Аяти Священного Корану

Християни стверджують, що в Священному Корані є аяти, які підтверджують їхні переконання щодо Ісуса. Вони наводять інакомовні аяти, які вони зрозуміли та розтлумачили по-своєму, а також аяти, в яких містяться похвала Ісуса, його матері, апостолів, а також тих, що увірували з числа християн. Щоб відповісти на їхні твердження, наведемо аяти Священного Корана, які свідчать про те, що сьогоднішніх християн не можна віднести до істинно віруючих через викривлення, яких зазнали їхні переконання. Всевишній Аллаг сказав в Священному Корані: «Істинно, не вірують ті, які говорять: «Воістину, Аллаг, Він — Месія, син Мар’ям!» (Сура 5 «Трапеза», аят 17). «Істинно, невіруючі ті, які говорять: «Воістину, Аллаг — це Месія, син Мар’ям!». Але ж казав Месія: «О сини Ісраїля! Поклоняйтеся Аллагу, Господу моєму й Господу вашому!» Воістину, ті, які додають Аллагу рівних — заборонив Аллаг їм сади раю, будуть у пеклі вони! І не буде у неправедних помічників! Істинно, не вірують ті, які говорять: «Воістину, Аллаг — третій із Трійці», — але ж немає бога, крім Бога єдиного! І, воістину, якщо не відмовляться вони від того, що говорять, то тих із них, які не вірують, спіткає болісна кара!»(Сура 5 «Трапеза», аяти 72-73). «…які не вірують ні в Аллага, ні в Останній День, які не забороняють того, що заборонив Аллаг і Його Посланець, які не коряться істинній релігії, поки вони не платитимуть власноруч данини й не будуть принижені» (Сура 9 «Покаяння», аят 29). Господь суворо засуджує в Корані тих власників Писання, зокрема, християн, які стверджують, що Ісус, син Марії, є сином Бога. Всевишній Аллаг сказав: «І ще кажуть: «Милостивий узяв сина». Справді, ви стверджуєте жахливу річ! Від цього здатні розколотися небо, розсипатися земля й зруйнуватися гори! Від того, що вони приписали Милостивому сина! Не годиться Милостивому мати сина! Воістину, кожен із тих, хто на небесах і на землі, постане перед Аллагом лише як раб» (Сура 19 «Мар’ям», аяти 88-93). «Такий Іса, син Мар’ям. Це — правдиве слово про нього — про кого вони так сперечаються. Не годиться Аллагу народжувати, Преславний Він! Коли вирішує Він щось, то тільки говорить: «Будь!» — і воно є» (Сура 19 «Мар’ям», аяти 34-35). Всевишній неодноразово згадує в Корані про те, що Ісус – раб Бога: «Воістину, він — лише раб, якому Ми дарували Свою милість та зробили прикладом для синів Ісраїля!» (сура 43 «Прикраси», аят 59). Ісус, як відомо, розмовляв в колисці, і почав свою промову словами: «Він сказав: «Воістину, я — раб Аллага. Він дарував мені Писання й зробив мене пророком» (сура 19 «Мар’ям», аят 30). Всевишній також сказав: «Коли Іса прийшов із ясними знаменнями, то сказав: «Я прийшов до вас із мудрістю; я поясню вам частину того, про що ви сперечаєтесь! Тож бійтесь Аллага та коріться мені! Воістину, Аллаг — мій Господь та ваш Господь! Тож поклоняйтесь Йому! Це — прямий шлях!» (сура 43 «Прикраси», аяти 63-64). В Священному Корані ясно сказано, що Ісус був посланцем Бога: «Месія, син Мар’ям — лише посланець. Істинно, приходили посланці й до нього. Мати його — праведниця, але й вони споживали їжу! Поглянь, як роз’яснюємо Ми [невіруючим] знамення Наші! І ще раз поглянь — у якій же омані вони!» (сура 5 «Трапеза», аят 75). Міцніше за все християни ухопилися за два коранічні аяти: «…тож вдихнули Ми в нього від Духу Нашого» (сура 66 «Заборона», аят 12). «Адже