Немає сумнівів, що кожен мусульманин відчуває любов до свого Господа. І як можна не любити Творця, який створив людину з глини, надав їй найкращу форму, вдихнув у неї життя, наділив розумом та навчив всьому, що необхідно в цьому та майбутньому житті. Як можна не любити Творця небес та землі, Творця дня та ночі, Творця всього живого та неживого, всього того, що допомагає людині втілити у життя ту величну місію, заради якої вона була створена.

Більше того, любов до Всевишнього, це те, без чого людина просто не може називатися мусульманином, адже це вона вивищує її над усім тим, що опирається цій любові.

Любов до Аллага надає людині сенсу життя, робить її духовно сильною, гарною душею, морально стійкою та фізично здоровою. Це вона визначає її спосіб життя, який докорінно відрізняється від уявлення про нього тих, хто далекий від цієї любові. І, звісно, кожен раб Аллага, який любить свого Господа, має право сподіватися на те, що Всевишній також його любить, адже це найбільше благо до якого мусульманин має прагнути в цьому та наступному житті.

Але не виключено, що деякі мусульмани й гадки не мають про те, що Всевишньому й Всемогутньому Аллагу притаманна якість – любити своїх рабів, а якщо і знають про це, то думають, що заслужити цю любов дуже важко. І якщо, справді, є такі мусульмани, то варто заради них зупинитися на цьому питанні детальніше. Адже той, хто не знає про любов Господа і не прагне до того, щоб заслужити її, той не може по-справжньому насолоджуватися плодами цієї релігії.

І це все не дивлячись на те, що мусульманин, полюбивши Всевишнього, повіривши у Нього та підкорившись Йому, вже здобув велике благо, вдостоїтися якого суджено не всім.

Але це благо ще не межа. Адже любити Аллага – це одне, а любити Його і бути любимим Ним – геть інше.

І переконатися в цьому можна, звернувшись до мудрого Корану та найчистішої Сунни Пророка, хай благословить його Аллаг та вітає. Сказав Всевишній:

«Скажи: «Якщо ви любите Аллага, то йдіть за мною, і Аллаг любитиме вас та простить вам гріхи ваші». Аллаг – Прощаючий, Милосердний!»

(Коран 3:31)

В цьому аяті Священного Корану Всевишній звертається до Пророка, хай благословить його Аллаг та вітає, та каже йому: «Скажи: «Якщо ви любите Аллага, то йдіть за мною…», тобто «скажи, о, Мухаммаде, тим, хто увірував, що якщо вони щирі в своїй любові до Всевишнього Аллага, нехай наслідують тебе в усьому, і це буде доказом того, що любов їхня щира». Цей аят вчені називають аятом випробування. Адже в ньому вказана умова випробовування любові раба Аллага до свого Господа. І цією умовою є додержування мусульманином всього того, з чим прийшов Пророк, хай благословить його Аллаг та вітає, при цьому старанно виконуючи все, що він наказав робити та уникаючи того, що було ним заборонено. І винагородою тому, хто вдало проходить це випробування є ніщо інше, як любов Всевишнього до нього та прощення Ним його гріхів, адже сказав Всевишній: «…і Аллаг любитиме вас та простить вам гріхи ваші». Аллаг – Прощаючий, Милосердний!»

Отже, щоб заслужити любов Господа, мусульманин повинен додержуватися того, з чим прийшов Пророк, хай благословить його Аллаг та вітає, а це значить, що він повинен триматися виличного Корану та найчистішої Сунни. І тоді одним з плодів любові Всевишнього до свого раба буде прощення Ним його гріхів.

О, Той, Хто все Прощає, прости нам наші гріхи, адже Ти – Прощаючий, Милостивий. Передають зі слів Абу Гурайри, хай буде задоволений ним Аллаг, що посланець Аллага, хай благословить його Аллаг та вітає, сказав:

«Якщо Аллаг полюбив когось зі своїх рабів, Він звертається до Джибріля, кажучи: «Воістину, Аллаг любить такого-то, полюби його і ти!» - після чого Джибріль починає любити його. І звертається Джибріль до мешканців небес зі словами: «Воістину, Аллаг любить такого-то, полюбіть його і ви!» - і мешканці небес починають любити його, а потім його починають добре вшановувати і на землі».

