Єдинобожжя (Таухід)

Словом «єдинобожжя» належить позначати такий шаріатський термін як «Таухід».  

Мовне значення слова «Таухід»

Це слово походить від кореня «У[1]+Х+Д» (و+ح+د) і утворюється від дієслова «УаХхаДа» (وَحَّدَ), що значить «робити щось одним», «усамітнювати», «уніфікувати», «об’єднувати». Відповідно, слово «таУХіД» (تَوْحِيدٌ) означає «роблення чогось одним», «усамітнення чогось», «уніфікація», «об’єднання».  Це зміст лексичний, що ж стосується змісту слова «таУХіД» (تَوْحِيدٌ) як шаріатського терміну, то такі мовні значення як «об’єднання» та «з’єднання» не завжди можуть братися до уваги, тому що термін не завжди містить в собі всі значення того слова, яким він відтворюється. Наприклад, слово «щеплення» в українській мові, медики розуміють під ним одне, садоводи – інше, не дивлячись на те, що обидва тлумачення в основі мають однакове значення.  

Інші слова арабської мови, утворені від кореня «У+Х+Д» (و+ح+د):

«ВаХіД» ім.(وَحِيدٌ) (з наголосом на другий склад) – єдиний, самотній.

«Ва̀ХіД» ім.(وَاحِد) (з наголосом на перший склад) – один, одиниця, ціле.

«ВаХДат» ім.(وَحْدَةٌ) – єдність, одиниця, самотність.

«ВаХД» ім.(وَحْدٌ) – одинокість, наприклад, коли кажуть

«ВаХДагу» (وَحْدَهُ) – це перекладається як «лише він один».

«ХіДат» ім.(حِدَةٌ) – ізольованість, окремість. (В даній формі побудови слова перша коренева літера опускається).

«муВаХхіД» ім.(مُوَحِّدٌ) – той, хто щось об’єднує, чи той, хто робить щось одним. Це слово утворено напряму від дієслова «УаХхаДа» (وَحَّدَ), яке ми розглядали на початку, і відповідно, від його віддієслівного імені «таУХіД» (تَوْحِيدٌ). І якщо слово «таУХіД» (تَوْحِيدٌ) належить перекладати як «єдинобожжя», то слово «муВаХхіД» (مُوَحِّدٌ) перекладається як «єдинобожник» або «монотеїст». Тому, коли ви бачите дане слово в літературі, то знайте, що під цим словом мається на увазі (або, принаймні, повинна матися на увазі) людина, яка живе згідно з переконаннями таухіду (єдинобожжя), означення якого було наведене вище.

«ВаХДанійят» ім.(وَحْدَانِيَّةٌ) – єдність.  

Таухід (Єдинобожжя) як термін Шаріату

Отже, яке означення слова «таУХіД» (تَوْحِيدٌ) в Шаріаті? Я наведу кілька означень, які дані різними вченими Ісламу, і в зв’язку з труднощами перекладу лаконічних наукових означень цього поняття арабською мовою, наведу кілька варіантів перекладу, щоб читач краще засвоїв сенс цих означень.

  • «таУХіД» (تَوْحِيدٌ) – це затвердження за Аллагом тих прав та якостей, які притаманні лише Йому, і відмова від надання цих прав та якостей комусь окрім Нього.
  • «таУХіД» (تَوْحِيدٌ) – це коли людина робить Аллага своїм єдиним об’єктом поклоніння.
  • «таУХіД» (تَوْحِيدٌ) – це усамітнення Аллага в Його праві на поклоніння, тобто визнання того, що лише Йому Одному можна поклонятися.
  • «таУХіД» (تَوْحِيدٌ) – це твердження, що право поклоніння (на те, щоб йому поклонялися) має лише Один Аллаг, владарює, розпоряджається та керує справами Всесвіту лише Один Аллаг, досконалі імена та якості притаманні лише Одному Аллагу.
  • «таУХіД» (تَوْحِيدٌ) – це визнання Аллага своїм єдиним об’єктом для поклоніння і ствердження, що божественність та панування притаманні лише Йому, і ніхто не поділяє з Ним нічого з цього. Також це відмова від надання комусь окрім Нього якихось божественних справ, притаманних лише Йому, та якостей, що є Його індивідуальною особливістю.

Суть даних означень, як ви можете бачити, зводиться до одного. Зміст їхній однаковий, вони не суперечать одне одному, а лише доповнюють та розкривають зміст один одного. Перше означення можна розглянути як основне, а наступні – як пояснення до нього.

Таким чином, «муВаХхіД» (مُوَحِّدٌ) – це той, хто сповідує «таУХіД» (تَوْحِيدٌ), тобто той, хто залишає за Аллагом ті права та якості, які притаманні лише Йому, та відмовляється від надання цих прав та якостей комусь окрім Нього, і вклоняється Аллагу згідно цього.

