – це полишення їх та позбавлення їх своєї турботи». О мусульманине! Це великий місяць. Він розстелив для тебе своє покривало і дні його вже настали, і благо його наблизилось до тебе. Замислись над становищем людини, яка прийшла до Пророка (мир йому та благословення Аллага) і просила його дозволити взяти участь в джихаді. Адже джихад – це одна з найкращих справ. В ньому багато труднощів та нестатків, переїздів та зупинок, ризику для життя тощо. На що Пророк (мир йому та благословення Аллага) сказав йому: «А чи живі твої батьки?» Ця людна відповіла: «Так». Пророк (мир йому та благословення Аллага) сказав: «То віддай всі свої сили [2] їм!» (Сахіх аль-Бухарі). Наказ добре ставитися до батьків загальний та абсолютний. В нього входять речі, які до душі дитині, і речі, які їй неприємні. Ці накази не приймають обговорень та суперечок. І це дуже важливий момент, який потребує особливої уваги, адже багато дітей забувають про нього. Вони думають, що прояв доброти та щирості повинен бути в тих справах, які їм подобаються, і які не суперечать їхнім бажанням. Насправді все геть навпаки. Щирий прояв доброти буває лише в тих справах, які не відповідають нашим бажанням. А якби відповідали нашим бажанням, то не називалися б добром та щирістю. Аллаг Всевишній спонукає нас в Корані до добра щодо батьків і вказує на їхнє високе становище. Всевишній сказав: «Схили перед ними крило смирення з милосердя свого й говори: «Господи мій! Змилуйся над ними, бо вони ростили мене малого» (Коран, сура 17 «Аль-Ісра», аят 24). О мусульманине! Не йди до батьків повільною ходою, а будь як той швидкий птах, відповідаючи на їхнє звернення, коли їм щось знадобиться. Тоді ти заслужиш їхнє задоволення. Потім доповни цю службу молитвою за них, попросивши у Аллага для них милості та прощення. І не думаю, що після цього ти віддав їм свій борг повністю, але Аллаг винагороджує навіть за малу справу та благословляє її. Разом з цим благородним закликом Аллага, Святий Він та Великий, добре ставитися до батьків, ми помічаємо у деяких людей помилкове зважування справ та недостатньо розуміння. Ми бачимо, що деякі ставлять своїх друзів вище за батьків. Багато хто полишає кращі зі справ, такі як добре ставлення до батьків, для того, щоб зайнятися менш важливими справами. Якщо ми подивимось на ставлення дітей до їхніх батьків, то що ми побачимо? Багато хто полишають своїх батьків, коли ті досягають похилого віку. Навідують їх рідко, лише для того, щоб поцікавитися станом. Деякі залишають їх в притулках для людей похилого віку, інші дозволяють собі докори та осуд в їхній бік, підвищують на них голос та сварять, наче вони сперечаються зі своїми ворогами. Є й такі, які у відносинах з невіруючими тактичні та культурні, в той час, як зі своїми батьками вони грубі та невиховані. Значна частина молоді сьогодні поважає та шанує своїх друзів більше, ніж батьків. Також підкорення чоловіків дружинам та піднесення їх над батьками стало характерною рисою нашого суспільства. Це відбувається через слабкість віри та духу. Повідомляється, що Муаз (хай буде задоволений ним Аллаг) сказав: «Посланець Аллага (мир йому та благословення Аллага) заповідав мені ніколи не проявляти непослух до батьків, навіть якщо вони накажуть залишити свою родину та майно» (аль-Муснад імама Ахмада). І немає блага в жінці, яка підштовхує свого чоловіка не слухатися батьків та розривати родинні зв’язки. Повідомляється, що ібн Умар, хай буде задоволений Аллаг ними обома, сказав: «(Колись) у мене була дружина, яку я кохав, але яка не подобалась Умару [3] (хай буде задоволений ним Аллаг). Зрештою він сказав мені: «Розлучися з нею!» Я відмовився і тоді Умар (хай буде задоволений ним Аллаг) прийшов до Пророка (мир йому та благословення Аллага), розповівши йому про все, і Пророк (мир йому та благословення Аллага) сказав: «Слухайся свого батька!» (Цей хадіс наводять Абу Дауд та Тірмізі, який сказав: «Хороший достовірний хадіс»). Підкоритися в цьому випадку необхідно, якщо є поважна з точки зору шаріату причина для розлучення, і якщо це не призводить до небажаних наслідків. Абу Дарда’ передавав, що якось до нього прийшла одна людина і сказала: «У мене є дружина, а моя мати наказує мені розлучитися з нею!» На це Абу Дарда’ сказав: «Я чув, як посланець Аллага (мир йому та благословення Аллага) сказав: «Батьки – це середні [4] ворота Раю, і якщо ти захочеш, то можеш втратити ці ворота або зберегти їх» [5] (Цей хадіс наводить Тірмізі, який сказав: «Достовірний хадіс»). В цьому хадісі ясний доказ того, що не послухавшись батьків, можна втратити середні ворота Раю, тобто найкращі ворота, а підкорившись їм – зберегти ці ворота. І хто шукає щастя, той буде берегти їх, навіть якщо він позбавиться через це відпочинку та веселощів. А той, хто продав своє наступне життя за ближнє, і надав перевагу тимчасовому життю замість вічного, того аж ніяк не турбує збереженість цих воріт. Цей хадіс розповідає про ситуацію з віруючою, праведною мусульманкою, а якщо ж вона не праведна і має поганий характер, то розлучення з нею буде лише благом. Праведна мусульманка, яка боїться Всевишнього Аллага, отримає свою  винагороду за допомогу, яку вона надасть чоловіку в доброму ставленні до його батьків, за те, що спонукала його ставитися до них з любов’ю, дбати про них і терпляче очікувати за це винагороди у Аллага. Адже любов до батьків чоловіка та турбота про них є проявом дружнього ставлення до нього, а також ознакою високої моральності. Муджагід сказав: «Син не повинен утримувати свого батька, якщо той його б’є. Той, хто дивиться в очі своїм батькам, той ставиться до них з неповагою. А той, хто образив своїх батьків, той проявив непослух». Стережіться проявляти непослух до своїх батьків. Повідомляється, що Абу Бакра Нуфай` бін аль-Харіс (хай буде задоволений ним Аллаг) сказав: «(Якось) посланець Аллага (мир йому та благословення Аллага) спитав (людей): «А чи не повідомити вам про те, що (відноситься до числа) найтяжчих гріхів?», - (повторивши своє запитання) тричі. Ми сказали: «Звісно, о посланцю Аллага!» Тоді він сказав: «Це багатобожжя та прояв неповаги до своїх батьків». Кажучи це, Пророк (мир йому та благословення Аллага) напівлежав, спираючись на руку, а