Месія — Іса, син Мар’ям — лише посланець Аллага та слово Його, донесене до Марії, та дух від Нього» (сура 4 «Жінки», аят 171). З цих двох текстів вони зрозуміли, що Ісус – це дух Бога та Його слово, тобто Його словесний розум (Логос). Це схоже на поведінку потопаючого, який хапається за соломинку. Не знайшовши вагомих доказів Божественності Ісуса в Біблії, прибічники цієї ідеї звернулися до інших Писань і почали викривляти їхній сенс та перевертати з ніг на голову їхній зміст. Свого часу християни Наджрана сказали Пророку Мухаммаду (мир йому та благословення Аллага) те саме. Якось вони звернулися до нього зі словами: «Хіба ти не стверджуєш, що Ісус – Слово Бога та Дух від Нього?» Він відповів: «Так і є». Тоді вони сказали: «Цього достатньо». Після цього Всевишній послав: «Тож ті, чиї серця відхилилися убік, йдуть за багатозначним, прагнучи смути і прагнучи тлумачення їхнього»(сура 3 «Родина Імрана», аят 7). Аят, з якого вони взяли ці слова, спростовує їхні переконання: «О люди Писання! Не порушуйте релігії вашої та не говоріть про Аллага нічого, крім істини. Адже Месія — Іса, син Мар’ям — лише посланець Аллага та слово Його, донесене до Марії, та дух від Нього. Увіруйте ж в Аллага та посланців Його і не кажіть: «Трійця». Краще для вас утриматись від цього. Воістину, Аллаг — Бог єдиний, пречистий Він від того, щоб мати дитину. Йому належить те, що на небесах, і те, що на землі. Достатньо Аллага як Опікуна! Ні Месія, ні наближені ангели ніколи не цуралися бути рабами Аллага. А всі ті, які цураються бути рабами Його та сповнюються гордині, будуть зібрані біля Нього [на Суд]!» (сура 4 «Жінки», аяти 171-172). І початок, і кінець аяту підтверджують неправоту християн та необґрунтованість їхніх доводів та доказів. В цьому аяті ясно говориться, що Ісус – не Бог, а раб Бога. Ісус названий в Корані Словом Аллага (Бога), тому що він був створений за словом Його. Таким чином, він – створене Слово Бога, а не те, що творить, тобто не те слово «Будь!» за допомогою якого Бог створює Свої творіння. Це пояснено в Священному Корані. В своєму створенні Ісус подібний до Адама: «Воістину, Іса перед Аллагом схожий на Адама — Він створив його з праху, а потім сказав тому: «Будь!» — і він є» (сура 3 «Родина Імрана», аят 59). І в інших аятах сказано, що Ісус – створене Слово Бога: «І сказали ангели: «О Мар’ям! Воістину, Аллаг сповіщає тобі добру звістку про слово від Нього! Ім’я йому — Іса Месія, син Мар’ям. Він буде пошанований у житті нинішньому та в житті наступному і буде він одним із наближених! Він говоритиме із людьми ще в колисці та в дорослому віці. Буде він одним із праведників!» Вона сказала: «Господи! Як може бути у мене дитина, якщо жоден чоловік не торкався мене?» Сказав [ангел]: «Так станеться, бо Аллаг вчиняє так, як побажає!» Коли вирішує Він щось, то лише говорить: «Будь!» — і воно постає» (сура 3 «Родина Імрана», аяти 45-47). В Корані ясно сказано, що Ісус – Слово від Аллага (Бога), і що він створений. І чи можна сказати те саме про «словесний Розум», який вони називають Логосом? В Корані мова йде про Слово Бога, яке стало причиною появи Ісуса, а не про філософське поняття – Логос, - про яке кажуть християни. Це підтверджує наведений вище аят, в якому Всевишній сказав: «О Мар’ям! Воістину, Аллаг сповіщає тобі добру звістку про слово від Нього! Ім’я йому — Іса Месія, син Мар’ям» (сура 3 «Родина