Щоб правильно зрозуміти, про що йде мова, і знати, які права та якості він повинен затвердити за Аллагом і відмовитися від присвоєння їх комусь окрім Нього, ми повинні знати ці права та якості. Саме це і є суть Таухіду (Єдинобожжя).

Ми сказали, що Таухід означає «робити Аллага Одним» [2] і одразу постає питання: «Коли ми кажемо «Аллаг Один», то складається враження, що сенс виразу не завершений і ще щось мається на увазі, лишається питання: в чому Він Один?» Так, саме в цьому питанні і полягає вся суть Ісламської релігії.

Деякі кажуть, що «Аллаг Один» значить «Один в існуванні», тобто тільки Він існує, а все решта є частиною Бога, і ми всі є Його проявлення. З точки зору Ісламу таке переконання є хибним і невір’ям. При цьому більшість представників інших релігій дотримуються саме такої концепції, згідно з якою все чисте та огидне, все праведне і неправедне, все звеличене та нікчемне є частиною Бога. Таким чином, кришнаїти, які є явними язичниками та ідолопоклонниками, вважають себе єдинобожниками, а отже, поклоняючись їм, вони поклоняються Богу. Іслам відкидає таку концепцію єдинобожжя, більше того, вона ніяк не стосується істинного Єдинобожжя, а навпаки, є багатобожжям. Згідно Ісламу, Аллаг є Творцем  своїх творінь, а творіння не є Аллагом. І якщо хтось стверджує, що Аллаг знаходиться всюди, або навпаки каже, що Аллаг є, але Він ніде, то така людина каже слова невір’я і суперечить тому, з чим був посланий пророк Мухаммад (мир йому та благословення Аллага). Мусульмани кажуть, що Аллаг вищий за своє творіння, Він над Великим Троном, над яким нема творінь.

Деякі кажуть, що «Аллаг Один» означає «Аллаг – Єдиний Творець» і немає Творця окрім Нього. Цей вираз правильний, але він не охоплює весь сенс Таухіду (Єдинобожжя), більше того, він не виражає тієї частини Таухіду, до якої переважно закликав пророк Мухаммад (мир йому та благословення Аллага) людей свого племені та інших. Більшість людей як в тій часи, так і сьогодні, визнають, що Творцем всього сутнього є Аллаг. Люди по-різному називають Його на своїх мовах, але суть та сама: всі визнають, що лише Один Бог створив все сутнє. В Корані мовиться:  

«Якщо ти спитаєш їх: «Хто створив небеса й землю та підкорив сонце й місяць?» - то вони неодмінно скажуть: «Аллаг». Як же вони заблукали!»

(Коран 29:61)  

«Якщо ти спитаєш у них: «Хто проливає з неба воду, оживляючи землю після її смерті?» - то вони неодмінно скажуть: «Аллаг!» Скажи: «Хвала Аллагу!» Але ж більшість із них не розуміє!»

(Коран 29:63)  

«Якщо ти запитаєш у них, хто створив небеса і землю, то вони неодмінно скажуть: «Їх створив Всемогутній, Всезнаючий!»

(Коран 43:9)  

«Якщо ти спитаєш їх: «Хто створив небеса й землю?», то вони неодмінно скажуть: «Аллаг!» Скажи їм: «Хвала Аллагу!» Але більшість із них не розуміє».

(Коран 31:25)  

Ми бачимо, що навіть непроторенні язичники-бедуїни вірили в те, що творцем є Аллаг, і на питання про створення вони не називали імен своїх ідолів. Але що тоді вони робили зі своїми ідолами?! Вони їм вклонялися, і в цьому була їхня проблема. Вони виконували Таухід (Єдинобожжя) в тому, що стосується справ Аллага, але не виконували Таухід в тому, що стосується прав Аллага. Вони визнавали, що править та володарює над всім лише Він, вони знали, що всі блага йдуть лише від Нього, і в цьому вони мали рацію. Проте, не дивлячись на це, вони вклонялися нарівні з Ним ще і святим, яких вони прирівнювали до Аллага. Вони звертались з молитвами до духів померлих святих, щоб отримати їхнє заступництво, вирізали статуї і малювали ікони цих святих, і присвячували їм акти поклоніння, які належить присвячувати лише Аллагу.

