Міграція мусульман

 

Сьогодні стало легше долати величезні відстані, подорожувати по різних країнах, переїжджати в них на постійне місце проживання, одружуватися і виходити заміж за кордоном, шукати роботу і вести бізнес, сповідувати в них вільно свої релігійні погляди, не відчуваючи за це утисків. Сьогодні мусульмани планети Земля як ні хто інші піддаються міграційним процесам. Вони їдуть з певних країн в інші, на це їх штовхають різні мотиви. Розберемо деякі з них:

1. Робота. Це одна з найпопулярніших причин міграції мусульман. І, в принципі, одна з найголовніших причин міграції немусульманських народів. Люди завжди мріяли про добробут і благополуччя, мріяли про країну, куди вони переїдуть і, нарешті, заживуть багатим і ситим життям. Дуже логічним буде констатувати, що мусульмани з бідних країн мігрують для поліпшення свого матеріального становища в економічно розвинені країни. Це європейські країни, Канада, США, Австралія, країни Перської затоки, Японія, Південна Корея. Тут вони знаходять більші заробітки, ніж на своїх батьківщинах, також в цих країнах є певна ісламська інфраструктура: мечеті, халяльні заклади, медресе. У цьому плані, звичайно, більш зручними є споконвічні мусульманські держави як Катар, Бахрейн, К.С.А., Кувейт, О.А.Е., де для мусульман легше знайти мечеть або відправити своїх дітей на навчання в медресе і де загальноісламські поняття як халяль, хіджаб, спілкування між чоловіками і жінками, дозвілля та інше будуть більш зрозумілими, тобто індивід знайде схоже соціокультурне середовище і, грубо кажучи, ці люди будуть говорити єдиною мовою спільної культури. Сьогодні є величезні громади вихідців з Бангладеш, Індії, Пакистану, Афганістану, Єгипту, Сирії, країн Африки, які живуть і працюють в країнах Перської затоки. Багато мусульман намагаються також потрапити в Північну Америку і європейські країни в надії на високі заробітки. Тому, сьогодні також величезна кількість діаспор з Іраку, Сирії, Туреччини, Лівану та інших країн Сходу живуть в європейських містах і країнах, формуючи нову культуру і новий цивілізаційний зріз.

2. Навчання. Молодь мусульманських країн часто виїжджає за кордон на навчання. Відбувається це з кількох причин: брак місць в місцевих ВУЗах, висока вартість освіти в своїй країні, незадовільний рівень освіти, відсутність певних спеціальностей в себе на батьківщині. Найчастіше разом з виїздом на навчання відбувається й так звана «втеча мізків», коли молоді фахівці залишаються в країні, де вони здобули освіту, оскільки рівень життя та доходів вище, ніж в них удома. Велика кількість студентів з арабських країн, Туреччини, Середньої Азії, Індостану їдуть в Європу. Так як освіта там має довгу традицію та перспектив для студента в майбутньому більше. Найчастіше, країни Західної Європи (Англія, Франція, Німеччина) для своїх нащадків обирають багаті батьки. Батьки ж з середнім достатком задовольняються, як правило, країнами Східної Європи (Україна, Молдова, РФ, Білорусь, Прибалтика). Є також регіональна специфіка, наприклад, студенти африканських країн часто їдуть на навчання до країн Північної Африки, таких як Марокко й Єгипет. Останнім часом цікавим напрямком також є Малайзія, мусульманська країна з високим рівнем освіти, економіки та передових технологій. Є також певна географічна специфіка релігійного освіти. Найчастіше, на навчання їдуть для отримання релігійних знань в Саудівську Аравію, Єгипет, деякі африканські країни, такі як Мавританія та Судан теж користуються певною популярністю. Також можна бачити, що релігійне навчання та його географія часто залежать від сформованих шкіл і течій в Ісламі.

3. Біженці. Сьогодні в світі йде багато військових конфліктів. Частина з них відбувається на територіях мусульманських країн, що тягне за собою хвилі біженців, які втікають від тягарів війни, розрухи, голоду й смерті. Країни безперервних військових сутичок, таких як Афганістан, Ірак, Сирія, Ємен є землями, звідки постійно тягнуться верениці біженців. Частина з них осідає в довколишніх країнах, наприклад, сирійці осіли в довколишніх Туреччині, Лівані, Йорданії. Багато з них намагаються потрапити до Європи, в силу соціальних допомог для біженців і більш розвиненої матеріальної культури. У той же час ця категорія мусульман є дуже вразливою перед різними факторами. В новій країні вони не захищені юридично, не знають місцевої мови, законів та менталітету, не мають власного житла та майна, не мають ще постійних соціальних зв'язків і знаходяться в чужому для себе релігійному та культурному середовищі.

