Народ-в’язень, або крик мусульман Китаю

Сьогодні, в наш час, можна почути як ЗМІ тих чи інших країн, виголошують про гуманізм, лібералізм, права людини, свободу слова, що сьогодні суспільство є більш відкритим і вільним. Клеймуються злочинні режими минулого: Гітлера, Сталіна, Муссоліні; засуджуються злочини проти людства як Голокост, Голодомор, геноцид. Але, будучи правдивими перед самими собою, потрібно відзначити, що люди сліпі і, кажучи про страшні події минулого, шкодуючи про те, що сталося, вони не бачать неогеноциди, які відбуваються сьогодні, прямо «перед їх носом». Люди подібні до біороботів, помічаючи лише те, що їм говорить телевізор та радіо, реагуючи на ті чи інші події так, як подається самими ЗМІ. Вони лише «поїдають» ту інформацію, яка нав'язується їм і можуть зовсім не помічати того, що дійсно варте уваги і вкрай важливо. На жаль, це стосується і мусульман, вони теж піддаються загальному зомбуванню і дозволяють ляльководам управляти їх увагою, а потім і їх почуттями та поведінкою. Сьогодні, освічена людина в Європі, Америці або в іншому куточку світу лякається, коли читає жахи Другої світової війни, про етнічні і расові чистки, масові вбивства, концтабори. Ця освічена людина, найчастіше за все, є наївною, думає що це надбання історії яке давно вже в минулому. Вона навіть не може собі уявити, що такі ж картини смерті, насильства, нехтування людською гідністю та правами відбуваються прямо зараз, в ось цю секунду, коли ти читаєш рядки цієї статті. На жаль, сьогоднішнє суспільство саме таке, егоїстичне, індивідуалістичне і дуже часто, лише маніфестаційне (тобто, лише декларує свої ідеї), і далеке від суворої реальності, яка можливо вже починається за твоїми стінами. Мусульмани Китаю мають довгу історію, яка корінням своїм сягає часів перших трьох поколінь мусульманської громади. Іслам на території сучасного Китаю сповідують різні народи, це й етнічні китайці - хуей, вони ж дунгани, а також киргизи, казахи, узбеки, татари, таджики, уйгури. Кожен з цих народів сформував свою унікальну культуру, центром якої є Іслам, більш того, Іслам та їх національні культури є чимось єдиним, що не можна роз’єднати. Основна маса мусульман Китаю (за винятком дунган) проживає в Східному Туркестані (нині - Сіньцзян-Уйгурський Автономний округ). Це споконвічні землі цих народів, на яких вони жили тисячі років і, в той же час, ця земля не є китайською, Китай анексував її в 1949 році, не без участі СРСР. І тут початок тієї трагічної історії, яка триває донині. Уйгури (яких більшість в Східному Туркестані) та інші мусульманські народи цього регіону зберігають свій давній спосіб життя (який мало чим змінився на останні сторіччя), побут, релігію, традицію та культуру, практикують ісламські закони і дуже сильні прив'язані до Ісламу, розглядають Іслам як перший та головний елемент своєї ідентифікації аж настільки, що не мали свого етноніма, тобто, самоназви, а називали себе просто мусульманами. З іншого боку, комуністичний Китай, зі своєю тоталітарною ідеологією, з войовничим безбожжям, культом матеріалізму, культом кількості. Природно, що два цих цивілізаційних поля прийшли в конфлікт, бо те, що є святим для одних, є гріхом для інших, те, що э чеснотою у одних, у інших є огидним. Уйгури зберігали свою релігію, свій спосіб життя, свій народ і культуру. Навіть потужна комуністична пропаганда нічого не змогла зробити з цим сміливим й вірним своєму «Я» народу. Звичайно, безбожний комуністичний режим своїми утисками віруючих викликав величезні хвилі імміграції уйгурів та інших мусульман. Ці цифри обчислюються сотнями тисяч біженців і десь, можливо, досягають мільйонів. Сьогодні ви можете зустріти діаспори тих же уйгурів майже в кожному куточку світу. У Туреччині, Середній Азії, на Близькому Сході, в Америці, Європі. Але останнім часом, останні 10-15 років ситуація почала стрімко загострюватися, китайська влада звинувачує в цьому сепаратистські та проісламські рухи уйгурів і на цьому тлі китайська влада створила жахливу систему поневолення і знищення людей, яка навіть приснитися не могла фантастам антиутопій Дж.Оруелу, Г. Уелсу і М.