Хадіс узгоджений

Чи неправда, який чудесний хадіс?! Подумайте лишень, Величний Аллаг, звертаючись до Джибріля, каже про когось з нас, при цьому називає по імені, що Він любить його.

О Той, Хто Все Чує та Все Бачить, як би я хотів, щоб ім’я, яке Ти назвав, було моїм ім’ям, а рабом, якого ти полюбив, був я.

Безсумнівно, що кожен, хто прочитав або почув цей хадіс, сказав ці слова. Адже це саме те благо, про яке йшла мова вище, те саме благо, до якого варто прагнути. Та чи може мусульманин пізнати або відчути любов Всевишнього?! А для того, щоб відповісти на це запитання, необхідно звернути увагу на останню частину хадісу: «… а потім його починають добре вшановувати і на землі». Це значить, одним з плодів того, що Всевишній любить когось з нас, є «… добре вшановувати на землі», тобто, якщо ми відчуваємо, що до нас добре ставляться, що нас поважають та люблять (звісно ж ті, які в свою чергу самі люблять Аллага), це є однією з ознак того, що Всевишній любить нас.

А що означає любов Аллага? Чи є інші плоди цієї любові?

Про це йде мова у наступному хадісі. Передають зі слів Абу Гурайри, хай буде задоволений ним Аллаг, що посланець Аллага, хай благословить його Аллаг та вітає, сказав:

«Воістину, Аллаг Всевишній сказав: «Я оголошую війну тому, хто ворогує з тим, хто наближений до Мене! Найбільш любе з усього, щоб не робив раб Мій, прагнучи наблизитись до Мене, є для Мене те, чим Я зобов’язав його, і буде Раб Мій прагнути наблизитися до Мене, роблячи навафіль (тобто роблячи добровільні види поклоніння), поки Я не полюблю його, коли ж Я полюблю його, то стану його слухом, яким він буде чути, та його зором, яким він буде бачити, та його рукою, якою він буде брати, та його ногою, з допомогою якої він буде ходити, і якщо він попросить Мене про щось, Я дарую йому це, а якщо звернеться до мене за захистом, Я захищу його!»

(Аль-Бухарі)

Зверніть увагу на те, що в цьому хадісі Пророк, хай благословить його Аллаг та вітає, доносить до нас слова Аллага. Такий хадіс називається «хадіс кудсій», тобто «священний хадіс».

І ось в цьому «священному хадісі» Аллаг Всевишній каже: «Я оголошую війну тому, хто ворогує з тим, хто наближений до Мене!...» Треба ж, тільки подумайте, Всесильний та Всемогутній Аллаг, Володар небес та землі оголошує війну тому, хто буде ворогувати з наближеною до Нього людиною.

Мимоволі виникає запитання: хто ж це – «наближена до Аллага людина» і як можна стати наближеним до Аллага? «Наближений до Аллага». Арабською це звучить «валі-Аллаг» в однині та «авлія-Аллаг» у множині.

Отже, хто такий «валі-Аллаг»?

Можливо, це студент, що навчається в ісламському медресе? А, може, відомий мула? Чи це вчений-муфтій? Відповідь на це запитання можна знайти в мудрому Корані. Сказав Всевишній Аллаг:

«Так! Воістину, наближеним до Аллага немає чого боятися, і не будуть вони засмучені – ті, які увірували й були богобоязливі».

(Коран 10:62-63)

А ось і відповідь на запитання: «… ті, які увірували й були богобоязливі».

Отже, наближеною до Аллага людиною може виявитися будь-хто з нас. І не дивиться Аллаг на те, як ми одягнені, скільки у нас грошей, яке становище у суспільстві ми займаємо, якою мовою розмовляємо, не дивиться він на наші знайомства і на наші можливості, а дивиться Всевишній на наші серця та наскільки щиро ми богобоязливі.

Ось та міра, за якою Аллаг оцінює віруючу людину. І чим вищий ступінь її богобоязливості, тим ближча вона до Всевишнього Аллага. Сказав Всевишній:

«Воістину, найшановніші з-посеред вас перед Аллагом – найбільш богобоязливі!»

(Коран 49:13)

О Найщедріший та Найсправедливіший, наповни наші серця богобоязливістю та зроби нас з числа тих, кого ти шануєш та любиш. А в наступній частині хадісу Аллаг Всемогутній говорить:

«Найбільш любе з усього, щоб не робив раб Мій, прагнучи наблизитись до Мене, є для Мене те, чим Я зобов’язав його».