Імрана», аят 45), Ісус – Слово від Бога, а не Його одвічна властивість чи атрибут. Тому Всевишній, повідомляючи Закарії благу новину про народження у нього сина Ях’ї (Іоанна), сказав  про Ях’ю, що він підтвердить Слово від Бога: «І ось, коли звершував він молитву в святилищі, звернулися до нього ангели: «Аллаг дарує тобі добру звістку про Ях’ю, який підтвердить слово від Аллага, буде попереду інших, буде стриманим та буде пророком з-посеред праведників!» (Сура 3 «Родина Імрана», аят 39). Ісус названий так тому, що причиною його появи на світ, на відміну від решти людей, які народжуються від батька та матері, не була людина. Зазвичай людина відноситься до батька, і від нього отримує ім’я. А оскільки у Ісуса не було батька, то він був названий найближчою причиною його створення, якою було Слово Бога. Всевишній сказав: «Будь!» - і Ісус з’явився. Цю назву можна тлумачити й інакше, бо Ісус був носієм Слова Божого. Він ніс його людям. Про це згадується в Новому Завіті: «І росло Слово Боже, і дуже множилося число учнів у Єрусалимі, і дуже багато священиків були слухняні вірі»(Дії Апостолів, 6:7). А також: «І сталось, як тиснувся натовп до Нього, щоб почути Слово Боже, Він стояв біля озера Генісаретського» (Від Луки, 5:1). Щодо слів Всевишнього: «…тож вдихнули Ми в нього від Духу Нашого», то під Духом мається на увазі Гавриїл (Джібріль). В іншому аяті Всевишній назвав його так само: «Скажи: «Святий Дух (Джібріль) приносить його (Коран) від Господа твого з істиною, щоб зміцнити тих, які увірували, та як прямий шлях і радісну звістку для відданих!» (сура 16 «Бджоли», аят 102). Він явився Марії в подобі людини: «І Ми послали до неї Нашого Духа, який уподібнився статному чоловіку» (сура 19 «Мар’ям», аят 17). І він вдихнув у виріз її сорочки, і в її лоні з’явився Ісус. Таким чином, Ісус був створений шляхом його подиху: «Та, яка зберегла цноту лона свого, — Ми вдихнули в неї від нашого Духу, зробивши її саму та її сина знаменням для світів!» (сура 21 «Пророки», аят 91). Те саме сказано про Адама: «І коли Я розмірю її та вдихну в неї зі Свого Духу, то впадіть перед нею ниць, низько кланяючись!» (сура 15 «Хіджр», аят 29). Це сказано лише для того, щоб вшанувати Адама та Ісуса, і якби це було вказівкою на позалюдську природу, то Адам заслуговував би на це більше, ніж Ісус. Щодо слів: «… і Дух від Нього», то це взагалі не значить, що Ісус – частина Бога. Мається на увазі створений Ним дух, а не частина Його Самого. Той самий прийом використовується і в Біблії: «І сказав йому Мойсей: Чи ти заздрісний за мене? О, якби то ввесь Господній народ став пророками, коли б дав Господь Духа Свого і на них!» (Числа, 11:29). Далі читаємо: «І буде останніми днями, говорить Господь: Я виллю від Духа Свого на всяке тіло, і будуть пророкувати сини ваші та ваші доньки, юнаки ж ваші бачити будуть видіння, а старим вашим сни будуть снитися» (Дії Апостолів, 2:17). Отже, Священний Коран і Новий Завіт одностайні в тому, що Ісус – раб Бога та Його Посланець, обраний Ним і направлений до синів Ісраїля. Ісус був пророком, якого Всевишній підтримав чудесними знаменнями, що підтверджують його пророчу місію. Хай благословить його Всевишній та вітає!

З книги «Бог Єдиний або Трійця»

Мункиз ібн Махмуд ас-Саккар

Українська версія підготовлена редакцією сайту www.lifeislam.org

[1] Тобто це несумісне з Його досконалістю та святістю.