Замятіну. На сьогоднішній день Китай є найбільшою поліцейською державою світу (ділячи пальму першості з КНДР). На вулицях Урумчі і Кашгара встановлені тисячі відеокамер, які стежать за пересуванням людей, ці камери зчитують особи людей і можуть ідентифікувати їх. Також впроваджується система ідентифікації людей по ході. Міста розбиті на сектори, перехід з одного в інший має пропускні пункти, які контролюють прохожих, також пропускні пункти стоять на вокзалах і в супермаркетах. Мусульмани Сіньцзяна не можуть не те що покинути Китай, а навіть виїхати за межі свого населеного пункту, це вимагає неймовірних зусиль і взагалі є малоймовірним. Уйгури не можуть вільно купити навіть ніж на ринку, а якщо кому і дають такий дозвіл, то на ножі гравірується ім'я власника цього ножа. У ресторанах ножі взагалі приковуються ланцюгами до стіни. Також водії повинні встановити на свої машини GPS-навігатори, мусульмани Сінцьзяна повинні встановлювати на свої телефони додатки, які відстежують контент їх телефонів. Найбільший же ворог безбожного Китаю – Іслам. Керівники Комуністичної партії Китаю вважають, що саме прихильність до Ісламу, не дозволяє асимілювати мусульманські народи. Тому, в Східному Туркестані під забороною ісламські імена, носіння борід чоловіками, носіння нікабів та хіджабів жінками, відвідування дітьми до 18 років і держслужбовцями мечетей, заборона поститися в місяць Рамадан. З іншого боку, мусульман Східного Туркестану зобов'язують вчити китайську мову, слухати лекції про досягнення компартії Китаю, відвідуючи збори політпросвіти на роботі та біля власного будинку, співати пісні вождям комунізму. Також керівництво Піднебесної підселює в сім'ї мусульман китайців-ханьців, щоб вони наглядали за настроями в сім'ях. Пророк Мухаммад (мир йому і благословення Аллага) повідомив нам, що настануть такі часи, що дотримуватися релігії буде важче, ніж тримати в руці розпечене вугілля. Для уйгурів та інших мусульманських народів Китаю зараз настав такий період, коли все проти тебе, все направлено на те, що б ти став невіруючим. Подумайте, о мусульмани, адже цих людей мучать лише за те, що вони сказали: «Наш Господь – Аллаг», їх мучать за те, що вони не хочуть обожнювати нікого, крім Аллага. Комуністичний Китай побудував мережу концентраційних таборів, в яких число в’язнів вже перевалило за число в'язнів у нацистських «таборах смерті» і радянському «ГУЛАГ». Приблизне число ув’язнених коливається від 1 до 3 мільйонів мусульман, що дорівнює 10-30% від усіх мусульман Східного Туркестану! За свідченнями очевидців, ці концентраційні табори наповнені мусульманами, в яких їх «перевиховують»: забороняють сповідувати Іслам, наказують співати комуністичні пісні і вивчати результати 19-го з'їзду Компартії Китаю, забороняють зараховувати себе до якогось народу і наказують вважати себе китайцями, ув’язнені знаходяться в нестерпних умовах, як про те розповіла на весь світ Мехрігуль Турсун, уйгурка, яка виступила перед Конгресом США і шокувала присутніх своєю розповіддю. Вона розповіла як її катували струмом, надівши металеве пристосування їй на голову, як били і знущалися, як виносили трупи її сусідок по камері, з якими вона повинна була ділити тюремні нари. Воістину, Китай втілив в життя антиутопії багатьох письменників, створивши державу-монстр, яка день і ніч спостерігає за своїми підданими і жорстко карає за будь-яке інакодумство. Цей сплав сучасних технологій та диявольської ідеології наближає Кінець Світу і створює нестерпні умови для життя і віри мусульманин. Саме про такі часи випробувань говорив останній Пророк (мир йому і благословення Аллаха). Що ж повинен робити кожен з нас, щоб змінити ту страшну реальність, в якій живуть наші брати і сестри в Східному Туркестані? Перше, і, найголовніше, не бути байдужим, відчувати біль наших одновірців. Повідомляється, що пророк, хай благословить його Аллаг і вітає, сказав: «У своєму милосерді, любові і співчуття по відношенню один до одного віруючі подібні до єдиного тіла: коли одну з частин його вражає хвороба, все тіло відгукується на це безсонням і лихоманкою». (аль-Бухарі 6011 і Муслім 2586) Друге, робити все можливе, щоб допомогти мусульманам Китаю: поширювати повідомлення про злочини по відношенню до них та інших пригноблених людей, звертатися до всіх можливих правових, державних, міжнародних інстанцій для тиску на політичний режим в Пекіні, застосовувати економічні санкції по відношенню до Китаю, робити дипломатичні ноти протесту, допомагати матеріально і фінансово біженцям з Китаю, а також тим, хто знаходиться зараз там. І не забувайте молити Господа за наших братів і сестер. Це їх право на нас. І ми повинні просити у Аллага позбавлення і полегшення того випробування, в якому вони зараз знаходяться. Нехай же Аллаг визволить мусульман Китаю від гнобителів й дарує їм можливість вільно сповідувати свою релігію. Амінь!   [gallery ids="4182,4183,4181,4180,4179,4178,4177,4176"]