Деякі під словом «Єдинобожжя» мають на увазі, що Бог, єдиний в кількох особистостях чи кількох сутностях (іпостасях [3]). Таке уявлення існує в індуїзмі, християнстві, кришнаїзмі і багатьох інших культах язичництва. Таким чином вони намагаються поєднати несумісне і виправдати своє багатобожжя. Вони відверто вклоняються різним особистостям та різним сутностям. Треба твердо розуміти, що цей погляд ніяк не стосується Єдинобожжя (Таухіду). Наприклад, послідовники ідеї триєдності відкрито визнають, що їхня трійця – це три самостійні сутності, кожна з яких має свої унікальні особливості, але три особистості і три сутності ніяк не можуть бути однією особистістю і однією сутністю, це просто маразм, який негідно приписувати Всевишньому та Досконалому Творцю. Ті, хто сповідають таку ідеологію, як правило, не можуть аргументовано відповісти на багато запитань, тому що запропонована ними концепція абсолютно не погоджується з логікою,здоровим глуздом та розумом, який нам дав Аллаг. Виникають питання, наприклад, щодо християнської версії єднання божественних сутностей:

«Навіщо вклонятися трьом, якщо всі вони – Один? Що дало людству начебто знання про триєдину концепцію, після того, як вони тисячоліттями обходились без цього знання і вклонялись Одному Єдиному Богу? Що дало їм це знання, якщо воно ніяким чином не здатне засвоїтися розумом людини?»

«Чи вільна кожна з особистостей окремо, чи може робити те, чого не хоче інша?»

«Якщо ви скажете, що вони гармоніюють одна з одною в такій мірі, що між ними немає суперечностей, то хіба їх можна назвати особистостями, адже вони підкорені цій гармонії?»

«Чи може одна з особистостей за своїм бажанням залишити інших членів трійці? Адже якщо вони не можуть, значить, вони обмежені та закріпачені, нездатні виконати свою волю, безсильні».

«Що краще – вклонятися Одному Всесильному Богу чи трьом обмеженим та взаємопов’язаним?»

І подібних запитань виникає велика кількість, і на жодне з них вони не здатні дати зрозумілу відповідь.

Щоб у людини не виникало подібних хибних думок, необхідно чітко зрозуміти, про яку область Таухіду (Єдинобожжя) йде мова в тому чи іншому випадку. Знання класифікації науки про Таухід дає чітку картину будь-якій людині, і вона з легкістю може визначити, де Таухід дотриманий повністю, в усіх його значеннях, а де він дотриманий лише частково, а де він взагалі відсутній. Отже, Таухід має кілька розділів:

  • Перший – це твердження, що лише Один Аллаг є Творцем, Правителем, Володарем та Подавцем всіх благ. Цей розділ Єдинобожжя заведено називати «Таухід ар-Рубубійя» (توحيد الربوبية), що в літературі часто перекладається як «Єдинобожжя у Пануванні», але мені здається, більш доречно перекладати його як «Єдинобожжя у Владарюванні», тому що це точніше вказує на сенс даного терміну.
  • Другим видом є твердження, що лише Він Один має право на те, щоб йому поклонялися, і більше цього права немає ні в кого. Цей розділ Єдинобожжя заведено називати «Таухід аль-Улюгійя[4]» (توحيد الألوهية), в літературі в більшості випадків це перекладається як «Єдинобожжя у Божественності», але більш правильно буде перекладати як «Єдинобожжя в поклонінні» або «… в праві на поклоніння».
  • Третій розділ Єдинобожжя – ствердження, що Аллаг володіє прекрасними іменами та якостями, ніхто не подібний до Нього в цих якостях, і Він не подібний нікому. Цей вид Єдинобожжя називають «Таухід філь-асмаі вас-сифат» (توحيد في الأسماء و الصفات), що означає «Єдинобожжя в іменах та якостях».

По всіх трьох пунктах людина повинна дотримуватися абсолютного Єдинобожжя, і той, хто полишить один з трьох, вдовольнившись двома іншими, тим самим лишається свого Таухіду і не може називатися муваххідом (єдинобожником). Стисло ми вже розглядали питання трьох видів Таухіду в статті «Як прийняти Іслам», проте дану тему кожен мусульманин повинен вивчати більш детально, тут я обмежусь цим, але при поясненні інших слів, ми ще торкнемося даної теми.  

"Важливі слова"
Абу Ясін Маліков
Переклад українською сайт АМУ

  • [1] Перша літера даного кореня буква «و» («вав» або «уау) губний звук, середній між літерою «В» і літерою «У», тому в транскрипції я буду інколи позначати її як «В», а інколи як «У», відповідно до більш зручного написання чи проголошення.
  • [2] Треба правильно зрозуміти дану фразу. Коли ми говоримо «робити Аллага Одним», то це буквальний переклад слова «тахід», але це не значить, що це ми робимо Аллага Одним, ні, мається на увазі, що ми приводимо свої переконання до вчення Єдинобожжя і сповідуємо, що Аллаг Один і у нього немає співтоваришів. І воістину, Аллаг завжди був Одним, Досконалим, Могутнім, і ніколи не мав потреби ні в кому і ні в чому.
  • [3] Іпостась [грец. hypostasis — сутність] (церк.).
  • [4] Зверніть увагу на слово «Улюгійя», воно буде розглядатися, коли ми будемо обговорювати слово «божество» (іляг).