В цій частині хадісу Всевишній прямо вказує на те, що з усіх діянь раба, який прагне наблизитися до Нього, Аллаг в першу чергу любить ті, якими Він зобов’язав його, тобто п’ять обов’язкових намазів-фард, обов’язкова милостиня–закят, обов’язковий піст в місяць Рамадан, хадж в Мекку, для тих, у кого є така можливість.

Ці види поклоніння Всевишній назвав найбільш любими з усіх.

Далі Всемогутній каже:

«… і буде Раб Мій прагнути наблизитися до Мене, роблячи навафіль (тобто роблячи добровільні види поклоніння), поки Я не полюблю його».

Тобто, не дивлячись на те, що діяння, якими Всевишній зобов’язав Свого раба, є найбільш любими для Нього, Аллаг дає зрозуміти, що для того, аби заслужити Його любов, раб Аллага не повинен зупинятися на цьому, адже окрім обов’язкових, є ще й добровільні види поклоніння, які називаються «навафіль».

Ось вони і визначають ступінь прагнення раба заслужити любов Господа свого. Адже обов’язкове мають робити всі, а добровільне може робити лише той, хто щиро бажає бути наближеним до Всевишнього та бути любимим Ним.

При цьому Всевишній вказує на те, що до добровільних видів поклоніння можна приступати тільки після виконання обов’язкових. І якщо раб Аллага буде наполегливий в своєму прагненні і доведе щирість свого прагнення заслужити любов Всевишнього, то Аллаг Всевишній винагородить його Своєю любов’ю, адже Він сказав:

«… і буде Раб Мій прагнути наблизитися до Мене, роблячи навафіль (тобто роблячи добровільні види поклоніння), поки Я не полюблю його…»

І далі Всевишній каже:

«коли ж Я полюблю його, то стану його слухом, яким він буде чути, та його зором, яким він буде бачити, та його рукою, якою він буде брати, та його ногою, з допомогою якої він буде ходити, і якщо він попросить Мене про щось, Я дарую йому це, а якщо звернеться до мене за захистом, Я захищу його!»

А цю частину хадісу можна назвати врожаєм плодів любові Аллага. Адже Він Всевишній згадує тут ті блага, якими готовий наділити Свого раба, який заслужив Його любов.

Перераховуючи ці блага, Всемогутній говорить: «… стану його слухом, яким він буде чути…», тобто, Всевишній цілком охопить Своєю увагою слух Свого раба, при цьому перекривши йому доступ до всього, що Він заборонив слухати, і того, що є огидним для Нього (наприклад: плітки, наклеп тощо), дозволивши, таким чином, рабу Своєму чути лише те, що є похвальним та любимим, та виключивши можливість згрішити через слух. Хіба це не благо?

Далі Всевишній каже: «… та його зором, яким він буде бачити…», тобто Всемогутній повністю охопить зір Свого раба, позбавить його можливості бачити те, на що заборонено дивитися. І це також благо, наділити яким Аллаг готовий того, хто заробить Його любов.

Наступні блага приховані в словах Всемогутнього: «…та його рукою, якою він буде брати, та його ногою, з допомогою якої він буде ходити…» тобто, для рук та ніг раба Аллага також буде повністю виключена можливість згрішити.

Далі Він каже:

«... і якщо він попросить Мене про щось, Я дарую йому це, а якщо звернеться до мене за захистом, Я захищу його!»

І ось після того, як Аллаг Всевишній наділить любиму та наближену до Нього людину тим, що перекриває доступ до всього грішного, Він Всемогутній готовий дарувати їй все, про що б вона не попросила.

Ви тільки уявіть собі – «все, про що б вона не попросила»… Крім того Всевишній готовий захистити її, щойно вона Його про це попросить.

О, Найбагатший, жодні блага не можуть порівнятися з тими з них, які були обіцяні Тобою рабам Твоїм, які заслужили цю велику любов. Але якби я, раб Твій, дізнався, що Ти, О, Найщедріший, полюбив мене, то хіба залишилася б у мене необхідність просити що-небудь ще?

О Всемогутній, зміцни ж нашу віру, посиль нашу богобоязливість та поповни нами лави тих, кого ощасливила любов Твоя! Амінь.

Фідаїль Хазрат Яруллін
Український переклад підготовлено редакцією сайту www.amu.org.ua