4. Возз’єднання сім’ї. Часто родичі мігрантів переїжджають до них з рідних країв, часто переслідуючи перший пункт нашої статті, але є випадки, коли, дійсно, син запрошує батька або матір, брата або сестру для спільного життя в країні його перебування та взаємодопомоги. Характерно, що часто це набуває масового характеру. Схід зберігає патріархальний спосіб життя, зберігає релігію, шанує традиції, тому часто сім'ї великі й кількість переселенців теж велика.

5. Релігія. Іслам має приватний термін на цей рахунок, поняття «Хіджра», це – переселення з країн невіри в країни Іслама або переселення звідти, де є утиски й немає можливості сповідувати свою релігію в країну, де є можливість відправляти свої релігійні обряди. Сьогодні багато країн, де мусульмани піддаються важким випробуванням на ґрунті віри, коли ті чи інші речі з Ісламу стають під заборону. Наведемо кілька прикладів. Середня Азія. У цьому регіоні встановилися жорсткі секулярні режими, які ведуть своє коріння з компартій радянських часів, маючи ту ж структуру, номенклатуру, керівництво та ідеологію, як їх попередники 20-30-40 років тому. Ці режими просякнуті ненавистю до Ісламу, розглядаючи його також в якості головного опонента на ниві політики, адже більшість населення цього регіону вважає себе мусульманами і бажає жити в ісламському суспільстві. Тому в країнах середньої Азії (Таджикистан, Узбекистан, Казахстан та ін.) розгорнута широка анти-ісламська кампанія з викорінення всього ісламського, включаючи бороди та аксесуари одягу. Люди отримують величезні терміни або ж зникають безвісти через те, що навчалися в арабських країнах або відпустили бороду або жінка носить хустку. Тому, релігійні громадяни цих країн залишають їх в надії знайти те місце, де вони разом зі своїми сім'ями зможуть жити так як вони хочуть, практикуючи свою релігію. Тому, сьогодні мусульмани середньої Азії їдуть до Туреччини, України, намагаються потрапити в Європу або в США. Велика кількість вихідців з Середньої Азії живе в Росії, незважаючи на те, що РФ сама веде явну анти-ісламську політику, але в порівнянні з тією жорсткістю і утиском, які вони зустрічають в себе на батьківщині, Росія для них здається меншим злом. Хоча в той же час величезна кількість вихідців з Кавказу, Ідель Уралу, росіяни, які прийняли Іслам тікають з РФ так як не можуть сповідувати свою релігію без страху за своє життя та життя своїх близьких. Біженці-мусульмани з РФ (мухаджири), частіше за все їдуть до Туреччини, де є великі діаспори різних народів Росії, велика діаспора російськомовних мусульман, культурна атмосфера є про-ісламською і тому Туреччина приваблює до себе переселенців-мусульман. Україна також цікава для них, адже спільність мови, менталітету й легкі візові правила полегшують переїзд до України. Єгипет теж є популярним маршрутом для мусульман з РФ, це недорога країна, куди легко потрапити і легко отримувати знання з різних ісламських наук для всіх бажаючих. Також багато мусульман Росії намагаються потрапити до Європи, відомі історії чеченських, таджицьких та інших мусульман, які намагалися потрапити до Європи через польсько-білоруський кордон. Є також ті, хто їдуть по робочим та іншими візам до Європи.

Переселення заради збереження релігії – це відоме питання Ісламу і являє собою одне з найбільших богоугодних діянь. Аллаг в Корані говорить: «Хто робить переселення на шляху Аллага, той знайде на землі багато притулків і достаток. Якщо ж хто-небудь залишає свій будинок, переселяючись до Аллага і Його посланця, після чого його наздоганяє смерть, то його нагорода у Аллага. Аллаг – Прощаючий, Милосердний» (4:100). Велич цього діяння визначається тим, що людина залишає свій будинок, рідну землю, рідну культуру, сім'ю й дітей заради вдоволення Аллага, заради збереження своєї релігії, заради того, щоб жити за законом Аллага. Таким вготована величезна нагорода. Переселення до Аллага і його посланця – це вид поклоніння, це також випробування, яким випробовується сьогодні ця громада. І це переселення (Хіджра) буде до Судного Дня, бо боротьба істини з оманою буде весь час. Сказав посланець Аллага (хай благословить його Аллаг й вітає): «Не припиниться Хіджра, поки не перестане прийматися покаяння, а покаяння не перестане прийматися, поки сонце не зійде з заходу». (Абу Дауд 2479, Ахмад 4/99).

Автор статті: Демур Ігор