потім він сів та сказав: «І, воістину, це – брехня та неправдиві свідчення!», - і він продовжував повторювати (ці слова), поки ми не почали казати: «Якби ж він замовчав!» [6] (Сахіх аль-Бухарі, сахіх Муслім). Повідомляється, що Муавія бін Джахіма бін аль-Аббас (хай буде задоволений ним Аллаг) сказав, що Джахіма (хай буде задоволений ним Аллаг) прийшов до Пророка (мир йому та благословення Аллага) і сказав: «О посланцю Аллага, я збираюся вирушити в похід і хотів би порадитися з тобою». Він спитав: «Чи жива твоя мати?» Той відповів: «Так». Тоді він сказав: «Будь завжди з нею та допомагай їй, адже Рай знаходиться біля її ніг». (Муснад імама Ахмада) Якось до Пророка (мир йому та благословення Аллага) прийшла людина і сказала: «О посланцю Аллага, я прийшов, щоб присягнути тобі і здійснити переселення, і залишив своїх батьків у сльозах». Він сказав: «Повернися та обрадуй їх так само, як ти засмутив їх». В іншій версії цього хадіса говориться, що він сказав: «Я не прийму твоєї присяги, доки ти не повернешся і не обрадуєш їх так само, як ти їх засмутив» (Сахіх аль-Бухарі). Бішр бін аль-Харіс сказав: «Син, який знаходиться біля своєї матері, чує її дихання, кращий за того, хто бореться на шляху Аллага Всевишнього. А дивитися на батьків – краще за все інше». Ата (хай буде задоволений ним Аллаг) сказав: «Якщо твоя мати наполягає на тому, щоб ти не робив добровільні молитви, окрім обов’язкових, і не постував додатково, окрім обов’язкового посту, то ти повинен послухати її, адже підкорення їй важливіше, ніж добровільні молитви та пости». Хішам бін Хассан якось сказав Аль-Хусейну: «Я вивчаю Коран, а моя мати чекає мене з вечерею». Той сказав: «Для мене буде краще, якщо ти повечеряєш зі своєю матір’ю і порадієш їй, ніж здійсниш добровільний хадж». Якось Ібн Умар побачив, як хтось робить обхід навколо Кааби, несучи свою матір на спині. Підійшовши до Ібн Умара, ця людина спитала його: «Як ти гадаєш, чи відплатив я їй за те, що вона зробила для мене?» Він відповів: «Ні, ти не відплатив їй навіть за жодну з переймів. Однак те, що ти зробив – це похвально. І Аллаг може щедро винагородити навіть за малу справу». О мусульманине! Якщо хтось зробить тобі добро, один раз чи двічі, ти неодмінно будеш хвалити та дякувати йому за це, багаторазово згадуючи лише хороші його якості. Так чому ж твої батьки не отримують від тебе нічого, окрім невдячності, докорів та проблем? Багато років вони доглядали тебе, даючи тобі їжу та пиття, одяг та ліки. Вони щедро дарували тобі свою любов, турботу та виховання. І після всього цього, після всього добра, яке вони тобі зробили, ти їх полишаєш?! Преславний Аллаг! Які ж грубі та далекі від благого бувають серця! Ми не бачимо дитину, яку залишили б батьки, коли вона хворіє. Згадай Якуба (мир йому) як він переймався через втрату свого сина Юсуфа (мир йому). Всевишній згадав про це в Корані, сказавши: «Очі його побіліли від смутку, який він стримував» (Коран, сура 12 «Юсуф», аят 84). Поширеним видом непослуху батькам також стало те, що діти часто ображають своїх батьків, стаючи причиною їхніх сліз. Навідають їх лише час від часу, не дбають про їхнє здоров’я та матеріальний стан. Причиною смутку батьків стає також байдуже ставлення їхніх дітей до релігії. Відсутність поваги до батьків стало розповсюдженим явищем в нашому суспільстві. Діти припинили вставати, коли ті входять у дім, припинили виконувати їхні прохання. А деякі діти настільки загордували, що соромляться своїх батьків, особливо, коли вони бувають у вищому світі або в громадських місцях. Повідомляється, що Абу Хурайра, хай буде задоволений ним Аллаг, сказав: (Якось) одна людина прийшла до посланця Аллага (мир йому та благословення Аллага) і спитала: «О посланцю Аллага, хто з людей більше всього гідний того, щоб я з ним добре поводився?» Він сказав: «Твоя мати». (Ця людина) спитала: «А хто потім?» Він сказав: «Твоя мати». (Людина) спитала: «А потім хто?» Він сказав: «Твоя мати» (Людина знову) спитала: «А хто потім?», - (і тоді) він сказав: «Твій батько» (Сахіх аль-Бухарі, Сахіх Муслім). Ібн Батталь сказав: «Є три речі, які стосуються лише матері: це труднощі виношування дитини, труднощі її народження та труднощі її вигодовування». Велика мудрість криється в перевазі матері над батьком. Вона витрачає більше зусиль на свою дитину, ніж батько, і вона сама потребує допомоги та доброти. Жінка слабка, і не може, як чоловік, заробляти на прожиття. Вона потребує співчуття та ніжності. І перший, хто повинен їй давати все це – її син. О мусульманине! Навіть після смерті батьків діти повинні проявляти свою увагу до них. Вони повинні просити Аллага, щоб Він пробачив їхніх батьків та наділив їх Своєю милістю. Можуть виплачувати милостиню за них. Можуть підтримувати зв’язок з друзями батьків. Повідомляється, що Абу Усайд Малік бін Рабі’а ас-Са’іді (хай буде задоволений ним Аллаг) сказав: «(Якось), коли ми знаходились у посланця Аллага (мир йому та благословення Аллага), до нього прийшла якась людина з (племені) бану Салама і спитала (його): «О посланцю Аллага, чи можу я якимось чином проявляти шанобливість до своїх батьків і після їхньої смерті?» Він сказав: «Так, (якщо будеш) молитися за них [7], просити у Аллага прощення для них, виконувати їхні обіцянки після їхньої смерті, підтримувати родинні зв’язки з тими людьми, з яким ти пов’язаний лише через (своїх батьків), і поважати їхніх друзів» (Навів Абу Даууд, Альбані назвав це слабким хадісом). О юначе! Заповіт Аллага тобі згори, з семи небес, і заповіт книги Аллага, і заповіт посланця Аллага. Ось вони обоє перед тобою, вже торкнулася їх сивина, і спини їхні вже згорбилися, і руки їхні тремтять. Вони важко встають і ледве сідають, адже хвороби послабили їх. Будь добрий до них та милосердний. Не шкодуй для них свого майна та своїх сил. Будь до них лагідний та м’який. О Аллаг! Пробач гріхи нам наші та нашим батькам. Винагороди їх за нас найкращою винагородою. О Аллаг! Підвищ їхню ступінь в Раю. А все те, що їх спіткало з негараздів, хай це буде очищенням для них та спокутою їхніх гріхів. О Аллаг! Посели їх у вищому ступені Раю, у Фірдаусі, разом з пророками, правдивими та шахідами. Мир та благословення нашому пророку Мухаммаду.

Абдуль Малік аль-Касім

«40 уроків тим, хто застав Рамадан»

Перекладено сайтом «Чому Іслам?»

www.whyislam.ru

Українська версія підготовлена редакцією сайту www.lifeislam.org

  [1] – Тут мається на увазі, що винагородою за приділення літнім батькам належної уваги та необхідної допомоги слугуватиме Рай, тоді як людину, яка не виконує своїх обов’язків перед ними, чекає приниження та сувора кара. [2] – «Джахід» - це дієслово утворено від того ж кореня, що й слово «джихад». [3] – Тобто: його батькові, який боявся, що під впливом цієї жінки, його син почне нехтувати виконанням своїх релігійних обов’язків. [4] – Тобто: найкращі. [5] – Інакше кажучи, ти можеш або увійти до Раю через ці ворота, якщо будеш ставитися до батьків з належною шанобливістю та коритися їм, або сам позбавиш себе цієї можливості. [6] – Вказуючи людям на ці найтяжчі гріхи, Пророк (хай благословить його Аллаг та вітає) розхвилювався, докладаючи всіх зусиль для того, щоб вони запам’ятали його слова і утримувалися від скоєння подібного, що часто бувало з ним, коли він казав про особливо важливі речі, але цього разу це хвилювання було настільки сильним, що людям стало шкода його. [7] - Мається на увазі звернення до Аллага з мольбами за батьків.